Бакалаврські роботи (ФМТО)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено бакалаврські проекти (роботи) на здобуття ступеня бакалавра.
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Жаростійкість високоентропійних сплавів системи CrFeCoNi, легованих Ti, Mn, Nb, Cu, Mo(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Черніков, Олександр Олександрович; Карпець, Мирослав ВасильовичОсновною метою цієї роботи є дослідження мікроструктури, фазового складу та жаростійкості високоентропійних сплавів системи CrFeCoNi після високотемпературного окиснення при 900 °С. Для отримання сплавів використовували метод аргонно-дугової плавки в захисному середовищі аргону. Дослідження мікроструктури проводили за допомогою електронного мікроаналізатора JEOL Superprobe JXA-733. Фазовий склад сплавів та оксидних шарів визначали методом рентгеноструктурного аналізу. Жаростійкість оцінювали за кінетикою окиснення при температурі 900 °С протягом 10 годин.Документ Відкритий доступ Склад, структура та захисні властивості боросиліційованого сплаву TZM(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Солончук, Дар’я Олександрівна; Рокицька, Олена АнатоліївнаОсновною метою роботи було дослідити склад, структуру, фазовий склад, мікротвердість і жаростійкість боросиліційованого молібденового сплаву TZM після двоетапної обробки. Обробка включала дифузійне боросиліціювання порошковим контактним методом і нанесення прекерамічного покриття на основі полігідросилозану, модифікованого кремнієм і бором. Для дослідження використано металографічний, мікрорентгеноспектральний, рентгеноструктурний аналізи, скануючу електронну мікроскопію, вимірювання мікротвердості та масометричний метод. У результаті сформовано багатошарове захисне покриття, яке після окиснення при 800 °С протягом 48 годин зберігає цілісність і забезпечує формування захисного силіцидно-оксидного шару.Документ Відкритий доступ Вплив твердорозчинних зміцнювачів на структурно-фазові характеристики сплавів системи Al-Ni-La(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Сологуб, Андрій Олександрович; Ворон, Михайло МихайловичОб’єкт досліджень: ливарні алюмінієві сплави системи Al-Ni-La, леговані твердорозчинними зміцнювачами алюмінію. Мета роботи: вивчити вплив легування твердорозчинними зміцнювачами сплавів навколоевтектичного сплаву системи Al-Ni-La на його ливарні властивості, структурно–фазовий стан та мікротвердість. Методи дослідження: оптична металографія, вимірювання мікротвердості методом Віккерса, аналіз ливарних властивостей сплавів та структурно-фазового стану експериментальних зразків. Результати та новизна: встановлено вплив ступення легування твердорозчинними зміцнювачами на формування структури та рівень мікротвердості ливарних навколоевтектичних сплавів системи Al-Ni-La. Показано, що збільшення кількості легування елементів сприяє формуванню більш дисперсних складових евтектики та підвищенню її мікротвердості. Визначено, що евтектичні області мають значно вищу мікротвердість порівняно із зернами алюмінієвого твердого розчину. Теоретично обгрунтовано позитивний вплив марганцю на зміцнення та стабілізацію структури алюмінієвих сплавів завдяки його низькому коефіцієнту дифузії в алюмінії. Отримані результати підтверджують перспективність досліджуваних сплавів для використання в умовах підвищених температур та механічних навантажень. Сфера застосування: авіаційна та космічна техніка, автомобілебудування, енергетика та машинобудуванняДокумент Відкритий доступ Вплив режиму термічної обробки на фазовий склад і структуру плівкової композиції Pd(7 нм)/Ag(0,2 нм)/Fe(5 нм)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Сліпченко, Всеволод Валерійович; Вербицька, Тетяна ІванівнаОсновною метою роботи є дослідити вплив різних режимів термічної обробки на формування