Обрії друкарства : науковий журнал, № 1 (15)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Фреймінг у сучасному регіональному новинному теледискурсі(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Нагорна, Ю. О.Статтю присвячено дослідженню особливостей фреймінгу у телевізійних ви- пусках новин регіонального телеканалалу «Київ», окреслено специфічні риси, розглянуто його особливості у новинних сюжетах. Наголошено, що фреймінг сьогодні став засобом, завдяки якому медійники можуть інформувати аудиторію та впливати на неї. Апелювання до емоцій глядачів за допомогою «рамкування» інформації у порядку денному дозволяє журналістам створити модель індивіду- альної подачі матеріалу. Зазначено, що фреймінг відіграє важливу роль у медіа- системі, оскільки дозволяє формувати спосіб мислення реципієнтів про певну подію. Окрім того, рамкування передбачає соціальне конструювання дійсності за посередністю медіа. Методом фрейм-аналізу новин проаналізовано коментарі головних героїв сюжетів, підводки журналістів, пряму мову експертів, ключові слова, метафори та мовностилістичні фігури. Виокремлено основні типи фрей- мів у новинних сюжетах регіонального телеканалу «Київ»: «успішна робота ППО», «ракетна атака по Україні», «допомога союзників», «героїчність ЗСУ». Зазначено, що ефект фреймінгу впливає на когнітивне сприйняття інформації та її подаль- шу інтерпретацію людиною. Розглянуто теоретичні і практичні аспекти аналізу фреймів. Закцентовано на принциповій відмінності фреймінгу та близького за значенням поняття «agenda setting» (теорія порядку денного), яке передбачає, висвітлення медійниками одних подій та принципове ігнорування інших, а новин- не рамкування натомість висвітлює подію з ігноруванням лише її певних аспектів. Зроблено висновок, що завдяки медіафреймуванню новинні журналісти здатні значною мірою конструювати реальність для телевізійної аудиторії. Наголошено, що залучення нетипових методів подання інформації при створенні інформацій- них сюжетів дозволяє заохочувати аудиторію до переглядів.Документ Відкритий доступ Specifics of forming freelancer’s self-brand on Upwork and Linkedin. Comparative analysis(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Kovtun, N.; Shynkarenko, Y.This article discusses the specifics of forming a freelancer’s personal brand on two popular platforms — Upwork and Linkedin. Comparing approaches to creating and maintaining a personal brand on these platforms allows you to understand their uniqueness and potential for developing a professional image. The article examines the main steps needed to successfully build a freelancer brand on each of the platforms, taking into account their differences in audience and functionality. Strategies for building a profile, studying and attracting the target audience, as well as tools for Building Authority and effective communication with customers are analyzed. Creating profiles on freelance platforms is the first step in building a personal brand. On Upwork, it is important to fill out your profile with information about your skills, work experience, and project portfolio. You should also add detailed information about your professional activities, education, skills, and experience to LinkedIn. A successful freelancer needs to understand their target audience — who they are, what problems they have, and how you can help them solve those problems. Based on this information, you can customize your profiles and job offers to attract the attention of this particular audience. On Upwork, personal brand building is more focused on completing projects and getting positive feedback, while LinkedIn focuses on a professional profile and a network of contacts that helps attract new customers and potential partners. Building a personal brand on freelance platforms is a complex yet very important process for any freelancer. With the right strategy, a unique approach to presenting your skills and services, and responsibility for getting the job done, you can become a recognizable and successful specialist in your field on platforms like Upwork and LinkedIn. This article will be a useful source of information for freelancers who want to stand out on these platforms and build a successful career in online work.