Дискурс спротиву в англомовному цифровому просторі та специфіка його перекладу українською мовою
| dc.contributor.advisor | Гудманян, Артур Грантович | |
| dc.contributor.author | Якимович, Максим Олегович | |
| dc.date.accessioned | 2026-06-30T08:35:13Z | |
| dc.date.available | 2026-06-30T08:35:13Z | |
| dc.date.issued | 2026 | |
| dc.description.abstract | Якимович М.О. Дискурс спротиву в англомовному цифровому просторі та специфіка його перекладу українською мовою. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 Філологія. – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2026. Дисертацію виконано відповідно до проблематики досліджень наукової теми кафедри теорії, практики та перекладу англійської мови Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” “Різножанровий англомовний дискурс: когнітивно-прагматичний, крос-культурний та інформаційно-технологічний аспекти», номер державної реєстрації 0124U002094. Тему дисертації затверджено Вченою радою факультету лінгвістики, протокол №4 від 21 листопада 2022 р. Сучасний цифровий простір став ареною безпрецедентної за масштабом протестної комунікації, що ставить перед лінгвістикою, перекладознавством та дискурсознавством принципово нові завдання. Від руху «Окупуй Волл-стріт» (2011) до хвилі глобальних антиурядових протестів 2025 року англомовний дискурс спротиву пройшов стрімку еволюцію — від локальних плакатних гасел до глобальних хештег-формул, що миттєво циркулюють між рухами та континентами. Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена стрімким зростанням обсягу протестної комунікації в цифровому просторі (А. Г. Гудманян [271]), відсутністю комплексної методології, яка б поєднувала дискурс-аналіз, кіберсеміотику та перекладознавство в єдиному аналітичному інструменті, потребою у великих корпусних дослідженнях міжрухової циркуляції протестних формул та практичною необхідністю розробки перекладацьких стратегій для відтворення англомовного протестного дискурсу українською мовою. Як доводять О. Домніч та А. Г. Гудманян [189], електронний дискурс є міждисциплінарним об'єктом дослідження, а інформаційні технології зумовлюють появу нових форм мовленнєвої взаємодії та адаптацію природної мови до технологічних умов. Протестне гасло як жанр цифрової комунікації характеризується лапідарністю, імперативністю, ритмічністю, «вірусністю» та палімпсестністю, що створює специфічні виклики як для лінгвістичного аналізу, так і для перекладу. Дослідження набуває особливої актуальності в контексті зростання глобальної протестної активності та появи нових дискурсивних феноменів — хештегізації, міжрухової циркуляції мовних формул, MAGAдеконструкції тощо. Мета дослідження полягає у виявленні лінгвостилістичних та прагматичних особливостей і перекладацьких стратегій відтворення англомовного цифрового дискурсу спротиву українською мовою на матеріалі корпусу з 500 протестних гасел із 53 рухів (2011–2026) із застосуванням авторської тріадної методології Харріс–Бріер–Квайн. Медійна риторика дискурсу спротиву функціонує як інструмент конструювання колективної ідентичності та мобілізації аудиторії через апеляцію до спільних цінностей і емоційних станів. Як зазначає С. І. Потапенко [9], дискурс опору будується за багатокомпонентною моделлю, що охоплює концептуальні та мовленнєвоактові складові. Тріадна модель інтегрує дискурс-аналіз З. С. Харріса (виявлення синтаксичних структур та ілокутивних функцій), кіберсеміотику С. Бріера (аналіз цифрової трансформації протестних знаків) та теорію перекладацької невизначеності В. В. О. Квайна (визначення зон невизначеності та типологію перекладацьких втрат). Емпіричну базу дослідження становить укладений автором корпус із 500 англомовних протестних гасел, зібраних із 53 протестних рухів у 30 країнах світу в хронологічному діапазоні 2011–2026 років. Корпус охоплює шість тематичних кластерів: рухи соціальної справедливості (Black Lives Matter, MeToo, LGBTQ+), кліматичні рухи (Fridays for Future, Extinction Rebellion), рухи за демократію (Occupy Wall Street, Umbrella Movement, Arab Spring, Belarus 2020), антиурядові протести, рухи за права людини та хвилю протестів 2025 року, спрямованих переважно проти політики другої адміністрації Д. Трампа (157 одиниць, 14 рухів). Переклад усіх 