фазового складу, структури та магнітних властивостей у багатошаровій нанорозмірній плівковій композиції Pd(7 нм)/Ag(0,2 нм)/Fe(5 нм). Для виконання поставлених задач були використані рентгеноструктурний аналіз, атомно-силова мікроскопія та SQUID-магнітометрія. В результаті виконання роботи було встановлено закономірності структурно-фазових перетворень за умов відпалу у середовищі водню, швидкого термічного відпалу (RTA) в азоті та їх комбінації. Виявлено, що відпал у водні при 600°C–650°C призводить до утворення фази гідриду FePdH, а при високих температурах викликає термічне розшарування плівки та повну деградацію її магнітних властивостей.Документ Відкритий доступ Структурний стан сталі 08Х18Н10Т після різного ступеня механічної обробки(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Лукашенко, Денис Олегович; Карпець, Мирослав ВасильовичОсновною метою цієї роботи є встановлення впливу різного ступеня механічної обробки на структурний стан поверхневого шару сталі 08Х18Н10Т. Для виконання поставлених задач використано оптичну металографію, скануючу електронну мікроскопію, рентгеноструктурний аналіз у Cu Kα- та Co Kα-випромінюванні, повнопрофільне уточнення дифрактограм і визначення мікротвердості методом інструментального індентування. Встановлено, що після механічної обробки сталь 08Х18Н10Т зберігає аустенітну ГЦК-основу, однак у поверхневому шарі формується ОЦК-складова, пов’язана переважно з деформаційно-індукованим α′-мартенситом. За Cu Kα-зйомкою її частка становить 7,65–17,35 %, а за Co Kα-зйомкою для окремих зразків – 16,82–20,46 %. СЕМ-зображення поперечного шліфа підтверджують наявність контрастної приповерхневої зони. Мікротвердість зразків зростає від 4,52 до 5,23 ГПа.Документ Відкритий доступ Структурно-фазові характеристики сплавів міді з цирконієм, хромом і ванадієм(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Сиротюк, Анна Володимирівна; Ворон, Михайло МихайловичОсновною метою цієї роботи є дослідження структурно-фазових характеристик сплавів системи Cu-Cr, Cu-V, Cu-Zr та Cu-Cr-V-Zr електротехнічного призначення.. Для виконання поставлених задач були використані рентгенофлуорисцентний та спектроскопічний аналізи хімічного складу, оптична металографія, скануюча електронна мікроскопія та мікродюрометричний аналіз. Було вперше досліджено можливості виплавки сплавів Cu-Cr, Cu-V, Cu-Zr та Cu-Cr-V-Zr індукційним способом. Встановлено особливості засвоєння компонентів та структурних особливостей сплавів. Показано, що додавання цирконію не розширює межі розчинності хрому та ванадію в розплаві міді, а їх одночасне додавання суттєво подрібнює структуру сплавів.Документ Відкритий доступ Вплив середовища відпалу на процеси упорядкування у нанорозмірній плівковій композиції FePt/Cu(1 нм)/FePt(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Розум, Софія Сергіївна; Вербицька, Тетяна ІванівнаОсновною метою роботи є визначення впливу середовища термічного відпалу (H2, N2) на структуру, фазовий склад, процеси впорядкування та електрофізичні властивості у нанорозмірній плівковій композиції FePt/Cu(1 нм)/FePt. Для дослідження використано рентгеноструктурний фазовий аналіз, електронографічний аналіз, резистометрію (чотирьохзондовий метод). Встановлено, що формування впорядкованої фази L10 під час швидкого термічного відпалу (RTA) в нітрогені впродовж 30 с починається за температури 500 °C. Визначено, що найбільша кількість зерен впорядкованої фази L10 з текстурою (001) у плівці FePt(15 нм)/Cu(1 нм)/FePt(15 нм) зростає під час відпалу у водні за температури 650 °C впродовж 1 год.Документ Відкритий доступ Вплив фізико-технологічних режимів формування на фазовий склад та магнітні властивості нанорозмірних плівок MnGa(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Кулик, Назарій Володимирович; Владимирський, Ігор АнатолійовичОсновною метою роботи є виявлення закономірностей впливу параметрів осадження та термічної обробки на формування структури і магнітних властивостей нанорозмірних плівкових композицій на основі MnGa, осаджених методом магнетронного розпорошення на термічно-окиснені підкладинки монокристалічного кремнію. Для виконання поставлених завдань застосовано методи рентгеноструктурного фазового аналізу, вібраційної магнітометрії та мас-спектрометрії вторинних іонів. У результаті виконання роботи встановлено, що рекомендованим режимом для отриманням феромагнітних властивостей плівкових композицій є осадження на нагріту до температури 500 °С підкладинку.Документ Відкритий доступ Структура, фазовий склад та властивості сталі Fe-16Mn-9Al-3Cr-1,5Si-0,54C ЕШП у литому стані та після термічної обробки(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Коломієць, Яків Михайлович; Рокицька, Олена АнатоліївнаОсновною метою роботи є розглянути вплив легування хромом та кремнієм на мікроструктуру та властивості сталі Fe-16Mn-9Al-3Cr-1,5Si-0,54C одержаної за технологіями індукційного плавлення та електрошлакового переплаву (ЕШП) у литому стані та після термічної обробкиДокумент Відкритий доступ Вплив термічної обробки на морфологію та термічну стабільність багатошарових нанорозмірних структур NiTi/Ag/NiTi на гнучких підкладках(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Коломієць, Юхим Михайлович; Круглов, Іван ОлександровичОсновною метою цієї роботи є виявлення впливу температурних режимів вакуумного відпалу на морфологію, фазовий склад та термічну стабільність багатошарових нанорозмірних структур NiTi(30 нм)/Ag(10 нм)/NiTi(30 нм) на гнучких поліімідних підкладках Kapton. Для виконання поставлених задач були використані рентгенівська дифрактометрія, інструментальна ін-сіту (in-situ) чотирьохзондова резистометрія, а також сканувальна електронна мікроскопія з енергодисперсійним мікроаналізом. За результатами досліджень встановлено, що критичний інтервал термічної стабільності гетероструктури на полімерній підкладці становить 420–430°C. Показано, що перевищення цієї межі призводить до лавиноподібного розтріскування покриття через термомеханічні напруження, інтенсивної дифузії срібла за механізмом деветингу (dewetting) та його взаємодії з продуктами деградації підкладки з утворенням діелектричної фази Ag₂O, що незворотно блокує мартенситні перетворення.Документ Відкритий доступ Вплив швидкості охолодження на утворення центрів кристалізації сплавів на основі алюмінію(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Зіньковський, Даниїл Юрійович; Доній, Олександр МиколайовичМетою роботи є встановлення кінетичних параметрів кристалізації алюмінієвих сплавів у діапазоні швидкостей охолодження (0,5–8,5) К/с із застосуванням методів комп'ютерного імітаційного моделювання. Методами дослідження виступають комп'ютерне імітаційне моделювання на базі клітинних автоматів та синергетичний підхід до опису нерівноважних процесів. Доведено лінійну залежність між швидкістю охолодження та кількістю центрів твердої фази. Обґрунтовано термодинамічний механізм утворення гарячих тріщин у широкоінтервальних сплавах (Al-Cu, Al-Mg) на противагу стійкій евтектиці Al-Si.Документ Відкритий доступ Вплив легування Ta та Hf на структуру та властивості сплаву ЖС3ДК-ВІ, отриманого з вторинної сировини(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Горностай, Валентина Володимирівна; Яворський, Юрій ВасильовичОсновною метою роботи є дослідження впливу легування Ta (6 мас.%) та Hf (2 мас.%) на структуру та властивості сплаву ЖС3ДК-ВІ, отриманого з вторинної сировини. Для виконання поставлених задач були використанні металографічний та елементний мікроаналіз, випробуваннях на розтяг та стиск у широкому діапазоні температур, рентгеноструктурний аналіз, мікротвердість, випробування жаростійкості. В результаті виконання роботи встановлено, що легування 6 мас.% Ta збільшує частку зміцнювальної γ’-фази до 23 %, підвищуючи твердість до 8,31 ГПа, а введення 2 мас.% Hf забезпечує подрібнення карбідів до глобулярної форми та формування щільної захисної оксидної плівки.Документ Відкритий доступ Закономірності формування функціональних покриттів на сталі ХВГ послідовним електроіскровим легуванням Ni-Ti, Ni-Ti-Nb(Zr)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Гладков, Роман Олегович; Іващенко, Євген ВадимовичОсновною метою цієї роботи є виявлення впливу послідовного електроіскрового легування сталі ХВГ Ni-, Ti-, Nb-, Zr-анодами на мікроструктуру, фазовий склад, мікротвердість та корозійну стійкість. Для виконання поставлених задач були використані гравіметричний, мікроструктурний, рентгенофазовий, мікродюрометричний аналіз та випробування на корозійну стійкість. Встановлено закономірності формування фазового складу та мікроструктури функціональних покриттів на інструментальній сталі ХВГ за умов послідовного електроіскрового легування (ЕІЛ) системами Ni-Ti, Ni-Ti-Nb та Ni-Ti-Zr.Документ Відкритий доступ Вплив опромінення іонами Ar+ та N+ на структуру та фазовий склад нанорозмірних плівок Ni/Ti(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Калієвський, Михайло Сергійович; Круглов, Іван ОлександровичОсновною метою роботи є визначення впливу опромінення іонами різного типу (Ar+, N+) на зміни структури, фазового складу та пошарового розподілу компонентів в нанорозмірних плівках Ni(30 нм)/Ti(30 нм). Для виконання поставлених задач були використані рентгеноструктурний фазовий аналіз та метод спектрометрії вторинних іонів. В результаті виконання роботи осаджено методом магнетронного розпорошення три тонкоплівкові композиції Ni(30 нм)/Ti(30 нм), проведена їх обробка іонами різних типів, досліджено їх структуру, хімічний та фазовий склад.Документ Відкритий доступ Формування впорядкованої фази L10 у нанорозмірній плівці Fe50(Pt0,75Pd0,25)50/Ag під час відпалу у середовищі водню(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Мельников, Дмитро Володимирович; Вербицька, Тетяна ІванівнаОсновною метою цієї роботи є виявлення впливу термічної обробки у водні та додаткового шару Ag на формування фазового складу та структури у нанорозмірних плівках Fe50(Pt0,75Pd0,25)(15 нм)/ Ag(0,9 нм) та Fe50(Pt0,75Pd0,25)(15 нм). Для виконання поставлених задач було використано рентгеноструктурний фазовий аналіз, електронографічний аналіз, скануюча електронна мікроскопія, Раманівська спектроскопія комбінаційного розсіювання. Визначено, що найбільша кількість зерен впорядкованої фази L10 з текстурою (001) зростає у плівці Fe50(Pt0,75Pd0,25)50(15 нм)/Ag(0,9 нм) під час відпалу у водні за температури 900 °C. Розмір областей когерентного розсіювання менший у плівці без срібла.Документ Відкритий доступ Іонно-індуковані структурно-фазові перетворення в багатошарових плівкових композиціях [Ni/Ti]x3(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Кравченко, Андрій Андрійович; Орлов, Андрій КостянтиновичМетою дипломної роботи є дослідження іонно-індукованих структурно-фазових перетворень у багатошарових тонкоплівкових композиціях [Ni/Ti]x3, осаджених на кремнієву підкладку методом магнетронного розпорошення. Для цього проведено іонну імплантацію іонами Ar⁺ та N⁺ з енергією 110 кеВ та подальший аналіз за допомогою рентгеноструктурного фазового аналізу та вторинної іонної мас-спектрометрії. У результаті встановлено, що іони Ar⁺ спричиняють перемішування шарів Ni та Ti з утворенням NiTi-фази, тоді як іони N⁺ індукують формування дифузійно-бар’єрних прошарків TiN, які перешкоджають фазоутворенню.Документ Відкритий доступ Вплив періоду модуляції на перебіг твердотільних реакцій в тонкоплівкових композиціях Ni/Ti(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Пальчековський, Олександр Андрійович; Орлов, Андрій КостянтиновичДипломна робота присвячена дослідженню початкових стадій аморфізації границь розділу в тонкоплівкових композиціях Ni/Ti з різним періодом модуляції у вихідному стані та за умов низькотемпературного нагріву до 150 °С. Для досягнення поставленої мети обʼєктами дослідження є багатошарові нанорозмірні плівкові композиції Ni/Ti з періодами модуляції 20 нм, 30 нм та 60 нм, з загальною товщиною 60 нм, осаджені на підкладку Si(001) методом радіочастотного магнетронного розпорошення. Для визначення структурних та електрофізичних властивостей, напруженого стану використано рентгеноструктурний фазовий аналіз, рентгенографічний аналіз залишкових напружень, in-situ чотирьохзондову резистометрію. Показано, що метод чотирьохзондової резистометрії є ефективним способом аналізу початкових стадій аморфізації границь розділу в тонких плівках Ni/Ti. Встановлено, що зменшення періоду модуляції призводить до зменшення температурного коефіцієнту опору в результаті формування аморфного прошарку. Отримані результати можуть бути використані при розробці функціональних матеріалів для мікро- та наноелектромеханічних систем і нейтронної оптики.Документ Відкритий доступ Дифузійне зварювання тугоплавких високоентропійних сплавів на основі системи TiZrNb(Hf;Cr;Al;Si) з Ti, Ni і W(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Петренко, Євгеній Олександрович; Рокицька, Олена АнатоліївнаОсновною метою роботи є дослідження мікроструктури та мікротвердості дифузійних з’єднань високоентропійних сплавів (ВЕС) з чистими металами через прошарки із ВЕС, а також з’єднання ВЕС через прошарок металу (Ni). Встановлено, що формування міцного шва забезпечується утворенням твердого розчину у зоні контакту, зростання мікротвердості у прошарках ВЕС і СЕС свідчить про дифузійну взаємодію, яка залежить від хімічного складу та температури зварювання. У випадках використання нікелевих прошарків спостерігається поява пористості, що погіршує міцність шва, але її можна зменшити шляхом підвищення температури та прикладення тиску.Документ Відкритий доступ Структура та властивості поверхні сталі Ст3 з електкроіскровим покриттям Cr-Al та Al-Cr(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Поліщук, Дарина Миколаївна; Лобачова, Галина ГеннадїівнаВ роботі зазначена можливість створення Cr-Al та Al-Cr покриттів на сталі Ст3 шляхом послідовного нанесення хрому та алюмінію під час ЕІЛ. Встановлено вплив послідовності нанесення легувальних елементів на товщину шару, мікротвердість та корозійну стійкість легованих шарів. Cr-Al-покриття товщиною (50 – 60) мкм має більшу мікротвердість (7,62 ГПа), ніж Al-Cr-покриття товщиною 30 мкм – 5,96 ГПа. Виявлено, що обидва електроіскрових покриття є стійкими до корозії, що у 3,2 рази (ЕІЛ у послідовності Al-Cr) та у 9,62 рази (ЕІЛ у послідовності Cr-Al) більше у порівнянні зі сталевою поверхнею без обробки.Документ Відкритий доступ Структурно-фазові перетворення в нанорозмірних плівках Ni/Cu/Ti при високоенергетичному іонному опроміненні(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Повар, Олексій Віталійович; Круглов, Іван ОлександровичОсновною метою роботи було дослідити вплив високоенергетичного іонного опромінення на структурні та фазові властивості нанорозмірних плівок Ni/Cu/Ti, отриманих шляхом пошарового нанесення шарів методом магнетронного розпорошення. Для виконання поставлених задач були використані рентгеноструктурний фазовий аналіз та мас-спектрометрію вторинних іонів. В результаті виконання роботи було виявленно активізацію дифузії шарів плівки та доведено властивість проміжного прошарку міді, як шару, що перешкоджає аморфізації плівки на межі розподілу шарів.