Дисертації (КТППАМ)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено дисертації, які захищені працівниками кафедри.
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Motivational public speeches: cognitive-discursive and communicative perspectives(Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute, 2025) Skichko, Anastasiia Serhiivna; Demydenko, Olha; Encarnación Hidalgo-TenorioSkichko A.S. Motivational public speeches: cognitive-discursive and communicative perspectives. – Manuscript. Thesis for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy in the specialty 035 Philology. – National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Kyiv, 2025. Thisthesis exploresthe cognitive-discursive and communicative aspects of motivational public speeches in English delivered by prominent British and American figures who are known for their contribution to various socio-economic and cultural sectors of society. The study is carried out from the perspectives of Cognitive linguistics (CL), Discourse analysis (DA), Functional grammar (FG), and Appraisal theory (AT), with a particular focus on genderspecific issues. The empirical material constitutes the corpus, specifically developed for this research. Motivational public speeches represent a subtype of public speeches closely related to speeches given on special occasions. Moreover, they, as a distinct genre, exhibit unique structural, conceptual, and communicative characteristics, which demonstrate that motivational public speeches can be regarded as an integral component of motivational discourse. The cognitive-discursive properties of motivational public speeches are analysed through the theoretical framework of Cognitive discourse analysis (CODA), employing Cognitive linguistics (CL) and Discourse analysis (DA). Built upon these linguistic approaches, the study proposes three schemes for analysing conceptual metaphors and communicative tactics. The first scheme is developed for the investigation of the most prevalent conceptual metaphors, their source and target domains, and axiological features within public discourse. Beyond that, the communicative aspect of motivational public speeches is explored through Functional grammar (FG), another theoretical approach within CODA, which is complemented by Appraisal theory (AT). These approaches form the basis for two additional analytical frameworks aimed to identify communicative strategies and tactics used by public speakers. The second scheme is designed for Transitivity analysis (TA), enabling the exploration of how speakers’ experiences are reflected in participant and process clauses within motivational public speeches. The third scheme framework, grounded in Appraisal theory (AT), seeks to identify and analyse emotionally charged discursive patterns. Furthermore, investigation of the motivational public speeches required both corpusdriven and corpus-based analyses to accurately obtain the Chi-Square (X2) statistics, which evaluates the significance of variations in word or feature frequencies across different sections of the corpus. The corpus-driven analysis realised through the Key-Word-InContext method is used to identify the most frequent word patterns that shape the structure of each motivational public speech, while the corpus-based analysis, conducted using the UAM Corpus Tool, expands the range of tools for manual annotation and data processing. The results of the study allow us to conclude that in terms of the cognitive-discursive perspectives of motivational public speeches both male and female speakers employ a wide array of conceptual metaphors, particularly structural and ontological ones. The broad range of concepts within the target and source domains that structure ontological metaphors enables the construing of a matrix model of the MOTIVATION concept, which is used to reveal the main ways of its actualisation in motivational public speeches. Strategically, the motivational speeches under analysis employ a wide range of communicative techniques, which are grouped into two key tactics further viewed through gender perspectives: the tactic of constructing motivational statements, analysed