Магістерські роботи (ПБТБ)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Виробництво ацетолактатдекарбоксилази за допомогою Bacillus subtilis(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Віннічук, Василь Сергійович; Поліщук, Валентина ЮріївнаПояснювальна записка до магістерської дисертації містить 153 сторінки, 7 ілюстрацій, 30 таблиць та 84 літературних джерел. Дана робота присвячена вдосконаленню технології виробництва ферментного препарату ацетолактатдекарбоксилази (АЛДК) для потреб пивоварної промисловості. В якості біологічного агенту для отримання ферменту обрано Bacillus subtilis. Це обумовлено статусом безпеки даного мікроорганізму (GRAS), його високою секреторною здатністю та можливістю ефективної генетичної модифікації. Проблема накопичення діацетилу в пиві залишається критичною для сучасних броварень, оскільки тривале «дозрівання» продукту підвищує собівартість та знижує конкурентоспроможність. Відсутність вітчизняного виробництва АЛДК створює імпортозалежність українських підприємств. Створення власної технології виробництва ферменту дозволить скоротити виробничий цикл пива на 20–30 % без втрати органолептичних якостей. В ході роботи було обґрунтовано вибір штаму-продуцента Bacillus subtilis, розроблено та детально описано технологічну та апаратурну схеми виробництва ферментного препарату шляхом глибинного культивування, а також розраховано матеріальний баланс і виробничу потужність підприємства. Розроблено будівельну схему, що повністю відповідає сучасним вимогам біотехнологічної галузі, а також розроблено стартап-проєкт для впровадження отриманого продукту ринок.Документ Відкритий доступ Виробництво лінкоміцину розчину для ін'єкцій(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Несваволя, Владислава Сергіївна; Богдан, Тетяна ЗіновіївнаМагістерська дисертація містить 161 с., 5 рис., 35 табл., 4 кресл., 45 посилань. Робота присвячена розробці технології виробництва лінкоміцину у формі стерильного розчину для ін’єкцій 300 мг/мл. У якості продуцента обрано штам Streptomyces vellosus NRRL 8037, що забезпечує високий та стабільний вихід цільового продукту. Встановлено оптимальні умови культивування: температура 45 °C, pH 7,2, активна аерація та перемішування 250 об/хв. Для культивування штаму Streptomyces vellosus NRRL 8037 запропоновано оптимальне модифіковане поживне середовище на основі соєвого борошна та крохмалю. На основі культуральних особливостей штаму запропоновано сучасну технологію виробництва, що включає всі необхідні технологічні стадії. Важливим етапом є етап очистки, реалізований адсорбційно- елюційним методом. Розроблено технологічну та апаратурну схеми виробництва, а також будівельну схему цеху відповідно до вимог GMP.Документ Відкритий доступ Виробництво дієтичної добавки з міцеліальної біомаси Laetiporus sulphureus(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Броднікова, Єлизавета Русланівна; Дзигун, Лариса ПетрівнаМагістерська дисертація містить: 173 с., 4 рис., 30 табл., 45 формул, 3 кресл., 91 посилання. Магістерська дисертація присвячена розробці технології виробництва дієтичної добавки з міцеліальної біомаси Laetiporus sulphureus, застосування якої сприятиме покращенню загального самопочуття, профілактиці хронічної втоми, зменшенню наслідків стресових навантажень і підтримці енергетичного балансу. У ході роботи проведено системний та порівняльний аналіз наукових досліджень, стандарті математичні обчислення, пошук патентних матеріалів і нормативно-технічної документації. Штам L. sulphureus BCRC 35305, який відомий активним накопичення біомаси та біологічно активних речовин, обрано в якості продуценту. Склад поживного середовища та умови культивування підібрано для оптимального росту міцелію та синтезу полісахаридів. Посівний матеріал отримують у дві генерації з десятикратним збільшенням об’єму інокуляторів. Після проведення біосинтезу, міцеліальну біомасу, концентрація якої становить 8-9 г/дм3, відділяють за допомогою барабанного вакуум-фільтра, ліофільно висушують, подрібнюють, змішують з наповнювачем, капсулюють і фасують. Розроблена технологія може бути реалізована як виробнича дільниця на діючих харчових та фармацевтичних підприємствах. Рентабельність даного проєкту становить 101,57 % з періодом повернення капіталовкладень у 3 роки.Документ Відкритий доступ Виробництво гіалуронової кислоти для медичного застосування(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Пащина, Катерина Олександрівна; Громнадська, Марина ОлександрівнаПояснювальна записка магістерської дисертації містить 123 с., 4 рис., 28 табл., 67 посилань. Магістерська дисертація присвячена вдосконаленню технології виробництва гіалуронової кислоти, яка застосовується для медичних цілей. Готовий продукт – субстанція у формі порошку у флаконах. По 20 г у флаконі У якості продуцента гіалуронової кислоти обрано штам Streptococcus zooepidemicus SZ07. Враховуючи фізіологічні особливості продуценту, запропоновано оптимальний склад поживного середовища для культивування на основі глюкози та дріжджового екстракту. У проєкті представлено технологічну та апаратурну схеми виробництва гіалуронової кислоти з урахуванням вимог до кінцевої продукції. Технологія виробництва продукту відповідає санітарно-гігієнічним, екологічним нормам і вимогам GMP.Документ Відкритий доступ Виробництво рідкої лікарської форми гентаміцину сульфату для офтальмологічного застосування(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Ворожко, Єлизавета Юріївна; Поліщук, Валентина ЮріївнаМагістерська дисертація містить 133 ст., 30 табл., 7 рис., 36 посилань, 4 креслення на аркушах А1. Метою магістерської дисертації є обґрунтування та розробка технології отримання очних крапель гентаміцину сульфату із забезпеченням повного циклу виробництва, вибір оптимального штаму-продуцента, технологічних параметрів біосинтезу та очищення, а також техніко-економічна оцінка проекту. Об’єктом дослідження є технологічний процес біотехнологічного отримання антибіотика аміноглікозидного ряду – гентаміцину сульфату. Кінцевим продуктом розробки виступає офтальмологічний розчин із концентрацією 3 мг/мл у флаконах по 10 мл, призначений для лікування бактеріальних інфекцій ока. Обґрунтовано вибір високопродуктивного штаму Micromonospora echinospora Me-22 та оптимального режиму глибинного культивування, що забезпечує вихід 4,12 г/дм3. Розроблено технологічну, апаратурну й будівельну схеми виробництва гентаміцин сульфату у вигляді крапель. Розраховано техніко-економічні показники, основними з яких є: річна потужність – 157 680 упаковок, рентабельність виробництва – 8,9 %, повна собівартість готового продукту – 102,85 грн/уп.Документ Відкритий доступ Виробництво ендоспорину ветеринарного призначення(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Татарчук, Роман Іванович; Ліновицька, Віта МихайлівнаМагістерська дисертація містить: 145 с., 33 табл., 6 рис., 5 кресл., 45 посилань. Метою дисертації є удосконалення технології виробництва пробіотичного препарату «Ендоспорин» ветеринарного призначення на основі спороутворювальних бактерій Bacillus amyloliquefaciens. Розроблена технологія відрізняється використанням консорціуму двох штамів Bacillus amyloliquefaciens УКM В-5139 та УКM В-5140, що забезпечує синергічний ефект, високу антагоністичну активність щодо патогенів та стабільність при зберіганні. Обрано періодичний глибинний спосіб культивування, який дозволяє отримати високий вихід біомаси при контрольованих параметрах процесу. Технологічна схема передбачає стадії підготовки посівного матеріалу, ферментації, концентрування біомаси та стабілізації готової суспензії. Готовий препарат – це суспензія живих клітин та спор у полімерних флаконах об’ємом 100 см3. Один цикл виробництва за даною технологією дозволяє отримати 129 000 флаконів із препаратом. У ході роботи було розроблено та обґрунтовано технологічну та апаратурну схеми виробництва, представлено будівельно-планувальні рішення. Розроблено стартап-проект виробництва ветеринарного препарату, згідно з яким за ціни продукту 35 грн/флакон рентабельність впровадження розробленої технології становить 60,60 %, а період повернення капіталовкладень – 1,67 року.Документ Відкритий доступ Виробництво ферментного препарату Амілосубтилін Г10х для освітлення пива(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Гребер, Іван Олексійович; Дуган, Олексій Мартем'яновичМагістерська дисертація містить 160 с., 7 рис., 30 табл., 45 посилань та 3 креслення. У роботі розроблено технологію промислового виробництва амілолітичного ферментного препарату Амілосубтилін Г10х на основі штаму Bacillus subtilis MTCC 441 з розміщенням виробництва на потужностях ПрАТ «Оболонь» (м. Київ). Обґрунтовано вибір продуцента, склад поживних середовищ та параметри глибинного культивування з урахуванням цільової активності препарату. Описано послідовність стадій виробництва: стадії підготовки посівного матеріалу, промисловий біосинтез у ферментері, відокремлення біомаси шляхом фільтрації, вакуум-випарювання, осадження етанолом, сушіння на розпилювальній сушарці, стандартизація активності, маркування та фасування готового продукту. Складено матеріальний баланс для досягнення річної продуктивності 1080 кг ферментного препарату, наведено специфікацію основного технологічного обладнання та КВП, а також вимоги до санітарно-гігієнічного режиму, водо-, тепло- та енергопостачання у зв’язку з розташуванням дільниці на діючому харчовому підприємстві. Розглянуто питання відповідності нормативно- технічній документації, безпечності вихідних культур, екологічної безпеки та раціонального використання ресурсів.Документ Відкритий доступ Виробництво батуміну у формі мазі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Максимів, Ольга Володимирівна; Дуган, Олексій Мартем'яновичМагістерська робота містить 110 сторінок, 3 рисунки, 31 таблицю, 67 бібліографічних джерел. Магістерська робота присвячена розробці технології виробництва лікарського засобу у формі 0,1 % мазі на основі натрієвої солі батуміну для зовнішнього застосування. Батумін є антибіотиком полікетидної природи, що продукується бактерією Pseudomonas batumici та проявляє високу селективну антибактеріальну активність щодо стафілококів, у тому числі метицилін-резистентних штамів. Особливістю батуміну є відсутність негативного впливу на нормальну мікрофлору шкіри. У роботі обґрунтовано вибір лікарської форми та мазевої основи, наведено основні стадії технологічного процесу, що включає біосинтез антибіотика, його очищення, одержання натрієвої солі, приготування мазі та фасування готового препарату. Розроблено технологічну й апаратурну схеми виробництва відповідно до вимог належної виробничої практики, а також виконано стартап-проєкт що підтверджує доцільність практичного впровадження розробленої технології.Документ Відкритий доступ Виробництво фітази для комбікормів за допомогою Bacillus subtilis на побічних продуктах переробки зерна(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Лижнюк, Дарія Віталіївна; Клочко, Віталій ВікторовичМагістерська дисертація містить 217 с., 5 рис., 30 табл., 125 посилань. Дисертація присвячена розробці технології виробництва ферментного препарату фітази шляхом глибинного культивування Bacillus subtilis US417 на поживному середовищі з пшеничними висівками як основним субстратом. Обґрунтовано актуальність застосування фітази у тваринництві для підвищення засвоюваності фосфору та зменшення екологічного навантаження. У літературному огляді наведено характеристику фітинової кислоти, проаналізовано сучасні мікробні технології отримання фітаз та переваги використання штамів Bacillus subtilis. Описано морфолого-фізіологічні властивості продуцента US417 та особливості підготовки посівного матеріалу. Розроблено технологічну схему виробництва, що охоплює підготовку середовищ, стерилізацію, глибинне культивування, виділення та очищення ферменту, стандартизацію, сушіння та фасування. Складено детальний матеріальний баланс виробництва та наведено методи контролю якості на всіх етапах. Створено апаратурну схему із підбором обладнання необхідної продуктивності, а також будівельну частину проєкту з урахуванням вимог GMP+, санітарних та будівельних норм. Проведено техніко-економічне обґрунтування, визначено капітальні та операційні витрати, собівартість продукції та перспективи впровадження. Розроблено стартап-проєкт цеху з виробництва фітази, який орієнтований на інтеграцію у комбікормові підприємства та подальше масштабування.