Документ Відкритий доступ Особливості діяльності київських книгарень у 2022–2024 роках(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Андрійчук, М. Т.Cтаття присвячена феномену життєстійкості та розвитку книгарень у м. Києві у складний період воєнного часу. Автор характеризує тенденції, що мають місце у книготорговельному бізнесі під час повномасштабного російського вторгнення. Зокрема, йдеться про загальне підвищення попиту на книжкову продукцію, на що прагне реагувати книговидавнича галузь та книготоргівля. Водночас війна та руйнування інфраструктури ускладнюють цей процес і не- гативно впливають на випуск книговидавничої продукції. Однак, цікавим для дослідження феноменом є своєрідний «бум» відкриття нових київських книга- рень у здавалось би несприятливих умовах війни. Автор аналізує нововідкриті книгарні в м. Києві за особливостями бізнес-моделі та продукції й послуг, які пропонуються киянам. Зокрема, досліджені такі книгарні, як «Збірка», «Книж- ковий Лев», «Плекай», «Сенс», «Сковорода», «Тиша», «Фундамент», «ReadEat», «Readellion» та інші, а також нові книжкові магазини видавництв «Видавництво Старого Лева», «Vivat». Важливою особливістю є перетворення більшості за- кладів книжкової торгівлі на книгарні-кав’ярні та подієві майданчики для різно- манітних культурних подій. Тобто, нові київські книгарні, окрім власне прямих функцій щодо продажу видавничої продукції, перетворюються на креативні простори, місця проведення культурних заходів, гуртування творчих особи- стостей та активної громадськості, а також заклади для проведення дозвілля, зустрічей з друзями в книжковій атмосфері за чашкою чаю чи навіть кухо- лем крафтового пива. Крім того, багато книгарень почали виконувати функції онлайн-дистриб’юторів видавничої продукції. Такі кроки не лише розширюють коло читацького середовища, але й допомагають власникам книгарень (при цьому часто це є видавництва) диверсифікувати джерела прибутку і тим самим убезпечити свій бізнес від збитковості.Документ Відкритий доступ Протидія інформаційним загрозам в умовах російсько-української війни: роль го «Детектор медіа»(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Ковальова, Т. В.; Токар, Ю. В.; Колодич, Ю. О.Перебіг російсько-української війни наочно підтверджує, що інформаційна грамотність суспільства та безпека населення є критично важливими для безпе- ки держави, адже їх брак унеможливлює здатність усвідомлено і реалістично сприймати й аналізувати події та може призвести до посилення загроз і завдавати значних негативних наслідків. Мета статті — визначити та виокремити методики фактчекінгу як ефективні інструменти протидії інформаційним загрозам в україн- ському інформаційному просторі. Для досягнення мети розвідки застосовано комплекс наукових методів. З метою формулювання теоретичних засад дослід- ження використано методи аналізу наукових джерел, узагальнення й порівнян- ня. Емпіричне дослідження здійснене методом контент-аналізу медіапродук- тів рубрики «Хроніка дезінформації» від інтернет-порталу «Детектор медіа» за 2013–2024 роки. Дослідження показало, що гібридна війна — не просто збройний конфлікт, а система, складники якої пов’язані із психологічним, ідеологічним та інформаційним впливами. Відтак варто наголосити, що інформаційне протисто- яння є вагомою частиною цієї системи. Дослідження вказує на те, що значна ча- стина проаналізованих медіапродуктів має в основі різні методики фактчекінгу інформаційного поля. Не менш важливими є зміни закономірностей представ- лення медіаматеріалів, зокрема переорієнтація на тему російсько-української війни, та збільшення частоти оприлюднення таких публікацій від початку пов- номасштабного вторгнення. Також змінилися структура фактчекінг-матеріалів та тенденції використання в українському медіаландшафті інструментів фактчекінгу. Контент-аналіз дозволив з’ясувати, що медіа в Україні активно співпрацюють у цьому напрямі, долучають громадські організації та інші фактчекінгові компанії, державні структури до протидії дезінформації, маніпуляціям, пропаганді. Це є критично важливими чинниками у боротьбі з інформаційними загрозами.Документ Відкритий доступ Медіаобраз сім’ї в сучасному українському телевізійному дискурсі(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Супрун, В. М.; Супрун, Л. В.