via transitivity patterns in participant and process clauses, and the tactic of motivational statement intensification, examined within the framework of Appraisal theory (AT). The tactic of constructing motivational statements comprises such techniques as the speakercentered one, the techniques based on thematic focus, audience engagement, genderspecific, and semantic-role techniques in participant-clauses, as well as process-role, activepassive voice, modality, evaluation, and speaker-related techniques in process-clauses. The tactic of motivational statements intensification employs polarity, cohesion, explicitness, valence/axiology, and evaluation techniques. The findings of this study reveal significant gender-based differences in the linguistic construction of motivational speeches. Thus, female speakers predominantly employ ontological metaphors, particularly the container ones, which emphasise identity, inclusion, and self-empowerment. Their thematic focus revolves around life, motivation per se, language, and education, while male speakers favour block-building metaphors and personification, that relate to the themes of strength, control, and achievement. These differences extend to discourse strategies, with male speakers demonstrating preference for abstract notions, material objects, and neutral evaluations, whereas female speakers highlight human-centric references, emotions, and explicit evaluations. Syntactic analysis indicates that men tend to prefer relational and existential clauses, epistemic modality, and logical structures, while women prioritise material and verbal processes, deontic modality, and emotionally charged discourse. Furthermore, emotivity analysis reveals that female speakers use positive and negative evaluations to enhance persuasive impact, while malesfavor neutral evaluations and moral assessments, reinforcing objectivity and authority. Women’s speeches also exhibit a stronger emphasis on relational emotions, such as attraction and propriety, while men focus on goal achievement and stability, reflecting strategy of realising motivational influence. Further research on this topic might be oriented towards applying additional tools for analysing motivational speeches, particularly those that rely upon non-verbal means such as body motions, facial expression, and vocal dynamics. These elements play a crucial role in reinforcing rhetorical strategies, shaping the emotional appeal, and enhancing audience engagement. Investigating how gender influences the use of non-verbal cues in motivational discourse could provide deeper insights into the multimodal nature of persuasion. Additionally, studying the impact of digital communication and emotional appeals on audience reception would further contribute to understanding the evolving landscape of motivational speeches.Документ Відкритий доступ Структурно-семантичні та функційні особливості термінології фахової мови вищої освіти США(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Шеремета, Катерина Борисівна; Тараненко, Лариса ІванівнаШеремета К. Б. Структурно-семантичні та функційні особливості термінології фахової мови вищої освіти США. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі 03 гуманітарні науки за спеціальністю 035 Філологія. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2025. Дисертацію присвячено вивченню структурно-семантичних та функційних особливостей термінології фахової мови вищої освіти США. Дослідження здійснено в межах системно-структурної, функційної й антропоцентричної парадигм з урахуванням системно-мовної та прагмалінгвістичної концепцій вивчення фахових мов на основі комплексного застосування загальнонаукових та спеціальних лінгвістичних методів. Розглянуто основні теоретичні питання наукових досліджень фахової мови вищої освіти США та її термінології. Фахову мову вищої освіти США визначено як спеціальну мовну систему, що визначається низкою лінгвальних (сукупність спеціальних мовностильових особливостей, необхідних для спілкування й ефективного обміну інформацією у професійній та/або академічній сферах вищої освіти США та для популяризації галузі американської вищої освіти серед