Стилістичне розшарування розмовної лексики в сучасному англійськомовному кінодискурсі як проблема перекладу на прикладі сіткому «Друзі» (аншлійською мовою)
Вантажиться...
Дата
2022
Автори
Науковий керівник
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
КПІ ім. Ігоря Сікорського
Анотація
Магістерська дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків
до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури і
додатків, які разом налічують 65 джерел, та 4 додатки. Загальний обсяг
роботи складає 93 сторінки.
Перегляд серіалів є улюбленим видом дозвілля для багатьох людей.
Цікаво, що серед неймовірного різноманіття, запропонованого численними
стрімінговими сервісами, аудиторія зберігає свою прихильність до вічної
класики, незважаючи на те, що вона не захоплює глядача новітньою
комп’ютерною графікою та яскравими ефектами.
У своєму дослідженні було проаналізовано американський сітком
“Друзі”, що визнано епохальним телевізійним продуктом, який відображає
домінуючі тенденції в американській культурі, зумовлені змінами в
суспільстві. Серед них - загальне прийняття гомосексуальних стосунків,
криза маскулінності та емансипація жінок.
Ці делікатні теми пронизані жартами та саркастичними коментарями
персонажів. Оскільки серіал сповнений кпинів, глузування, гри слів та
різноманітних каламбурів, його переклад є справою, що вимагає не просто
неабияких перекладацьких зусиль, але й творчості та досконалого знання
обох контекстів.
Прихильність великої авдиторії до "Друзів" була зумовлена вдалою
співпрацею акторського складу: Дженніфер Еністон, Кортні Кокс і Ліза
Кудроу, Метт Леблан, Меттью Перрі і Девід Швіммер. Коли Крейн і
Кауфман започаткували проект, початкова назва була "Шестеро за одного",
що дуже резонувало з ідеєю ситкому зобразити образ альтернативної сім'ї,
де дружба та підтримка є основою основ.
В цілому, серіал має значний вплив на репрезентацію культурних
традицій американців, включаючи стиль життя, заборони, стереотипні
вчинки та характеристику спілкування персонажів; репрезентацію соціуму
тодішньої Америки та соціальних функцій спілкування її населення та
специфіку їхнього гумору.
Гумор - складна матерія. Багато елементів визначають його вдалість,
і в той же час ці елементи створюють численні пастки для аудіовізуального
перекладу. Люди жартують з різними цілями: розрядити обстановку в
розмові, допомогти іншим подолати період поганого настрою. Оскільки
комедія та жарти є індивідуальними уподобаннями кожного, люди схильні
жартувати про всі аспекти життя, включаючи табуйовані, такі як політика
та релігія.
Культурний жарт - це окремий вид жарту, який містить культурно-
специфічні конотації. Як правило, саме цей вид жартів є найскладнішим
для перекладача, оскільки вимагає певних знань про відмінності в почутті
гумору української та американської аудиторії.
З лінгвістичної точки зору, найбільшу загрозу для перекладача-
аматора становлять такі аспекти культурно-навантажених жартів, як гра
слів або каламбур, алюзії, реалії та безеквівалентна лексика.
Володіння всіма можливими перекладацькими хитрощами у вигляді
трансформацій не завжди допомагає відтворити комічне, тож деякі жарти
назавжди зникають у процесі. Таким чином, на перший план виходить роль
перекладу як основи міжмовної та міжкультурної комунікації у сучасному
світі. Оскільки прийоми такого перекладу ще недостатньо вивчені, а
інтерес широкої аудиторії до серіалів та до даного ситкому зокрема не
згасає з плином часу, це зумовлює актуальність роботи.
Гумор розглянуто в роботі як регулятор міжособистісних відносин,
що містить конотації, які мають імпліцитний культурний сенс. Таким
чином, дослідження алюзій та гумору дозволяє вивчати міжкультурні
відмінності в концептуальній картині світу. Це формує нові напрямки в
лінгвістиці, зокрема в прагматиці та конверсаційному (розмовному)
аналізі.
Теоретичною основою для вивчення стилістики гумору стали
дослідження Бергера, Буйзена і Валкенбурга, Стівена Беллмана і Дуейна
Варана з різними типологіями, які впорядковують і класифікують жарти за
певними ознаками.
У цьому дослідженні представлений комплексний погляд на гумор у
ситкомі, а також встановлено зв'язок між соціальним статусом і мовленням
персонажа. Жарти не з'являються нізвідки, вони мають свої передумови,
що випливають з культурного рівня людини та особливостей її виховання.
Зважаючи на тривалість серіалу, неможливо проаналізувати всі
стилістичні засоби, які слугують прийомами гумору. Але навіть окремі
сумлінно досліджені фрагменти сценарію дозволили виявити ключові
складові гумористичної стилістики комедії ситуацій. Домінуючою
характеристикою яких є жарти побудовані на принципі інконгруентності.
У практичній частині мого дослідження було доведено , що
відтворення американського гумористичного дискурсу повинно
враховувати національні особливості народу, його культуру і традиції.
Переклад аудіовізуальних матеріалів, які містять численні каламбури,
алюзії, реалії та безеквівалентну лексику, є складним, але здійсненним
завданням.
Метою роботи є лексико-стилістичний аналіз діалогів, специфіка їх
перекладу та виявлення найбільш ефективних прийомів перекладу задля
збереження комічності; виокремлення особливостей мовлення головних
героїв.
Відповідно до мети передбачається виконати такі завдання:
- з’ясувати лексико-стилістичні особливості діалогів телесеріалів;
- визначити специфіку так званих мовних лакун
- навести приклади використання безеквіваленної лексики
- дослідити прийоми та методи, які можуть адекватно передавати гру
слів;
- проаналізувати переклади епізодів з точки зору збереження гри слів
та основної думки;
- виявити найчастіше уживані способи передачі алюзій та реалій у
серіалі “Друзі”;
- виконати аналіз перекладацьких рішень:
- дослідити зв’язок між поведінкою героя та його почуттям гумору;
- визначити взаємозалежність між соціальним статусом та характером
мовлення персонажів
Об’єктом роботи англійська версії відео-тексту серіалу “Друзі” і
власний скрипт українською мовою.
Предметом роботи є особливості перекладу діалогів, героїв
телесеріалу “Друзі” та перекладацькі трансформації, які використовує
перекладач.
Матеріал дослідження – телесеріал “Друзі”
У дослідженні були використані такі методи:
• метод теоретичного аналізу (вивчення основних теоретичних питань,
аналіз наукової літератури з теми дослідження);
• метод індукції ( як окремі репліки героїв формують враження про
певний соціальний клас людей)
• метод тріангуляції ( залучення кількох людей до перегляду з метою
зібрати різні судження про переклад)
• серед лінгвістичних методів використано зіставний, компонентний
та контекстологічний аналіз.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній досліджуються
переклад гри слів, алюзій та реалій в аудіо-візуальній площині сценарію
комедійного серіалу, оцінюється адекватність і повнота перекладу,
наводиться функціонал найбільш часто використовуваних перекладацьких
трансформацій та встановлюється зв’язок між соціальним статусом героя
та особливостями його жартів як частини мовлення.
Теоретичне значення проведеного дослідження полягає в тому, що
його результати сприятимуть подальшій розробці принципів адекватного
перекладу аудіо-візуальних текстів.
Практична цінність проведеного дослідження полягає у
використанні її положень і результатів у заняттях з теорії та практики
перекладу. Також, аналіз прикладів в практичній частини роботи може
стати у нагоді копірайтерам, маркетологам та смм-спеціалістам, оскільки
виявлення різновидів гумору, який приваблюють певну авдиторію, може
допомогти у таргетуванні та створенні якісного контенту.
Перспективою подальшого дослідження є встановлення
особливостей перекладу аудіо-візуальних матеріалів розважального
характеру за допомогою технології автоматизованого перекладу; детальне
вивчення взаємодії мови та культури на прикладі сучасних багатосерійних
фільмів та порівняльна характеристика комедій ситуацій початку
двохтисячних і нашого часу.
Адже взаємодія мови, мовлення і культури стала першочерговим
інтересом культурної лінгвістики, науки, що виникла на стику соціології,
соціолінгвістики, психолінгвістики, етнолінгвістики, лінгвокраїнознавства
та культурології. Основною ідеєю сучасної культурної лінгвістики є
відображення національної свідомості в мові, вербалізація культурних віх
націй засобами мови, висвітлення значущих культурних явищ у лексичних
значеннях слів. Для опису проблем функціонування мовної системи в
конкретний історичний період і на певній території слід звернутися до
понять мовної ситуації, лінгвокультурної ситуації, які перебувають на етапі
становлення.
Апробація результатів дослідження. Основні методологічні,
теоретичні результати і концептуальні положення дослідження
обговорювалися на всеукраїнській науково-практичній конференції:
«Прикладна лінгвістика – 2022: проблеми та рішення» (Миколаїв, 2022 р.);
Публікації. Основні положення і результати дисертаційного
дослідження висвітлено в публікації статті, яку подано до публікації в
науковому збірнику «Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових
праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана
Франка. Серія «Філологія», Випуск 52, 2022»
Опис
Ключові слова
ситуативна комедія, гумор, комічне, сатира, алюзія, реалія, лінгво-культурна ситуація, гра слів, стилістичні фігури, перекладацька трансформація, неперекладність, лакуна
Бібліографічний опис
Чайка, С. Т. Стилістичне розшарування розмовної лексики в сучасному англійськомовному кінодискурсі як проблема перекладу на прикладі ситкому «Друзі» (англійською мовою) : магістерська дис. : 035 Філологія / Чайка Соломія Тарасівна. ‒ Київ, 2022. ‒ 93 с.