500 одиниць корпусу українською мовою здійснено автором дисертації. Методологія дослідження поєднує загальнонаукові та спеціальні лінгвістичні методи: корпусний аналіз, лінгвостилістичний аналіз, дискурс-аналіз (за З. С. Харрісом), кіберсеміотичний аналіз (за С. Бріером), перекладознавчий аналіз (за В. В. О. Квайном), контрастивний аналіз та кількісні методи статистичної обробки корпусних даних. Кожна одиниця корпусу класифікована за 8 параметрами: синтаксичний тип, прагматична функція, стилістичний тип, стратегія перекладу, рівень втрат, поширення, лінгвостилістичні ознаки та рух-джерело. Тріадна модель Харріс–Бріер–Квайн забезпечує наскрізний аналіз кожної одиниці в трьох вимірах: дискурсивному (структура та функція), семіотичному (цифрова трансформація) та перекладознавчому (невизначеність і втрати). У першому розділі визначено теоретико-методологічні засади дослідження. Встановлено, що дискурс спротиву є специфічним типом медіадискурсу, який характеризується опозиційним характером, максимальною ілокутивною концентрацією, нерозривним зв'язком із цифровим середовищем та принциповою діалогічністю. Протестні гасла визначено як мовні вирази, що актуалізують концепт СПРОТИВ у конкретних дискурсивних практиках (О. П. Воробйова [2]), функціонуючи одночасно в трьох модусах: усному (скандування), письмовому (плакат) та цифровому (хештег). Обґрунтовано методологію дослідження на основі когнітивно-дискурсивного підходу (тріада Харріс–Бріер–Квайн) та наративного підходу (П. Бурдьє, Р. Коллінз, П. Гербаудо), що дозволяє аналізувати протестні гасла одночасно як когнітивні структури, дискурсивні практики та об'єкти перекладу, окреслено основні проблеми перекладу протестного дискурсу із залученням концепцій М. Бейкер (переклад як наративний інструмент), М. Тимочко (переклад як форма політичної дії) та Л. Венуті (дихотомія одомашнення та очуження). Встановлено чітке розмежування між концептом СПРОТИВ (когнітивна одиниця) та дискурсом спротиву (спосіб мовленнєвої реалізації концепту), що є методологічно важливим для перекладознавчого виміру: ми перекладаємо не концепти, а тексти та дискурси, в яких ці концепти реалізуються, що відповідає підходу О. П. Воробйової до концептологічного аналізу [3]. У другому розділі досліджено функціонування англомовного дискурсу спротиву в цифровому просторі. Встановлено, що Інтернет функціонує як простір цифрового спротиву на трьох рівнях: індивідуальному, соціальному та уявному (за Т. Джорданом). Трансмедіальність цифрового дискурсу спротиву забезпечує збереження ідентичності протестного повідомлення при його переході між різними медійними платформами — від вуличного плакату до хештегу та відеоконтенту. О. О. Семенець [15] фіксує, що проукраїнські телеграм-канали функціонують як платформа цифрового спротиву, де формуються характерні дискурсивні практики подання інформації в умовах повномасштабного вторгнення. Проаналізовано феномен нетократії (О. Бард, Я. Зондерквіст) як нової владної еліти, що контролює мережеві потоки інформації, та кібердойтократії (Ф. Фрайберг, К. В. Дойч) як контролю інформаційних еліт над комунікативними каналами. Досліджено різні форми онлайнового активізму — від хактивізму та інформаторства до culture jamming та кіберсиндикалізму. Досліджено різні форми онлайнового активізму — від хактивізму та інформаторства до culture jamming та кіберсиндикалізму, кожна з яких породжує специфічні мовні форми протестного дискурсу. Аналіз конкретних рухів засвідчив еволюцію тактик цифрового спротиву: від стратегії окупації фізичного простору (Occupy Wall Street, 2011) через тактику мобільності та розпорошення (Umbrella Movement, 2019) до максимальної конвергенції фізичного і цифрового (BLM, 2020). Різні цифрові платформи створюють різні умови: Twitter стимулює лапідарність, Instagram — візуальність, TikTok — ритмічність. Визначено, що медіатизація (С. Хьявард, Ф. Кротц) трансформувала протестну комунікацію, а концепція медіарозповсюджуваності (Г. Дженкінс, Дж. Грін) пояснює здатність протестних гасел до глобальної циркуляції. Проаналізовано політичні наративи та ритуали дискурсу спротиву в контексті концепції «репертуарів суперечок» (Ч. Тіллі, С. Терроу), ритуальної взаємодії (Е. Ґофман), концепції ненасильницької дії (Г. Шарп) та