непрофесіоналів) й екстралінгвальних чинників (з-поміж яких: соціальні, культурні, історичні, економічні тощо) та актуалізується комунікативними потребами американської вищої школи й американського суспільства загалом. У дослідженні термінологію фахової мови вищої освіти США окреслено як цілісну, динамічну систему, структурними елементами якої є термінологічні одиниці, що використовуються на позначення спеціальних освітніх понять та є функційно закріпленими за професійною сферою американської вищої освіти, вживаючись у різних типах фахових текстів, та яка розвивається відповідно до законів мови та під впливом екстралінгвальних чинників. Встановлено, що функційне призначення аналізованої фахової мови забезпечується такими підфункціями, як-от: гносеологічною, завдяки якій реалізується весь процес навчально-пізнавальної діяльності в американській вищій школі; комунікативно-прагматичною, яка забезпечує різні інформаційні процеси й комунікацію в межах вищої освіти США та між суспільством і вищою школою США; організаційною, яка дозволяє відслідковувати результати практичної діяльності суб’єктів освітнього процесу, що становить зміст їхньої взаємодії та надає можливість використовувати отриману інформацію для організації своєї перетворювальної діяльності; узгоджувально-корекційною, яка спрямована на корегування й узгодження спільних дій суб’єктів освітнього процесу, що забезпечує вирішення різноманітних проблем, труднощів, які виникають під час їхньої спільної діяльності та є породженими дією закономірних, неминучих і випадкових, супутніх факторів; оцінно-прогностичною, яка дозволяє оцінювати інформацію, отримувану суб’єктами у процесі педагогічної взаємодії, визначати ефективність взаємних зусиль щодо досягнення освітнього результату, окреслювати шляхи розвитку їх взаємодії в майбутньому, ставити нові цілі, завдання, планувати подальшу діяльність та розробляти механізми її реалізації; популяризаторською, яка передбачає поширення знань через науково-популярні фахові тексти. Виокремлено й узагальнено основні етапи розвитку термінології фахової мови вищої освіти США (період накопичення уніфікованої термінології американської вищої освіти релігійного (протестантського) спрямування на підґрунті класичних гуманітарних дисциплін (1636-1818 рр.); період уведення освітньої термінології, пов’язаної із впровадженням загальної підготовки на бакалавраті, започаткуванням елементів дистанційної освіти, виокремленням напрямів спеціалізації з гуманітарних і природничих наук та закладенням основ американської науково-дослідної вищої школи (1819-1908 рр.); період поповнення термінологічними одиницями на позначення цілей освітнього процесу та змістових аспектів загальної підготовки у вищій школі США (1909-1957 рр.); період домінування термінолексики, пов’язаної з професійною підготовкою студентів (1958-1979 рр.); період активного накопичення термінолексики на позначення процесів модернізації американської освітньої сфери та втілення концепції навчання протягом усього життя (1980 - дотепер)). Фаховий текст галузі вищої освіти США окреслено як структурнофункційну цілісність складного зв’язного висловлювання, що є результатом та/або інструментом прагматично спрямованої комунікативної діяльності освітньої галузі американської вищої школи, враховує соціокультурні й контекстуальні фактори та визначається певними структурними, лексикосемантичними й синтаксичними характеристиками та за певних умов мультимодальними параметрами. Розглянуто підходи до класифікації фахових текстів: за цільовою аудиторією, за рівнем фаховості, за характером уживання термінологічних одиниць, за типом мовного коду, за типом домену функціонування термінологічних одиниць, відповідно до каналу чи каналів передачі фахової інформації. У дисертації термін вищої освіти США схарактеризовано як стандартну лексичну або синтаксичну номінативну одиницю з нейтральною конотацією та комунікативно-прагматичною й евристичною спрямованістю, що позначає спеціальне освітнє поняття та є функційно закріпленою за професійною сферою американської вищої освіти. Шляхом аналізу структурно-композиційної специфіки термінологічних одиниць досліджуваної фахової мови виявлено терміни трьох типів – вузькогалузеві, міжгалузеві терміни та загальнонаукові терміни. Встановлено, що, по-перше, враховуючи все зростаючу міждисциплінарність сучасної педагогічної науки загалом та галузі вищої освіти США, сьогодні також зростає і дифузність між вузькогалузевими та міжгалузевими термінами. Подруге, оскільки системи вищої освіти США і Великої Британії мають спільне історичне підґрунтя, то кваліфікувати всі аналізовані в дослідження терміни як суто вузькогалузеві, тобто такі, що функціонують винятково у сфері вищої освіти США, немає підстав. У межах досліджуваної терміносистеми визначено сім основних тематичних груп: (1) заклади вищої освіти США; 2) здобуття вищої освіти та її ступені в США; 3) організаційна структура закладів вищої освіти США; 4) учасники освітнього процесу; 5) організація й управління освітнім процесом; 6) оцінювання якості науково-освітньої діяльності закладів вищої освіти США; 7) фахові організації, які забезпечують ефективне функціонування вищої школи США), у межах деяких виділено лексикосемантичні підгрупи. Розкрито особливості лексико-семантичних відношень (синонімії, антонімії, полісемії, метафори, метонімії) у межах терміносистеми фахової мови вищої освіти США та її функційну специфіку. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що в ньому вперше: сформовано корпус англомовних термінологічних одиниць сфери вищої освіти США на основі різножанрових фахових текстів цієї галузі, мультимодальних у тому числі; обґрунтовано періодизацію основних етапів становлення терміносистеми фахової мови вищої освіти США; запропоновано уточнене сучасне формулювання понять «фахова мова галузі вищої освіти США», «термін фахової мови вищої освіти США», «термінологія фахової мови вищої освіти США», «фаховий текст галузі вищої освіти США»; систематизовано типові структурно-семантичні моделі термінів досліджуваної сфери та визначено їх функційне призначення; укладено термінологічний словник сфери вищої освіти США. Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні провідних структурно-семантичних та функційних ознак термінології фахової мови, що є внеском у загальне мовознавство, лексикологію, термінознаство, текстологію. Обґрунтовані структурносемантичні моделі термінології фахової мови вищої освіти США, актуалізованої у текстах різних жанрів, можуть бути застосовані в дослідженнях з теорії мовленнєвої комунікації і культури мовлення. Висновки та методика дослідження набувають значущості в лінгводидактиці та медійній комунікації для вивчення питань, пов’язаних з особливостями функціонування термінологічних одиниць в інших галузях знання. Практична цінність дисертаційної роботи визначається можливістю застосування отриманих результатів та матеріалу в курсах із загального мовознавства (розділи: «Історична лексикологія», «Морфологія», «Лексикологія», «Семантика»), лексикології англійської мови (розділи: «Слово», «Словотвір», «Семасіологія», «Системні відношення в лексиці», «Термін та термінологія»), лінгвокраїнознавства, а також у спецсемінарах освітніх компонентів, пов’язаних з вивченням термінології. Ілюстративний матеріал та основні висновків дослідження також може бути використаний у практиці викладання англійської мови у закладах вищої освіти педагогічного профілю, навчанні перекладу англомовних фахових текстів, у лексикографічній практиці.Документ Відкритий доступ Жанрово-стилістична домінанта в англомовних текстах фентезі: лінгвокультурологічний аспект (на матеріалі творів Р. Джордана, Дж.Р.Р. Мартіна та Дж. К. Ролінґ)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Зайченко, Юлія Олегівна; Глінка, Наталія ВікторівнаЗайченко Ю.О. Жанрово-стилістична домінанта в англомовних текстах фентезі: лінгвокультурологічний аспект (на матеріалі творів Р. Джордана, Дж.Р.Р. Мартіна та Дж. К. Ролінґ). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 Філологія. – Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”, Київ, 2023. У дисертації представлено дослідження жанрово-стилістичної домінанти англомовних текстів фентезі на матеріалі романів американських і британських авторів останньої декади ХХ століття (Р. Джордан “The Eye of the World”, Дж.Р.