Сучасна парадигма інформаційного суспільства накладає свій відбиток на осо- бистісний простір людини, до якого належить територія сімейного життя, моде- люючи його медіаобраз відповідно до рейтингової кон’юнктури медіаконтенту. Телевізійний дискурс характеризується доступним інструментом для модуляції су- спільної свідомості, тому здатний впливати на ставлення до інституту сім’ї. Вплив на масову аудиторію телевізійного контенту інспірує своє розуміння медіаобразу сім’ї, що часто не корелюється з традиційним баченням родини в українському суспільстві. Дослідження було проведеноза допомогою як загальнонаукових методів на- укового пошуку — аналізу й синтезу, так і сучасних конкретнонаукових методів соціальних комунікацій, зокрема описового, компаративного, соціально зорієнто- ваної інтерпретації, елементів концептуального та аксіологічного методологічних підходів. У ході дослідження виявлено основні закономірності й проблеми в медіамоделюванні образу сім’ї, які фундаменталізуються в українському телевізійному дискурсі. Ідеться про позитивний та негативний досвід тиражування телевізійним контентом (новини, реаліті-шоу, ток-шоу, реклама) родинних цінностей, що справ- ляє потужний вплив на масову аудиторію, формуючи світогляд і ставлення до ін- ституту сім’ї. З’ясовані нами аспекти медіаобразу сім’ї, модельованого українським те- левізійним дискурсом, дозволяють резюмувати, що вітчизняний медіадискурс, з одного боку, борючись за ефект топової сенсаційності та рейтинговості, уникає банальної шаблонності культурологічного дискурсу і руйнує родині цінності, а з другого, в часи глобалізованих тектонічних зсувів аксіологічних парадигм прагне врятувати інститут сім’ї від соціальної нівеляції нестабільної епохи.Документ Відкритий доступ Вплив діяльності видавництв на інформаційну безпеку держави(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Кір’як, В. С.В умовах постійного розвитку інформаційних технологій інформація стала не лише інструментом для комунікації, а й зброєю для здійснення інформаційно-пси- хологічних операцій. У статті наведено дефініцію поняття інформація. Визначено, що книги є важливими носіями інформації як у друкованому, так і електронному форматах. Виокремлено три основні види руху інформації в системі комунікацій, серед яких: інформація в русі, інформація в процесі, інформація у сховищі. Визна- чено, що на кожному з етапів руху інформації вона може видозмінюватись, зокре- ма, з метою порушення інформаційної безпеки держави. Вказано, що поняття інформаційної безпеки досліджують у двох аспектах: як самостійний елемент національної безпеки; як складова інших елементів безпеки держави. Зазначено, що актуальними на сьогодні є саме суспільні інформаційні загрози, повідомлення яких спрямовані на просування в медіа недостовірної й маніпуля- тивної інформації. Ця інформація негативно впливає на думку громадськості щодо нагальних питань у державі. Визначено роль сучасних видавництв у протидії інформаційним атакам з боку країни-агресора. Вказано, що в умовах постійних інформаційних загроз книги є не ли- ше продуктом підприємництва, а й носієм національних ідей, цінностей і традицій. Окреслено заходи, які потребують впровадження задля зміцнення інформацій- ної безпеки України, серед основних: збільшення бюджетного фінансування ЗМК та інформаційних агентств; удосконалення законодавства у сфері інформаційної діяльності; проведення рекламних кампанії для підвищення іміджу українських інформаційних агентств. Зазначено, що ці заходи потребують доповнення, ад- же в умовах боротьби за національну ідентичність видавництва теж потребують державної підтримки й просування як в межах країни, так і за кордоном. Визначено важливість міжнародної співпраці видавництв задля поширення достовірної інформації про події в Україні через продаж прав на переклади книг українських авторів, зокрема й на історичну та військову тематику. Розглянуто додаткові способи підвищення інформаційної безпеки за допомогою активної участі українських видавництв у соціально-комунікаційних процесах держави.Документ Відкритий доступ Засоби привернення уваги до рекламного продукту за допомогою нестандартних лінгвістичних конструкцій(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Сенкевич, Г. А.Статтю присвячено застосуванню нестандартних лінгвістичних конструкцій у створенні рекламного контенту. Вона містить аналіз сучасних рекламних повідом- лень стосовно дотримання в них лінгвістичних норм та етичних правил крізь при- зму креативу як прояву творчих підходів. Визначено роль прагматики у вивченні ефекту від рекламних текстів, рівень впливу нестандартних лінгвістичних конструкцій на свідомість і поведінку спожи- вачів реклами та зосереджено увагу на типових помилках у рекламних повідом- леннях. Окреслено роль дейксису в комунікативному процесі — у поєднанні категорій «творчість», «креатив», «рекламний креатив». Наведено приклади неефективного використання сленгової та жаргонної лексики, з-відчого порушується зв’язок між актом комунікації та висловлюванням як його результатом. Сформульовано висновки з приводу застосування у рекламному повідомленні нестандартних лінгвістичних конструкцій, стилістичних засобів, фразеологізмів, які містять сленгову лексику, а також окреслено доцільні умови креативізації реклам- них повідомлень та рекламних матеріалів при безумовному дотриманні там вста- новлених етичних норм. Дослідження підкреслює важливість створення якісного рекламного контенту як основного чинника покращення іміджу та ділової репутації компанії.Документ Відкритий доступ Мережева кінорецензія як журналістський жанр: особливості викладання в ЗВО(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Надточій, О. Л.; Погрібна, О. О.Статтю присвячено актуальній темі вдосконалення фахової підготовки май- бутніх журналістів відповідно до потреб сучасного інформаційного середовища. Сьогодні медіапростір зазнає постійних модифікацій, адаптуючись до потреб ау- диторії. Серед основних змін у медіапросторі фіксуємо появу нових жанрів жур- налістики, а також трансформацію класичних жанрових форматів відповідно до нових тенденцій. Ці чинники зумовлюють перегляд підходів до традиційних фа- хових навичок журналістів, змушуючи останніх адаптуватися до нових вимог. По- силена конкуренція між публікаційними платформами спонукає працівників ме- режевих медіа активно вдосконалювати професійну майстерність, оскільки їхня аудиторія має дедалі більше варіантів пошуку та споживання інформації. Відповід- но, це змушує медійників продукувати більш якісний та оригінальний контент. Останнє ж неможливо без знання жанрової специфіки класичних журналістських текстів та особливостей їхньої трансформації відповідно до вимог сучасного он- лайнового медіасередовища. Статтю присвячено актуальній темі вдосконалення фахової підготовки май- бутніх журналістів відповідно до потреб сучасного інформаційного середовища. Сьогодні медіапростір зазнає постійних модифікацій, адаптуючись до потреб ау- диторії. Серед основних змін у медіапросторі фіксуємо появу нових жанрів жур- налістики, а також трансформацію класичних жанрових форматів відповідно до нових тенденцій. Ці чинники зумовлюють перегляд підходів до традиційних фа- хових навичок журналістів, змушуючи останніх адаптуватися до нових вимог. По- силена конкуренція між публікаційними платформами спонукає працівників ме- режевих медіа активно вдосконалювати професійну майстерність, оскільки їхня аудиторія має дедалі більше варіантів пошуку та споживання інформації. Відповід- но, це змушує медійників продукувати більш якісний та оригінальний контент. Останнє ж неможливо без знання жанрової специфіки класичних журналістських текстів та особливостей їхньої трансформації відповідно до вимог сучасного он- лайнового медіасередовища. Статтю присвячено актуальній темі вдосконалення фахової підготовки май- бутніх журналістів відповідно до потреб сучасного інформаційного середовища. Сьогодні медіапростір зазнає постійних модифікацій, адаптуючись до потреб ау- диторії. Серед основних змін у медіапросторі фіксуємо появу нових жанрів жур- налістики, а також трансформацію класичних жанрових форматів відповідно до нових тенденцій. Ці чинники зумовлюють перегляд підходів до традиційних фа- хових навичок журналістів, змушуючи останніх адаптуватися до нових вимог. По- силена конкуренція між публікаційними платформами спонукає працівників ме- режевих медіа активно вдосконалювати професійну майстерність, оскільки їхня аудиторія має дедалі більше варіантів пошуку та споживання інформації. Відповід- но, це змушує медійників продукувати більш якісний та оригінальний контент. Останнє ж неможливо без знання жанрової специфіки класичних журналістських текстів та особливостей їхньої трансформації відповідно до вимог сучасного он- лайнового медіасередовища. У межах наукового пошуку в дослідженні окреслено специфіку онлайнової кінорецензії як журналістського жанру: з’ясовано її відмінності від традиційного формату та відповідність вимогам сучасного мережевого середовища. У розвід- ці також розмежовано жанри журналістської рецензії, аматорського тексту такого типу й професійної кінокритики та потрактовано сутність поняття «журналістська кінорецензія». Виокремлено основні недоліки студентських кінорецензій, зумов- лені специфікою жанру. Увагу в статті приділено також розвитку фахових умінь, потрібних майбутнім журналістам для написання цього типу тексту.