наративного підходу до політичної комунікації. Підтверджено подвійну роль цифрових медіа як інструменту мобілізації та водночас як простору маніпуляції. Аналіз медіа-практик конкретних протестних рухів (Occupy Wall Street, «Арабська весна», BLM, протести в Ірані, Білорусі та хвиля 2025 року в США) підтвердив, що ефективність онлайн-активізму визначається взаємодією цільових, соціальних та мотиваційних факторів, а протестне гасло є мостом між цифровим та фізичним просторами протесту. У третьому розділі здійснено емпіричний лінгвопрагматичний аналіз корпусу. Виявлено шість основних прагматичних стратегій протестного дискурсу: директивну (126 одиниць, 25,2%), заперечну (132 одиниці, 26,4%), метафоричну (72 одиниці, 14,4%), інтертекстуальну (203 одиниці, 40,6%), паралельну (80 одиниць, 16,0%) та риторичну (8 одиниць, 1,6%). Медійна риторика протестних гасел реалізується насамперед через риторичні запитання та антитезу, які при перекладі потребують збереження риторичного потенціалу вихідного тексту. Домінування інтертекстуальності підтверджує кумулятивну та палімпсестну природу протестного дискурсу: кожне нове гасло вбудовується в мережу попередніх текстів, створюючи кумулятивний смисловий ефект. Аналіз розподілу прагматичних ознак за кластерами засвідчив специфічні дискурсивні профілі: кліматичний кластер характеризується домінуванням директивів та метафор, кластер рухів за демократію — заперечень та інтертекстуальності, кластер соціальної справедливості — максимальною інтертекстуальністю. Встановлено механізми міжрухової циркуляції мовних матриць та класифіковано 11 патернів-шаблонів (зокрема "[X] lives matter", "My body, my choice", "Silence is [X]", "No [X], no [Y]", "Make America [X] again"), що функціонують як «відкритий код» протестної комунікації. Окремий аналіз хвилі протестів 2025 року (157 гасел, 14 рухів) засвідчив нові тенденції: зростання заперечних конструкцій до 32,3%, появу MAGA-деконструкції як нового дискурсивного прийому, антимонархічну метафору та зниження глобальної тиражованості. Семіотичний аналіз за моделлю Ч. С. Пірса та С. Бріера виявив, що протестні гасла функціонують одночасно як символи (конвенційні знаки), ікони (знаки-образи) та індекси (знаки-вказівники), утворюючи мультимодальний дискурс, де вербальні та невербальні знаки взаємодіють в єдиній автопоетичній системі, як демонструють О. П. Воробйова та Т. В. Луньова у своєму когнітивному дослідженні [4]. Трансмедіальність протестного дискурсу виявляється в тому, що одне й те саме гасло одночасно функціонує у вербальному, візуальному та цифровому модусах, зберігаючи семантичну ідентичність при переході між ними. У четвертому розділі здійснено перекладацький аналіз корпусу. Визначено ієрархію перекладацьких стратегій відтворення протестного дискурсу українською мовою: дослівний переклад домінує (405 одиниць, 81,0%), що зумовлено лапідарністю та синтаксичною прозорістю протестних гасел; адаптований переклад (74 одиниці, 14,8%) застосовується для культурно маркованих одиниць; транслітерація (8 одиниць, 1,6%) зберігає фонетичну автентичність; описовий переклад (7 одиниць, 1,4%) та калькування (6 одиниць, 1,2%) становлять маргінальні частки. Розроблено типологію перекладацьких втрат: нульові (394 одиниці, 78,8%), часткові (82 одиниці, 16,4%) та значні (24 одиниці, 4,8%). Значні втрати зосереджені в чотирьох зонах: каламбури, культурні алюзії, реклеймінг та транслінгвальні одиниці. Перекладацькі трансформації, що застосовуються для мінімізації цих втрат, охоплюють модуляцію (зміна точки зору при збереженні змісту), експлікацію (розгортання імпліцитного змісту) та компенсацію (відтворення втраченого ефекту іншими засобами). Встановлено, що втрати спричинені не помилками перекладу, а конфліктом між жанровою природою протестного гасла (лапідарність, імперативність, ритмічність) і структурно-семантичними обмеженнями цільової мови. Наскрізний тріадний аналіз усіх 500 одиниць (50 ключових — розгорнуто, 450 — у скороченому форматі) підтвердив евристичний потенціал моделі Харріс–Бріер–Квайн для комплексного перекладацького аналізу. Встановлено кореляцію між перекладацькою стратегією та рівнем втрат: дослівний переклад генерує переважно нульові втрати (92% випадків), адаптований — часткові (68%), описовий та калькування — значні (71%). Високий відсоток дослівного перекладу з нульовими втратами свідчить про високу транслятивність протестного дискурсу, зумовлену його мінімалістичною синтаксичною структурою та свідомою орієнтацією на міжмовну зрозумілість. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше обґрунтовано та апробовано тріадну інтегративну модель опису англомовного цифрового протестного дискурсу, яка дає змогу виявляти інваріантні структури протестного повідомлення та пояснювати їх трансформації у перекладі як зміни прагматичної сили й знакових ресурсів; створено найбільший на сьогодні корпус англомовних протестних гасел із паралельними українськими перекладами; виявлено 11 мовних матриць міжрухової циркуляції; встановлено кількісно верифіковану ієрархію перекладацьких стратегій і типологію перекладацьких втрат; виокремлено хвилю 2025 року як окремий дискурсивний кластер із специфічними лінгвопрагматичними маркерами. Результати дослідження підтверджують, що англомовний цифровий дискурс спротиву є динамічною системою, в якій лапідарність синтаксичних конструкцій, інтертекстуальна кумулятивність та міжрухова циркуляція мовних матриць забезпечують глобальну транслятивність протестної комунікації. Тріадна модель Харріс–Бріер–Квайн є ефективним інструментом для комплексного аналізу та обґрунтованого перекладу протестного дискурсу. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання розробленої тріадної методології, корпусних даних та перекладацьких рекомендацій у курсах лінгвостилістики англійської мови, теорії та практики перекладу, медіалінгвістики та дискурс-аналізу, а також у практичній діяльності професійних перекладачів, журналістів та медіааналітиків, що працюють із медійними, політичними та протестними текстами. Корпус із 500 одиниць із паралельним перекладом може слугувати навчальним матеріалом для студентівперекладачів. Встановлена ієрархія перекладацьких стратегій та типологія втрат можуть бути використані як практичний посібник для перекладачів протестного дискурсу. Перспективу подальших досліджень становить вивчення дискурсу спротиву України під час російської агресії, порівняльний аналіз протестної комунікації в різних культурних контекстах та дослідження впливу штучного інтелекту на протестний дискурс. | |
| dc.description.abstractother | Iakymovych M.O. Resistance Discourse in the English-Language Digital Space and the Specifics of Its Translation into Ukrainian. – Manuscript. Thesis for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy in the specialty 035 Philology. – National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute", Kyiv, 2026. The dissertation has been carried out in accordance with the research focus of the scientific topic of the Department of Theory, Practice and Translation of the English Language at the National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, titled “Multigenre English-language discourse: cognitivepragmatic, cross-cultural and information-technological aspects” (state registration number 0124U002094). The topic of the dissertation was approved by the Academic Council of the Faculty of Linguistics (Minutes No. 4 dated November 21, 2022). The contemporary digital space has become an arena of unprecedented protest communication, presenting fundamentally new challenges for linguistics, translation studies, and discourse analysis. From the Occupy Wall Street movement (2011) to the wave of global anti-government protests in 2025, English-language resistance discourse has undergone a rapid evolution — from local placard slogans to global hashtag formulas that instantaneously circulate between movements and continents. The relevance of the study is determined by the rapid growth of protest communication in the digital space, the absence of a comprehensive methodology integrating discourse analysis, cybersemiotics, and translation studies, the need for large-scale corpus studies of cross-movement circulation of protest formulas, and the practical necessity of developing translation strategies for rendering English-language protest discourse into Ukrainian. The aim of the study is to identify the linguistic, stylistic, and pragmatic features and translation strategies for rendering