Р. Мартін “A Game of Thrones”, Дж. К. Ролінґ “Harry Potter and the Philosopher’s Stone” та “Harry Potter and the Chamber of Secrets”) у лінгвокультурологічному вимірі. Історія виникнення і генези текстів жанру фентезі налічує майже сто років, утім лише останні десятиліття ці тексти досліджуються науковцями як лінгвокультурне явище і метажанр, що охоплює текст, музику, кінематограф, образотворче мистецтво й інші прояви культури. Англомовне фентезі вирізняється високим ступенем референційності, демонструючи уявлення англомовного середовища про добре і погане, втілюючи образи й ідеологічні конструкти, характерні для англомовної культури. Жанрово-стилістична домінанта постає у дослідженні як сукупність мовних, композиційних і прагматичних ознак, притаманних тексту певного жанру, а до її компонентів належать композиція, хронотоп, система персонажів, мовні засоби вираження авторської позиції, що мають експресивну, емотивну й оцінну конотацію. На базі аналізу теоретичних джерел, присвячених жанровим і мовним особливостям текстів фентезі, жанрово-стилістичну домінанту англомовних текстів фентезі визначаємо у формі триєдності конотативності як вияву мовно- стилістичної специфіки творів, хронотопу як текстової категорії, що реалізується у переміщенні героя в новому, вигаданому автором вторинному світі, і лінгвокультурних типажів як специфічної системи персонажів, що мають відбивають особливості англомовної лінгвокультури. У межах дослідження жанрово-стилістичної домінанти англомовних текстів фентезі конотативність визначаємо як властивість, що притаманна хронотопу і лінгвокультурним типажам, породжуючи відповідний прагматичний ефект. Конотативність реалізовано у текстах за рахунок конотації як мовного явища, що визначається як додатковий компонент значення мовної одиниці фонетичного, морфологічного, лексичного та/або синтаксичного рівня, у якому закладене емотивне, експресивне й оцінне ставлення суб’єкта до описуваного об’єкта реальної або ірреальної дійсності, а також її стилістичне забарвлення. Вторинні світи як вияв хронотопу можуть бути окремими автономними всесвітами, а також можуть існувати паралельно до умовно реального світу художнього тексту або у його межах. Іноді автори створюють псевдоісторичні світи, беручи за основу певну історичну епоху (реальну або легендарну). Головною ознакою вторинних світів фентезі є їхня архаїчність, що реалізується шляхом зображення авторами відповідних реалій і квазіреалій вигаданих світів, а також за допомогою вживання архаїчної лексики, зокрема власне архаїзмів, історизмів і поетизмів. Від зародження до становлення фентезі як жанру пройшов тривалий час. Перші тексти жанру фентезі у його сучасному розумінні були створені у Великій Британії США й датовані 1930-ми роками, хоча деякі ознаки жанру з’явилися вже в британських текстах кінця ХІХ століття. Керуючись зіставленням піків популярності фентезі з історичними подіями у Великій Британії та США, на тлі яких вони відбувалися, виокремлюємо три періоди становлення фентезі: перший (1930-1940 рр.), другий (1960-1970 рр.) і третій (з 1980-х рр.). Тексти першого періоду характеризуються віддзеркаленням розпачу в суспільстві, спричиненого Першою і Другою світовими вінами, Великою депресією, і стрімким економічним прогресом. Другий період втілює реакцію на жахи В’єтнамської війни, у якій брали участь громадяни США, й став зламним моментом у ствердженні фентезі як самостійного жанру. Третій період припадає на сучасність і піднімає питання рівності, толерантності, свободи самовираження і прийняття власної ідентичності. Незважаючи на те, що фентезі є відносно молодим жанром, на його розвиток вплинули стародавні і середньовічні форми наративу, зокрема міф, казка, лицарський роман і готичний роман. Особливістю англомовних текстів фентезі є притаманна їм система персонажів. Специфіка повторюваних образів, які відтворюють ментальні установки сучасного англомовного суспільства, і зв’язок цих образів з британською культурою дозволяють виокремити чотири основні лінгвокультурні типажі, які реалізуються в текстах фентезі: ГЕРОЙ, СУПУТНИК, ВОРОГ і ВЕЛИКИЙ ЧАРІВНИК. Виокремлення лінгвокультурних типажів відбувається на основі таких аспектів: аналіз словникового визначення типажу з урахуванням його оцінних характеристик; зовнішність, вік