Документ Відкритий доступ Технологічні інновації в онлайн-медіа: роль штучного інтелекту та віртуальної реальності у трансформації контенту(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Грозна, О. О.Глобальна цифрова трансформація впливає на всі аспекти сучасного життя, включно з журналістикою, яка зазнає суттєвих змін завдяки впровадженню но- вих технологій. Штучний інтелект (ШІ) та віртуальна реальність (ВР) зокрема ре- волюціонізують цю галузь, докорінно змінюючи способи створення, споживання та взаємодії з контентом. Використання ШІ в онлайн-журналістиці дозволяє жур- налістам оперативно збирати та аналізувати величезні обсяги даних, що сприяє точності та своєчасності новин. Алгоритми ШІ можуть також автоматично обро- бляти інформацію з різних джерел, забезпечуючи глибокий аналіз і зберігаючи час та зусилля журналістів. Технології віртуальної реальності радикально змінили методи оповідування в журналістиці, дозволяючи створювати захопливий візуаль- ний контент, який переносить читачів і глядачів у центр подій. Використання ВР забезпечує можливість творення інтерактивного досвіду, допомагаючи аудиторії краще зрозуміти складні теми. Це відкриває нові перспективи для імерсивного сторітелінгу, де користувачі можуть віртуально «відвідувати» місця подій або пе- реживати історичні моменти. З іншого боку, цифрова трансформація також породжує ряд викликів, серед яких: необхідність захисту даних і приватності, потреба в перевірці фактів за ма- сованого поширення дезінформації та інші. Алгоритми й автоматизація можуть сприяти упередженням у новинах, що вимагає більшої уваги до етичних аспектів важливим елементом підготовки журналістів, здатних ефективно користуватися сучасними інструментами. Впровадження інноваційних технологій суттєво трансформують медіаландшафт, створюючи нагальну потребу в глибокому дослідженні цих тенденцій і розробці стратегій адаптації, що забезпечать збалансованість інновацій та збереження фундаментальних журналістських принципів.Документ Відкритий доступ Аналіз чуток як інструменту соціальних комунікацій в історичному контексті(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Комова, М. В.Стаття присвячена аналізу соціальнокомунікаційного аспекту чуток у контексті української історії, зокрема — їхньої ролі в суспільних рухах від кінця ХІХ до почат- ку ХХ століття. Стаття містить комплексний аналіз ролі чуток як чинника у суспіль- них рухах в Україні, особливо зосереджуючись на їх історичному значенні. Через мультидисциплінарну призму, що інтегрує інструментарій з філології, політології, соціології та історії, досліджено, як чутки правили ключовими інструментами не- формальної комунікації, суттєво впливаючи на соціальну, політичну та етнічну ди- наміку в різні періоди української історії. Такі методи, як системний аналіз, аналіз контенту та аналіз дискурсу, викори- стовуються нами для розуміння багатогранної природи чуток та їхнього впливу на соціальні комунікації і взаємодію між культурами. Результати дослідження показу- ють, що за браком офіційних каналів комунікації, особливо серед неписьменних селян, чутки правлять ефективним інструментом формування громадської думки, мобілізації масових рухів і навіть провокування міжетнічних конфліктів, як це ста- лося під час антиєврейських погромів 1905 р. Стаття також розглядає приклади використання чуток різними політичними та соціальними структурами для досяг- нення своїх цілей, чим увиразнює двоїсту здатність поголосів як об’єднувати, так і роз’єднувати громади, що стає очевидним з їхнього впливу на суспільні рухи і взаємини між етнічними групами. Крім того, дослідження підкреслює важливість урахування аспектів соціальної комунікації чуток задля підвищення обізнаності про їх потенційний вплив на со- ціокультурну та політичну динаміку. Це засвідчує потребу в майбутніх досліджен- нях, які порівнюватимуть історичне використання чуток з їх роллю в сучасному суспільстві, особливо актуалізованою за інформаційного суспільства та нині не- стабільного, невизначеного, складного та неоднозначного світу (VUCA). Відтак це дослідження придасться надалі для розуміння динаміки суспільства, формування громадянської свідомості та побудови стабільних відносин у сучасному світі.Документ Відкритий доступ Підходи до розуміння феномену чуток у системі соціальних комунікацій(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Тріщук, О. В.; Фіялка, C. Б.