Розробка поживного середовища для біосинтезу рибофлавіну продуцентом Eremothecium ashbyi

Вантажиться...
Ескіз

Дата

2021

Автори

Стеценко, Наталія Ярославівна

Науковий керівник

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

КПІ ім. Ігоря Сікорського

Анотація

Пояснювальна записка: 100 с., 18 рис., 31 табл., 86 посилань. Рибофлавін є важливим мікронутрієнтом, який є попередником коферментів флавінмононуклеотиду і флавінаденіндинуклеотиду, і він необхідний для біохімічних реакцій у всіх живих клітинах. Зростання населення та збільшення потреб людини у продукції сільського господарства є причиною збільшення попиту на препарати рибофлавіну. На жаль вітчизняне виробництво рибофлавіну не налагоджено. Зважаючи на це важливим та економічно вигідним є дослідження та удосконалення технології виробництва вітаміну В2. Робота виконувалась в рамках ініціативно-пошукової теми 01/4-17 ―Розробка технології виробництва рибофлавіну і ефірної олії, що продукуються Eremothecium ashbyi Guill.‖ (керівник – проф. Дуган О.М.). Місцем виконання роботи є кафедра промислової біотехнології факультету біотехнології і біотехніки КПІ імені Ігоря Сікорського відповідно до напрямку її науково-дослідних робіт. Метою даної магістерської роботи є дослідження закономірностей біосинтезу рибофлавіну продуцентом Eremothecium ashbyi Guilliermond 1935 ВКПМ F-340 на різних поживних середовищах, вибір оптимальних джерел поживних речовин згідно отриманих результатів, оптимізація модифікованого поживного середовища. Відповідно до мети поставлено наступні завдання: 1)Провести аналіз сучасної літератури за тематикою дослідження; 2)Визначити вихід рибофлавіну на різних поживних середовищах; 3)Дослідити вплив відходів рослинної сировини на вихід рибофлавіну; 4)Провести емпіричний підбір комбінації компонентів, що на виході дають високий рівень рибофлавіну; 5)В результаті математичної обробки експериментальних даних розрахувати рівняння регресії залежності концентрації рибофлавіну в 4 культуральній рідині від концентрації обраних параметрів; 6) Розробити стартап-проект удосконалення технології виробництва кормового препарату рибофлавіну за допомогою природного надпродуцента E.ashbyi. Об’єкт дослідження - технологія отримання рибофлавіну з використанням штаму Eremothecium ashbyi Guilliermond 1935 ВКПМ F-340. Предмет дослідження – біосинтез рибофлавіну продуцентом Eremothecium ashbyi Guilliermond 1935 ВКПМ F-340 на різних поживних середовищах. Для виконання емпіричної частини магістерської роботи використано мікробіологічні (мікроскопічний метод, культивування продуценту у лабораторних умовах), фізико-хімічні (вимірювання рН, визначення кількості біомаси, визначення концентрації рибофлавіну), математичні методи дослідження. Обробка отриманих даних здійснювалась у Microsoft Excel. У роботі проаналізовано наявну сучасну літературу, що стосується фізико-хімічних властивостей, світового виробництва, методів отримання рибофлавіну, основних його продуцентів та умов їх культивування. Визначено вихід рибофлавіну на різних комплексних середовищах та на середовищах з різною рослинною сировиною. Показана ефективність використання макухи, як компоненту поживного середовища, та її комбінації з ГФС-10 для підвищення виходу продукту. Визначено оптимальні джерела карбону, нітрогену та фосфору для модифікованого поживного середовища. Запропонований склад оптимізованого модифікованого поживного середовища, що підвищує вихід рибофлавін і зменшує його собівартість за рахунок використання дешевої та екологічної сировини. Виходячи з результатів експериментальної частини магістерської роботи розроблений стартап-проект. Згідно отриманих емпіричних даних опубліковано 4 тези.

Опис

Ключові слова

рибофлавін, Eremothecium ashbyi, оптимізація, поживні середовища, глюкозо-фруктозний сироп, жмих, riboflavin, optimization, nutrient medium, glucose-fructose syrup, oilcake

Бібліографічний опис

Стеценко, Н. Я. Розробка поживного середовища для біосинтезу рибофлавіну продуцентом Eremothecium ashbyi : магістерська дис. : 162 Біотехнології та біоінженерія / Стеценко Наталія Ярославівна. – Київ, 2021. – 100 с.

ORCID

DOI