і стать персонажів, що належать до певного типажу; походження і соціальний статус; сім’я; особистісні характеристики; оцінні мовні засоби; представники. У проаналізованих текстах останньої декади ХХ століття типаж ГЕРОЯ реалізується здебільшого як підтипаж маленького ГЕРОЯ, що дозволяє читачеві більше співпереживати йому. Типаж ВОРОГА розпадається на підтипажі ТЕМНОГО ЛОРДА, що втілює риси диктаторів ХХ ст., і ЛИХОДІЯ, якому притаманні ницість і корисливість. Трансформації у текстах третього періоду зазнає типаж ВЕЛИКОГО ЧАРІВНИКА, який традиційно у фентезі наслідує образ чарівника Мерліна. У романі Р. Джордана “The Eye of the World” у ролі ВЕЛИКОГО ЧАРІВНИКА виступає жінкачарівниця, а у романі Дж.Р.Р. Мартіна представники цього типажу відсутні. Оскільки для фентезі ключовою є дихотомія “Добро” – “Зло” і пов’язані з нею аксіологічність і емотивність, у роботі проаналізовано актуалізацію експресивної, емотивної й оцінної конотації в англомовних текстах жанру фентезі на різних мовних рівнях. У текстах Р. Джордана “The Eye of the World”, Дж.Р.Р. Мартіна “A Game of Thrones” і Дж. К. Ролінґ “Harry Potter and the Philosopher’s Stone” та “Harry Potter and the Chamber of Secrets” домінантним компонентом конотації є експресивність, при цьому найбільш продуктивними є синтаксичні мовні засоби її вираження. За допомогою мовних засобів вираження експресивної конотації автори інтенсифікують особливості хронотопу, а також образи, емоції й дії окремих лінгвокультурних типажів. Найпоширенішими експресивними засобами у проаналізованих текстах є повтор і засоби, в основі яких наявна редукція синтаксичних структур (еліпсис, апосіопеза, номінативні й однослівні речення). До найпоширеніших лексичних засобів, наділених конотацією, належать епітети і метафори, до фонографічних – курсив і графічне відтворення пауз, а до лексико-синтаксичних – образне порівняння. Емотивність відіграє важливу роль при створенні текстів фентезі, оскільки їхня антропоцентричність покликана апелювати до емоцій читача й демонструвати емоції персонажів. Найбільш продуктивними мовними засобами вираження емотивності є лексичні і синтаксичні. До найпоширеніших лексичних засобів належать епітети і метафори, до синтаксичних – апосіопеза, еліпсис і повтор. Суттєво менше емотивна конотація реалізується на лексично-синтаксичному і фонетично-графічному рівнях. За допомогою оцінки автор віддзеркалює ставлення – як суб’єктивне, так нерідко й загальноприйняте в суспільстві відповідного вигаданого світу до певних аспектів буття. У текстах фентезі наявні три суб’єкти оцінки: автор, представники Добра і представники Зла. Часто перші два суб’єкти в текстах можуть збігатися. У всіх проаналізованих текстах найбільш продуктивною у вираження оцінки є лексика, а домінантними засобами – епітети і метафори. На лексико-синтаксичному рівні у плані оцінності переважають образні порівняння, на синтаксичному – повтор, еліпсис і номінативні речення, а на фонетико-графічному найширшу актуалізацію оцінна конотація знаходить у графічному маркуванні паузи. Мовні засоби вираження негативних емотивних і оцінних конотацій при втіленні хронотопу і лінгвокультурних типажів переважають над позитивними, оскільки автори текстів ставлять за мету зобразити світ, сповнений загроз і небезпек, такий, що перебуває на межі катастрофи. ГЕРОЙ, що рятує цей світ, і його СУПУТНИКИ, як правило, зображуються неідеальними особами, можуть мати слабкості і недоліки, які долають під час проходження квесту. ВОРОГ може бути наділений як негативними, так і позитивними рисами, утім у текстах переважають саме негативні конотативні засоби, що підкреслюють належність ВОРОГА до сил Зла. Єдиний випадок переважання позитивної емотивної конотації зафіксований у втіленні лінгвокультурного типажу ВЕЛИКОГО ЧАРІВНИКА в романах Дж. К. Ролінґ. Професор Дамблдор втілює риси чарівного помічника ГЕРОЯ, мудрого наставника на його шляху. Сукупність жанрово-стилістичних домінант у текстах Р. Джордана, Дж. Р.Р. Мартіна і Дж. К. Ролінґ послугувала основою для відтворення стилістичних портретів цих текстів, де віддзеркалено спектр стилістичних мовних засобів, що використовуються авторами для втілення лінгвокультурних типажів і хронотопу.