Документ Відкритий доступ Синтез рекомбінантних терапевтичних білків у рослинах роду Brassica(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Удовенко, Юлія Русланівна; Овчаренко, Ольга ОлександрівнаМагістерська дисертація: 125 с., 44 табл., 11 рис., 64 джерел, 5 додатків. У контексті глобальної проблеми антибіотикорезистентності бактеріоцини, зокрема коліцини, розглядаються як перспективна альтернатива антибіотикам завдяки специфічній антибактеріальній дії проти патогенних штамів E. coli та відсутності розвитку резистентності. Одне з можливих практичних застосувань коліцинів стосується обробки кормів з метою профілактики ешерихіозів у сільськогосподарських тварин. Роботу виконували в рамках теми «Біотехнологічні рослини для боротьби з інфекційними бактеріальними захворюваннями та фітодеструкціі речовин- забруднювачів мілітарного походження» (No 0125U000980) на базі Інституту клітинної біології та генетичної інженерії. Тому метою даної роботи є дослідження продукції коліцину у трансгенних рослинах B. oleracea L, spp. acephala DC, var sabellica L. (сорт «Кадет») з геном біосинтезу коліцину cma. Завданнями дослідження було: 1. Провести літературний аналіз щодо експресії коліцину у різних рослинних системах; 2. Дослідити особливості спадкування гена коліцину М у Т1 та Т2 поколінні трансгенних рослин; 3. Оцінити вплив умов культивування на активність коліцину М у рослин Т0, Т1 та Т2 покоління; 4. Дослідити стабільність зберігання рослинних екстрактів, що містять коліцин М; 5. Оцінити вплив режиму висушування на активність коліцину М при тривалому та короткочасному зберіганні; 6. Змоделювати формулювання комбікорму з антимікробними властивостями проти E. coli за використання порошку висушеної листкової біомаси трансгенних рослин для обробки зерна. Об’єкт дослідження: трансгенна капуста кале B.oleracea L, spp. acephala DC, var sabellica L. (сорт «Кадет»), що експресує рекомбінантний коліцин М. Предмет дослідження: антибактеріальна активність коліцину М. Предмет дослідження: продукція гетерологічного білка коліцину М та його антибактеріальна активність. У роботі застосовані мікробіологічні, біохімічні та статистичні методи дослідження, а також метод культури in vitro. Наукова новизна дослідження полягає у оцінці антибактеріальної активності коліцину М у капусті кале за різних умов культивування продуцента та зберігання біомаси, або екстрактів, що досліджується вперше в світі. Отримані результати є важливими для визначення споживчих характеристик рослинної біомаси, яка продукує коліцин М, а саме – умови зберігання, термін придатності, що необхідні для його комерційного впровадження у ветеринарну практику для обробки комбікормів з метою профілактики ешерихіозів серед сільськогосподарських тварин. Результати підтвердили антимікробну активність коліцину М як у Т0 трансгенній капусті кале, так і Т1 та Т2 поколіннях. Було підтверджено, що ген коліцину М спадкується та експресується у Т1 та Т2 поколінні. Антибактеріальна активність екстрактів з коліцином М залежить від умов культивування рослин: активність екстрактів вища щонайменше у 8-32 рази при виділенні з трансгенних рослин, які культивували в тепличних умовах, порівняно з вирощеними в умовах in vitro. У водних неочищених екстрактах активність коліцину М за температури 2-8 °С зберігалася щонайменше 5 днів. Висушування біомаси за кімнатної температури дозволяє зберегти високу активність екстрактів з коліцином М. Показано захисний антимікробний ефект при обробці зерна порошком біомаси з трансгенної капусти при використання 1-10 % порошка. Розробка стартап проєкту дозволила визначити конкурентну ціну розробленого продукту, що складає 850 грн/кг. З плановим виробництвом у 26 000 кг продукту на рік період капіталовкладень у проєкт становить 0,99 роки, а його рентабельність – 114,19 % на рік.Документ Відкритий доступ Виробництво лініменту із гризеофульвіном(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Головач, Олена Олександрівна; Поліщук, Валентина ЮріївнаМагістерська дисертація містить 100 сторінок, 4 рисунки, 30 таблиць, 38 посилань. Робота присвячена технології виробництва лініменту із гризеофульвіном. Описано підбір продуцента для біотехнологічного синтезу гризеофульвіну, його морфолого-цитологічні, культуральні та фізіолого-біохімічні ознаки. Наведено етапи виробництва лініменту із гризеофульвіном, матеріальний баланс та контроль виробництва на всіх етапах технологічного процесу. Описано технологію виробництва лініменту. Наведено технологічна та апаратурна схеми. Розроблена технологія виробництва лініменту із гризеофульвіном відповідає санітарно-гігієнічним, екологічним нормам, техніці безпеки та охороні праці.Документ Відкритий доступ Виробництво бактерійного препарату для силосування(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Шаблій, Олександра Віталіївна; Дзигун, Лариса ПетрівнаДипломний проект містить: 167 ст., 4 рис., 41 табл., 3 кресл., 53 посилання. Робота присвячена розробці технології виробництва комбінованого гранульованого бактерійного препарату для силосування кормової рослинної сировини. У якості біологічних агентів обрано штами молочнокислих бактерій Lactiplantibacillus plantarum та Lentilactobacillus buchneri, які поєднують гомо- та гетероферментативні властивості та забезпечують ефективну ферментацію силосу і підвищення його аеробної стабільності. Обґрунтовано вибір поживного середовища та умов глибинного культивування мікроорганізмів. Вибір основного технологічного обладнання здійснено з урахуванням фізіолого-біохімічних особливостей продуцентів і необхідності збереження високої життєздатності клітин на всіх етапах виробництва. Розроблено технологічну та апаратурну схему виробництва гранульованого бактерійного препарату відповідно до вимог нормативно-технічної документації.Документ Відкритий доступ Виробництво вакцини проти сальмонельозу птиці(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Кузовлєва, Валерія Дмитрівна; Ліновицька, Віта МихайлівнаПояснювальна записка до магістерської дисертації містить 149 сторінок, 7 ілюстрацій, 29 таблиць та 70 літературних джерел. Дана робота присвячена вдосконаленню технології виробництва інактивованої вакцини проти сальмонельозу птиці. В якості біологічного агенту для отримання антигенного матеріалу обрано Salmonella enteritidis. Це обумовлено розповсюдженістю даного штаму серед сільськогосподарської птиці, а також тим фактом, що даний збудник може викликати сальмонельоз і у людини в тому числі, у разі споживання зараженого м’яса. Питання ефективної вакцинації проти сальмонельозу досі залишається актуальним через регулярне зростання захворюваності, що обумовлено низьким рівнем біозахисту на птахофабриках та нехтуванням вакцинації як такої. Створення простого та доступного продукту для більшості дозволить виправити цю ситуацію. Було обґрунтовано технологічну та апаратурну схему виробництва. Технологія виробництва дозволяє отримати ефективну вакцину високої якості, що відповідатиме стандартам GMP та забезпечуватиме стабільний імунітет проти сальмонельозу у птиці. Також розроблено старт-ап проєкт з впровадження даного продукту на ринок з врахуванням всіх можливих ризиків.Документ Відкритий доступ Виробництво гентаміцину сульфату розчину для ін’єкцій(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Чашка-Ратушна, Аліна Валеріївна; Богдан, Тетяна ЗіновіївнаМагістерська дисертація складається з 145 ст., 34 табл., 7 рис., 4 кресл. на аркушах А1, 50 посилань. Робота присвячена вдосконаленню технології виробництва аміноглікозидного антибіотику гентаміцину сульфату. Готовий препарат – розчин для ін’єкцій «Гентаміцину сульфат» по 2 мл з концентрацією 40 мг гентаміцину в 1 мл, що є найбільш ефективною формою для лікування інфекційних захворювань. Для виробництва гентаміцину обрано високопродуктивний штам Micromonospora echinospora МЕ-22. Запропоновано оптимальний режим культивування продуценту для отримання максимального виходу антибіотику 2,68 г/л культуральної рідини. Розроблено технологічну, апаратурну, будівельну схеми та запропоновано основні технологічні рішення промислового виробництва гентаміцину, що забезпечують високу якість готового продукту. Для реалізації даної технології розраховано техніко-економічні показники, основними з яких є: потужність – 102 000 упаковок в рік, рентабельність виробництва – 19,2%, собівартість готового продукту – 62,9 грн/уп.