Узагальнено інтерпретації соціальнокомунікаційного феномену чуток у працях науковців різних галузей знань задля формування системного бачення цього яви- ща, що потенційно дасть змогу підвищити ефективність протидії шкідливим інфор- маційним впливам. Зазначено, що чутки є важливим елементом суспільного життя й мають соціальну, політичну, економічну, історичну та культурну значущість. На- голошено на тому, що нині немає єдиної термінології під час висвітлення явища чуток. Це ускладнює комунікацію між науковцями, породжує плутанину та непо- розуміння, що перешкоджає як ефективному обміну знаннями, так і узагальненню наукових результатів. У ході дослідження було застосовано соціальнокомунікацій- ний і кроскультурний підходи, а також загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняння, систематизація та узагальнення) та спеціальні методи (метод системного аналізу, контент-аналіз, дискурс-аналіз, пошуково-бібліографічний метод, метод семан- тичного диференціалу). Представники різних наукових галузей розглядають чутки як складний соціальнокомунікаційний феномен. Філологи, філософи, політологи, соціологи, соціальні психологи, антропологи та історики зосереджуються на розумінні чуток як засобу комунікації, впливу та спілкування. Вивчаючи це явище в контексті інформаційно- го суспільства та VUCA-світу, можна стверджувати, що воно відображає взаємодію та взаємовплив різних спільнот у процесі комунікації. Мультидисциплінарний під- хід до осмислення чуток дозволяє об’єднати знання та методи з різних наукових дисциплін й отримати більш повне та комплексне розуміння цього феномену. Тим часом саме соціальнокомунікаційний підхід є інтеграційним і ключовим для вив- чення чуток, оскільки він дозволяє розглядати їх у контексті соціальних взаємин і комунікаційних процесів, з’ясовувати їхній вплив на формування громадської дум- ки, а також на ухвалення суспільно важливих рішень. Глибше розуміння соціаль- нокомунікаційних аспектів чуток сприятиме кращому усвідомленню їхнього місця в соціокультурній та політичній динаміці сучасного світу й допомагатиме ефектив- ніше протистояти деструктивним інформаційним впливам.Документ Відкритий доступ Феномен чуток в епоху постправди(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Смола, Л. Є.У статті здійснено спробу дослідити феномен чуток у ХХІ ст. й визначити ос- новні умови їх виникнення, особливості та механізми поширення. Аналіз про- блематики поширення чуток вперше розглянуто через призму трьох викликів сучасного суспільства: кризи довіри («ера постправди»), кризи експертності («альтернативні факти») та кризи уваги («дефіцит зосередженості»). Проаналізо- вано сучасні дослідження феномену чуток у закордонній науковій думці. Вико- ристовуючи інструментарій Google Books, здійснено аналіз частоти використан- ня слів «чутки», «альтернативні знання», «контрзнання» в науковому дискурсі. Проаналізовано доробок західних науковців, які окреслюють контекст, зміст та особливості чуток у світі постправди. Виокремлено особливості інформаційно- го простору, що в ньому виникають чутки. Здійснено спробу продемонструвати трансформацію та особливості підходів до розуміння феномену чуток із появою інтернету та соціальних мереж. У статті окреслено особливості «постправдового» дискурсу та дискурсу популізму, які необхідно враховувати в дослідженні фено- мену чуток.Документ Відкритий доступ Polski rynek medialny: charakterystyka i najważniejsze tendencje(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Janiszewski, A.Відслідковування польського медійного ринку, особливо під час відкритого воєнного протистояння на сході Європи, що є зіткненням двох цивілізаційних підходів до розвитку людства, двох ойкумен з різними профетичними візіями стосовно дискурсів власного існування і яке усі попередні тридцять років поступово, але неухильно набувало обрисів Великого конфлікту, є важливим кроком у фіксуванні соціальних настроїв одного із західних суспільств, яке, за великим рахунком, є дзеркалом моральних начал колективного Заходу. Починаючи з 2022 р., польська медіаіндустрія намагається всеохопно рефлексувати найменші зміни в суспільних наративах, шукає і досліджує прояви фрустрації в різних верствах, щоб запобігти їй або, якщо не вдається, каналізувати її енергію у більш-менш корисні для решти громадськості дії, виробляє парадигми поведінки і, ширше, реальності буття польського суспільства. Обстоюючи традиційні національно-християнські цінності, модуси здорового етнічного консерватизму, конкретні явленості абстрактних ментальних чинників, гравці медіаринку сусідньої з Україною дружньої держави подають неоцінений приклад системи внутрішніх стримувань і противаг демократичного західного суспільства. Тому вивчення його, аналізування, поширення сфери дії морального фактора на суспільні норми і правила, вироблені українською політичною нацією, відіграє важливе значення у викристалізовуванні її духу незламності, екзистенційного спротиву будь-якій агресії, самоствердження в європейському локусі. У статті окремо розглядаються польські медійні підприємства, газети, радіо, телеба- чення, інтернет-ресурси з метою детальної характеристики кожного сегменту інформа- ційного ринку в контексті викликів, що постали перед Україною після широкомасштаб- ного вторгнення.Документ Відкритий доступ Сучасні інструменти промоції Івана Франка як живого «цілого чоловіка» (на прикладі діяльності дому Франка у Львові)(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Ковалишин, А. С.У статті коротко охарактеризовано сучасні інструменти промоції Івана Франка як живого «цілого чоловіка», тобто різнобічно розвиненої людини, яка цікавилась багатьма речами, які її оточували. У сучасному світі із шаленим розвитком диджи- талізації та штучного інтелекту варто використовувати всі наявні інструменти про- моції та комунікації. Найбільш популярні зараз — це соціальні мережі, які активно використовуються і в музейній діяльності. Наприклад, за останніми даними сайту Datareportal, найбільше музеїв представлено у мережі Facebook (94 %), на другому місці Youtube (41 %) і завершує цю трійку Instagram (36 %) [16]. В усіх цих трьох со- ціальних мережах має сторінки й Львівський національний літературно-меморіаль- ний музей Івана Франка, або ж просто Дім Франка, про який і йдеться у статті. Дослідження містить характеристику всіх акаунтів музею у соціальних мере- жах, перелік їхніх особливостей, переваг і недоліків. Також проаналізовано кіль- кість підписників та особливості модерування кожної зі сторінок, зважаючи на виклики, як стоять перед музейними працівниками. Крім цього у статті розглянуто новий сайт музею із цифровою базою даних, що був створений у межах проєкту «FrankoData: відкритий цифровий музей» за підтримки Українського культурного фонду. На оновленому вебпорталі міститься вся важлива інформація про історію музею Івана Франка, життєвий шлях письменника, про проєкти і програми, що їх здійснив Дім Франка протягом останніх 6 років, актуальні події, які можна відвіда- ти найближчим часом, ціни на квитки та фото команди музею. Також у статті ви- світлена й власна видавнича серія музею — «Бібліотека Дому Франка», яка вже нараховує 16 книжок для різних цільових аудиторій. Тут і наукова монографія На- талі Тихолоз про наймолодшого сина Івана Франка — Петра, і популярна біографія письменника авторства Богдана Тихолоза, і туристичний путівник «ФранкоМан- дри+» та багато іншого — на будь-який читацький смак. Не оминули увагою й авторський проєкт подружжя літературознавців і фран- кознавців Наталі та Богдана Тихолозів — «Франко: Наживо», на якому публікують- ся актуальні наукові студії франкознавчої тематики. Доречно зауважити, що на сайті публікуються тексти не лише авторства Тихолозів, а й усіх небайдужих фа- хових науковців, які в той чи інший спосіб долучаються до франкознавчих дослід- жень. У статті наголошено, що активна робота над веденням сторінок у соціальних мережах музею і тематичних вебпорталах є на сьогодні вельми важливою, адже це найпопулярніші та найзручніші платформи як для комунікації з гостями музею, так і для популяризації постаті Франкової родини для різних цільових аудиторій.Документ Відкритий доступ Особливості спортивної журналістики в Україні: історія становлення, проблеми та основні тенденції розвитку(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Локшин, П. С.; Грисюк, В. П.; Єфімова, М. П.У контексті оновлених даних розглянуто історію та сучасні тенденції україн- ської спортивної журналістики, а також проаналізовано тенденції її розвитку на найближчі роки. Спортивна журналістика має специфічні засоби, технології, фор- ми, жанри та інструменти, а фахівці, які професійно займаються цим напрямом у журналістиці, опановують осяжні масиви тематичної інформації. Істотне значення при цьому має і додаткова профільна освіта, зокрема прослуховування публічних лекцій, майстер-класів, курсів підвищення кваліфікації при університетах та в рамках стажувань в інших організаціях та компаніях. Прийоми створення та технології по- ширення спортивного контенту є важливою та актуальною темою для детального вивчення. Досліджуючи розвиток національної спортивної преси, можна відстежити рівні та настрої у суспільно-політичному житті країни в історичній ретроспективі. Однак у статті акцентується увага передусім на дослідженні відповідного контенту та медій, що його розповсюджують, після відновлення Україною незалежності в 1991 р., адже саме звідтоді з’явилися можливості для точнішого відстеження за- питів аудиторії, аналізу великих масивів даних, визначення динаміки зростання чи падіння професійного рівня спортивних журналістів. У цьому дослідженні здійснено спробу визначити основні тенденції розвитку спортивної журналістики, а також віднайти обґрунтування причин та наслідків пе- реходу профільних друкованих медіа в інтернет-простір.Документ Відкритий доступ Репозитарії закладів вищої освіти як архів науково-навчальної літератури(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Фіголь, Н. М.; Файчук, Т. Г.; Фіголь, Б. О.У зв’язку з переходом на онлайнове навчання через пандемію, а відтак повномас- штабну військову агресію РФ електронні навчальні видання стали невід’ємною части- ною сучасної освітньої парадигми, зокрема і для закладів вищої освіти. Щоб налаго- дити вдалу комунікацію між студентами та викладачами, в університетах запрацювали електронні навчальні середовища. У статті окреслено проблеми застосування електронних навчальних видань у період пандемії та військової агресії РФ, шляхи їх подолання через створення репози- таріїв закладів вищої освіти. Такі репозитарії стали не просто сховищем інформації, розміщеної на електронних ресурсах, а й електронним навчальним середовищем, що дало змогу подолати кризові виклики, які виникли в освітній системі України. Проаналізовано Національний академічний репозитарій як загальнодержавну електронну базу даних, в якій накопичуються, зберігаються й систематизуються академічні тексти, оцінено його кількісні та якісні показники. Констатовано, що створення репозитаріїв ЗВО стало однією з найперспективніших позицій перехо- ду цих закладів освіти в онлайн-режим, що дозволяє акумулювати великий масив наукової інформації, яка може бути використана значною частиною учасників на- вчального процесу в будь-який час та з будь-якої точки світу. Перехід на онлайн-освіту через пандемію та військову агресію РФ спонукав не лише до практичних розробок електронних засобів навчання, а й до теоретич- них студій, серед яких аналіз прикладів успішної реалізації онлайн-освіти в Україні, огляди конкретних освітніх програм, проєктів чи ініціатив, які використовують електронні засоби навчання.Документ Відкритий доступ Переваги та недоліки поширення новинного контенту на відеохостингу «YouTube» під час повномасштабного вторгнення(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Бакаєвич, К. О.Традиційні медіа протягом останніх десяти років пройшли період активної трансформації та стали кросмедійними, тобто такими, що розміщують свої ма- теріали у різних мультимедійних форматах та на різних, відомих на сьогодні, циф- рових платформах. Соціальні мережі у медіасфері стали потужними інструментами для залучення більшої аудиторії споживачів інформаційного контенту, наприклад новин. У статті розглядається доречність використання відеохостингу «YouTube» в медіасфері як інструменту поширення журналістських відеопродуктів. До того ж YouTube став потужним ресурсом для отримання додаткового прибутку журналіст- ськими редакціями. На сучасному етапі постає проблема з дотримання в YouTube журналістських стандартів на противагу амбіціям медійників дістати там щобіль- ше прибутку шляхом масового постингу відеоконтенту та застосування при цьому сенсаційних, часто «жовтих», заголовків. Шляхом інтерв’ювання окремих медіаменеджерів вдалося зробити зріз щодо особливостей використання YouTube їхніми редакціями, порівняти кількість пер- соналу, який займається відповідно створенням та публікацією контенту. Результати дослідження показали, що серед українських найвідоміших та най- популярніших медіа є як прихильники дотримання журналістських стандартів та правил спільноти YouTube, так і аматори клікбейтних заголовків. Залежно від кіль- кості опублікованих відеоматеріалів та використання маніпулятивних заголовків може суттєво різнитися сума отриманого власниками каналів прибутку.