English-language digital resistance discourse into Ukrainian, based on a corpus of 500 protest slogans from 53 movements (2011–11 2026), applying the author's Harris–Brier–Quine triadic methodology. The triadic model integrates Z. S. Harris's discourse analysis (identification of syntactic structures and illocutionary functions), S. Brier's cybersemiotics (analysis of digital transformation of protest signs), and W. V. O. Quine's theory of translation indeterminacy (determination of zones of indeterminacy and typology of translation losses). The empirical base comprises a corpus of 500 English-language protest slogans compiled by the author from 53 protest movements across 30 countries spanning 2011–2026. The corpus covers six thematic clusters: social justice movements (Black Lives Matter, MeToo, LGBTQ+), climate movements (Fridays for Future, Extinction Rebellion), pro-democracy movements (Occupy Wall Street, Umbrella Movement, Arab Spring, Belarus 2020), anti-government protests, human rights movements, and the 2025 protest wave directed primarily against the policies of the second Trump administration (157 units, 14 movements). All 500 units were translated into Ukrainian by the author. The methodology combines general scientific and specialised linguistic methods: corpus analysis, linguistic stylistic analysis, discourse analysis (Harris), cybersemiotic analysis (Brier), translation analysis (Quine), contrastive analysis, and quantitative methods. The first chapter establishes the theoretical and methodological foundations. It determines that resistance discourse is a specific type of media discourse characterised by oppositional nature, maximum illocutionary concentration, inseparable connection with the digital environment, and fundamental dialogicity. Protest slogans are defined as linguistic expressions that actualise the concept of RESISTANCE in specific discursive practices, functioning simultaneously in three modes: oral (chanting), written (placard), and digital (hashtag). The methodology is grounded in the cognitivediscursive and narrative approaches, with key translation problems outlined through the concepts of M. Baker (translation as narrative instrument), M. Tymoczko (translation as political action), and L. Venuti (domestication versus foreignisation). The second chapter examines the functioning of English-language resistance discourse in the digital space. It establishes that the Internet functions as a space of digital resistance on three levels: individual, social, and imaginary (T. Jordan). The phenomena of netocracy (A. Bard, J. Söderqvist) and cyberdeutocracy (P. Freiberg, K. W. Deutsch) are analysed as forms of information elite control. Various forms of online activism are investigated — from hacktivism and whistleblowing to culture jamming and cybersyndicalism. Mediatisation (S. Hjarvard, F. Krotz) is shown to have transformed protest communication, while the concept of spreadability (H. Jenkins, J. Green) explains the capacity of protest slogans for global circulation. The dual role of digital media — as both a mobilisation instrument and a space of manipulation — is confirmed. The third chapter presents the empirical linguopragmatic analysis of the corpus. Six major pragmatic strategies of protest discourse are identified: directive (126 units, 25.2%), negation (132, 26.4%), metaphorical (72, 14.4%), intertextual (203, 40.6%), parallelism (80, 16.0%), and rhetorical (8, 1.6%). The dominance of intertextuality confirms the cumulative and palimpsest nature of protest discourse. Cluster-specific discursive profiles are established: the climate cluster is characterised by the dominance of directives and metaphors, the pro-democracy cluster by negations and intertextuality, the social justice cluster by maximum intertextuality. Eleven crossmovement linguistic matrices functioning as "open-source code" of protest communication are identified and classified. A separate analysis of the 2025 protest wave (157 slogans, 14 movements) reveals new tendencies: an increase in negation constructions to 32.3%, MAGA deconstruction as a new discursive device, antimonarchical metaphor, and decreased global spreadability. The fourth chapter presents