Документ Відкритий доступ Виробництво імуноферментних тест-систем для діагностики гепатиту В(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Харитонова, Ольга Ярославівна; Дзигун, Лариса ПетрівнаМагістерська дисертація: 114 с., 4 рис., 24 табл., 105 посилань. В даній роботі представлена технологія виробництва тест-системи імуноферментної для діагностики вірусу В. Набір призначений для виявлення в сироватці або плазмі крові людини сумарних антитіл (IgG та IgM) до корового антигену вірусу. Як продуцент в запропонованій технології використано штам бактерій Escherichia coli BL21(D3). Наведено склад поживного середовища та умови культивування штаму, а також запропоновані методи виділення та очистки антигену HBc. Так як виробництво є з повним циклом виробництва, наведена методика отримання МКАТ та кон’югування їх з пероксидазою хрону. Також описані склади всіх необхідних для набору розчинів. Розрахований матеріальний баланс виробництва та розроблений старт-ап проект. Наведені основні будівельні рішення для виробництва.Документ Відкритий доступ Виробництво бактеріальної закваски з пропіоновокислими бактеріями(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Корж, Сергій Сергійович; Клечак, Інна РішардівнаЗміст магістерської дисертації включає наступні показники: 150 сторінок, 32 таблиць, 3 рисунків, 3 схеми, 80 посиланнь. Мета дисертації: Розробка вдосконаленої технології виробництва бактеріальної закваски для йогурту з використанням пропіоновокислих бактерій. Розроблена технологія відрізняється вибором підходящого бактеріального штаму та раціональною технологічною схемою, що надає можливість зменшити кількість апаратів та значно знизити ризик контамінації. Використання високотехнологічних штамів, таких як Streptococcus thermophiles, Lactococcus lactis subsp. diacetilactis та Propionibacterium freudenreichii, для приготування функціональних молочнокислих продуктів. Вибір оптимального способу культивування та умов процесу. Готовий продукт - сублімована біомаса бактерій, упакована у флакони по 0,5 г. Один цикл виробництва дає 28 000 флаконів. Рентабельність впровадження технології при ціні продукту в 11 грн/флакон (90,11%), період повернення капіталовкладень - 1,69 року. Цей комплексний підхід ефективно впроваджує розроблену технологію та досягає значних показників рентабельності.- Період повернення капіталовкладень складає 1,69 року.Документ Відкритий доступ Виробництво рекомбінантного білка MOMP Chlamydia trachomatis(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Байко, Ольга Романівна; Клочко, Віталій ВікторовичМагістерська дисертація викладена на 169 сторінках друкованого тексту та містить 5 рисунків, 30 таблиць,1 додаток, 5 креслень, 42 посилання. Робота присвячена розробці проекту виробництва рекомбінантного білка MOMP Chlamydia trachomatis, який використовується для виробництва імуноферментативних тест-систем та науково-дослідних цілей. Дисертація складається з вступу, шести розділів, висновків, переліку використаних джерел, додатку А та креслень формату А1. У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, зазначена мета роботи та її завдання. Перший розділ дисертації висвітлює інформацію про науково-технічну документацію, яка стосується виробництва рекомбінантного білка на біотехнологічному підприємстві. Другий розділ присвячено техніко-економічному обґрунтуванню проекту та містить розрахунок планової потужності виробництва й обґрунтування вибору місця будівництва. У третьому розділі дисертації висвітлено технологічну частину, яка включає обґрунтування обраної технології виробництва, інформацію щодо характеристики кінцевої продукції, сировини та матеріалів, опис стадій технологічного процесу та розрахований матеріальний баланс. Четвертий розділ містить розрахунок необхідної кількості обладнання для виробничого біосинтезу. П’ятий розділ присвячений будівельній частині з зазначенням прийнятих архітектурно-планувальних рішень. У шостому розділі висвітлено розроблений стартап проект, який містить аналіз ринку, розраховану сумму капіталовкладень та рентабельність запропонованої ідеї.Документ Відкритий доступ Отримання рекомбінантного білка-аналога рецепторзв’язуючого домена SARS-Cov-2 з використанням білок-експресуючої системи Escherischia coli(КПІ ім. Ігоря Сікорського., 2021) Тітов, Андрій Вадимович; Дуган, О. М.Магістерська дисертація містить 77 с., 14 рис., 31 табл., 82 посилання. Пандемія коронавірусної інфекції, спричинена новим збудником SARS- CoV-2, стрімко поширилась на всіх континентах і становить серйозну загрозу для здоров’я людей. В умовах пандемічної ситуації є важливим розробка вітчизняних діагностичних тест- систем призначених для аналізу сироватки або плазми крові на нуклеокапсидний антиген вірусу Sars-CoV-2. Робота виконувалась на базі науково-виробичничої компанії «Діапроф- Мед». Мета роботи - розробка технології виробництва рекомбінантного аналога білка вірусу SARS-Cov-2. Завдання дослідження: 1) детальне ознайомлення з морфолого-фізіологічними та культуральними особливостями продуцентів, методами отримання промислових штамів; 2) дослідження впливу поживного середовища, умов культивування, концентрації хімічного індуктора на вихід високоефективної фракції білку; 3) підбір адекватної математичної моделі для опису кривих росту досліджуваного мікроорганізма; 4) відпрацювання методів очищення цільового продукту; 5) розрахування собівартості впровадження у виробництво ІФА тест- системи на основі отриманого рекомбінантного білку. Запропоновано, в якості продуцента рекомбінантного білку, використовувати штам E. coli Rosetta (DE3) з плазмідою pET28a-GST-RBD. Предмет дослідження: отримання високоефективної фракції рекомбінантного білку GST-RBD. В роботі застосовані хімічні, біологічні, мікробіологічні, імунологічні, статистичні, аналітичні методи дослідження. Наукова новизна одержаних результатів: досліджено оптимальні умови отримання розчинної фракції протеїну, поживне середовище ТВ, температура культивування – 37 оС, концентрація ІПТГ – 0,1 мМ, проведення індукції за оптичної густини – 0,3 о.о та час культивування після індукції – 4 години. Отриманий препарат може бути використаний для створення ІФА тест- систем за для виявлення інфікування SARS-CoV-2, або для перевірки ефективності вакцинування (Індійська вакцина Сovishield спрямована на утворення антитіл до RBD антигенів). Також препарат може бути використаний у складі діагностичної системи як додатковий антиген для збільшення специфічності тестування. За темою дисертації було опубліковано 5 наукових праць, утому числі: 1 наукова стаття та 4 тези на всеукраїнських та міжнародних конференціях.Документ Відкритий доступ Розробка поживного середовища для біосинтезу рибофлавіну продуцентом Eremothecium ashbyi(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Стеценко, Наталія Ярославівна; Поліщук, В. Ю.Пояснювальна записка: 100 с., 18 рис., 31 табл., 86 посилань. Рибофлавін є важливим мікронутрієнтом, який є попередником коферментів флавінмононуклеотиду і флавінаденіндинуклеотиду, і він необхідний для біохімічних реакцій у всіх живих клітинах. Зростання населення та збільшення потреб людини у продукції сільського господарства є причиною збільшення попиту на препарати рибофлавіну. На жаль вітчизняне виробництво рибофлавіну не налагоджено. Зважаючи на це важливим та економічно вигідним є дослідження та удосконалення технології виробництва вітаміну В2. Робота виконувалась в рамках ініціативно-пошукової теми 01/4-17 ―Розробка технології виробництва рибофлавіну і ефірної олії, що продукуються Eremothecium ashbyi Guill.‖ (керівник – проф. Дуган О.М.). Місцем виконання роботи є кафедра промислової біотехнології факультету біотехнології і біотехніки КПІ імені Ігоря Сікорського відповідно до напрямку її науково-дослідних робіт. Метою даної магістерської роботи є дослідження закономірностей біосинтезу рибофлавіну продуцентом Eremothecium ashbyi Guilliermond 1935 ВКПМ F-340 на різних поживних середовищах, вибір оптимальних джерел поживних речовин згідно отриманих результатів, оптимізація модифікованого поживного середовища. Відповідно до мети поставлено наступні завдання: 1)Провести аналіз сучасної літератури за тематикою дослідження; 2)Визначити вихід рибофлавіну на різних поживних середовищах; 3)Дослідити вплив відходів рослинної сировини на вихід рибофлавіну; 4)Провести емпіричний підбір комбінації компонентів, що на виході дають високий рівень рибофлавіну; 5)В результаті математичної обробки експериментальних даних розрахувати рівняння регресії залежності концентрації рибофлавіну в 4 культуральній рідині від концентрації обраних параметрів; 6) Розробити стартап-проект удосконалення технології виробництва кормового препарату рибофлавіну за допомогою природного надпродуцента E.ashbyi. Об’єкт дослідження - технологія отримання рибофлавіну з використанням штаму Eremothecium ashbyi Guilliermond 1935 ВКПМ F-340. Предмет дослідження – біосинтез рибофлавіну продуцентом Eremothecium ashbyi Guilliermond 1935 ВКПМ F-340 на різних поживних середовищах. Для виконання емпіричної частини магістерської роботи використано мікробіологічні (мікроскопічний метод, культивування продуценту у лабораторних умовах), фізико-хімічні (вимірювання рН, визначення кількості біомаси, визначення концентрації рибофлавіну), математичні методи дослідження. Обробка отриманих даних здійснювалась у Microsoft Excel. У роботі проаналізовано наявну сучасну літературу, що стосується фізико-хімічних властивостей, світового виробництва, методів отримання рибофлавіну, основних його продуцентів та умов їх культивування. Визначено вихід рибофлавіну на різних комплексних середовищах та на середовищах з різною рослинною сировиною. Показана ефективність використання макухи, як компоненту поживного середовища, та її комбінації з ГФС-10 для підвищення виходу продукту. Визначено оптимальні джерела карбону, нітрогену та фосфору для модифікованого поживного середовища. Запропонований склад оптимізованого модифікованого поживного середовища, що підвищує вихід рибофлавін і зменшує його собівартість за рахунок використання дешевої та екологічної сировини. Виходячи з результатів експериментальної частини магістерської роботи розроблений стартап-проект. Згідно отриманих емпіричних даних опубліковано 4 тези.Документ Відкритий доступ Аналіз властивостей антибіотика батуміну та його похідних, що синтезуються Pseudomonas batumici(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Ліпова, Інна Ігорівна; Клочко, В. В.Магістерська дисертація: 91 с., 29 табл., 18 рис., 61 джерело За останні 30 років було введено дуже мало антибіотиків, що представляють нові хімічні класи. Дослідження антибіотиків з новими механізмами дії для боротьби зі стафілококовими інфекціями необхідні для створення нових лікарських засобів, які замінять існуючі менш ефективні засоби. Наукова робота за темою «Аналіз властивостей антибіотика батуміну та його похідних, що синтезуються Pseudomonas batumici» (номер теми – 0115U004129) виконувалась на базі відділу антибіотиків Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України. Метою роботи була ідентифікація антибіотично активних сполук штаму P. batumici УКМ B-321 та визначення їх фізико-хімічних і біологічних властивостей. Завданнями дослідження було: 1. Визначення антагоністичної активності штаму P. batumici УКМ B-321 щодо мікроорганізмів різних таксономічних груп. 2. Отримання екстрактів антибіотично активних сполук з культуральної рідини штаму P. batumici УКМ B-321. 3. Визначення антибіотичної активності екстрагованих речовин щодо широкого спектру тест-мікроорганізмів. 4. Встановлення фізико-хімічних властивостей отриманих сполук: визначення спектрів поглинання, фактору розділення, молекулярної маси. Об’єкт дослідження – штам Pseudomonas batumici УКМ В-321. Предмет дослідження – фізико-хімічні та антибіотичні властивості батуміну та його похідних штаму Pseudomonas batumici УКМ B-321. В роботі використовували мікробіологічні, біотехнологічні, біохімічні та фізико-хімічні методи дослідження. В рамках одного з завдань магістерської дисертації було розроблено стартап проект «Розробка і продаж технології виробництва антибіотика батуміну у вигляді АФІ».