Квазілегітимність правових та ціннісних засад авторитарного суспільства
Ескіз недоступний
Дата
2022
Науковий керівник
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Національний університет «ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ"
Анотація
У статті розглядаються квазілегітимні основи соці ально-політичного устрою в авторитарному суспільстві,
які постають провідною темою науково-політичного
та ціннісно-нормативного дискурсу в результаті агре сії РФ проти України, яка почалась в 2014 р. і набула
форм повномасштабності після 24 лютого 2022 р. Попри
те, що метафізичний погляд вимагає певного відсторо нення від конкретних фактів, проте для формування
єдності в ідеях, мотиваціях та діях вкрай важливим є
визначення теми панівних дискурсів в соціокультур ному житті українського суспільства. Будь-які заклики
української влади та міжнародної спільноти, провідних
європейських та американських еліт, експертів, гро мадських діячів щодо дотримання Російською Федера цією норм міжнародного права виявились безрезуль татними. У статті на базі структурно-функціонального,
феноменологічно-герменевтичного та компаративного
підходів здійснено спробу аналізу квазілегітимності як
єдино можливого способу виправдання права на автори тарну владу та її захист від демократичних інституцій
та впливу на прийняття рішень з боку громадянського
суспільства. Спираючись на панівні наративи, темати зовані дискурси, пропагандистські практики квазілі берального суспільства РФ авторами статті проаналізо вані причинєво-наслідкові зв’язки між насильством в
повсякденному житті пересічних громадян РФ і моно полією на владу, яка постає у недемократичний спосіб
електоральних преференцій. Одним з базових аргумен тацій у виправданні експансіоністської політики РФ до
своїх сусідів є використання в наукових та масмедійних
дискурсах категорії історичної справедливості як суб’єк тивної думки істориків-аматорів з намаганням поши рювати ксенофобію, шовінізм, тероризм, волюнтаризм
як ціннісні орієнтації історичного поступу. Парадигма
світу «друг – ворог», віддзеркалюючись у квазіісторич них оповіданнях, образах, гаслах, стилях аргументації,
призводить до «банальності зла» (Х.Аренд), а суспіль ний договір втрачає свою легітимність і перетворюється
на гешефт-проєкт. Порушення граматичних норм росій ської мови в різних формах пропаганди і публічних
виступах пов’язаний не з її незнанням, а з латентними
виявами зневаги, снобізму, зверхності. Агресія, вож дізм, культ смерті та сили, героїзація минулого – всі ці
ознаки фашистської держави, на думку провідного аме риканського історика Т.Снайдера, імплементовані вер тикальною структурою російської влади в повсякденні
соціальні практики пересічних росіян у формі монологів,
а не діалогів, постають як основа та виправдання антигу манної політики російської держави по відношенню до
України та українців. Як наслідок, соціально-інститу ціональна система РФ втрачає функції владного балансу.
Опис
Ключові слова
квазілегітимність, влада, насильство, невмотивована агресія, права людини, фашистська держава, вождізм, культ минулого, банальність зла
Бібліографічний опис
Щириця Т. В. Квазілегітимність правових та ціннісних засад авторитарного суспільства / Щириця Т. В., Денисенко Н. В. // Актуальні проблеми філософії та соціології – 2022. – № 38. – С. 8-13.