the translation analysis of the corpus. A hierarchy of translation strategies is established: literal translation dominates (405 units, 81.0%), explained by the brevity and syntactic transparency of protest slogans; adapted translation (74 units, 14.8%) is applied to culturally marked units; transliteration (8, 1.6%) preserves phonetic authenticity; descriptive translation (7, 1.4%) and calque (6, 1.2%) constitute marginal shares. A typology of translation losses is developed: zero (394 units, 78.8%), partial (82, 16.4%), and significant (24, 4.8%). Significant losses are concentrated in four zones: puns, cultural allusions, reclaiming, and translingual units. Losses are caused not by translation errors but by the conflict between the genre nature of protest slogans (brevity, imperativeness, rhythmicity) and the structuralsemantic constraints of the target language. A comprehensive Harris–Brier–Quine triadic analysis of all 500 units (50 key units in detail, 450 in abbreviated format) confirms the heuristic potential of the triadic model for comprehensive translation analysis. The scientific novelty lies in the fact that for the first time a triadic integrative model for describing English-language digital protest discourse has been developed and tested; the largest corpus of English-language protest slogans to date with parallel Ukrainian translations has been compiled; 11 cross-movement linguistic matrices have been identified; a quantitatively verified hierarchy of translation strategies and a typology of translation losses have been established; the 2025 protest wave has been singled out as a separate discursive cluster with specific linguopragmatic markers. The practical significance lies in the possibility of applying the triadic methodology, corpus data, and translation recommendations in courses on English linguistic stylistics, translation theory and practice, media linguistics, and discourse analysis, as well as in the practical work of translators dealing with media and political texts. The corpus of 500 units with parallel translations can serve as teaching material for translation students. The established hierarchy of translation strategies and typology of losses can be used as a practical guide for translators of protest discourse. | |
| dc.format.extent | 301 с. | |
| dc.identifier.citation | Якимович, М. О. Дискурс спротиву в англомовному цифровому просторі та специфіка його перекладу українською мовою : дис. … д-ра філософії : 035 Філологія / Якимович Максим Олегович. – Київ, 2026. – 301 с. | |
| dc.identifier.uri | https://ela.kpi.ua/handle/123456789/82006 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | КПІ ім. Ігоря Сікорського | |
| dc.publisher.place | Київ | |
| dc.subject | дискурс спротиву | |
| dc.subject | перекладацькі трансформації | |
| dc.subject | перекладацькі стратегії | |
| dc.subject | трансмедіальність | |
| dc.subject | переклад | |
| dc.subject | концепт | |
| dc.subject | цифровий дискурс | |
| dc.subject | цифровий простір | |
| dc.subject | порівняльний аналіз | |
| dc.subject | комунікативна стратегія | |
| dc.subject | медійна риторика | |
| dc.subject | стратегія перекладу | |
| dc.subject | ідеологія | |
| dc.subject | discourse of resistance | |
| dc.subject | translation transformations | |
| dc.subject | translation strategies | |
| dc.subject | transmediality | |
| dc.subject | translation | |
| dc.subject | concept | |
| dc.subject | digital discourse | |
| dc.subject | digital environment | |
| dc.subject | comparative analysis | |
| dc.subject | communicative strategy | |
| dc.subject | media rhetoric | |
| dc.subject | translation strategy | |
| dc.subject | ideology | |
| dc.subject.udc | 811.111'42'25:077](043.3) | |
| dc.title | Дискурс спротиву в англомовному цифровому просторі та специфіка його перекладу українською мовою | |
| dc.title.alternative | Resistance Discourse in the English-Language Digital Space and the Specifics of Its Translation into Ukrainian | |
| dc.type | Thesis Doctoral |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- Iakymovych_dys.pdf
- Розмір:
- 2.46 MB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 8.98 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: