Структурно-семантичні та функційні особливості термінології фахової мови вищої освіти США

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.advisorТараненко, Лариса Іванівна
dc.contributor.authorШеремета, Катерина Борисівна
dc.date.accessioned2025-06-12T13:57:31Z
dc.date.available2025-06-12T13:57:31Z
dc.date.issued2025
dc.description.abstractШеремета К. Б. Структурно-семантичні та функційні особливості термінології фахової мови вищої освіти США. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі 03 гуманітарні науки за спеціальністю 035 Філологія. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2025. Дисертацію присвячено вивченню структурно-семантичних та функційних особливостей термінології фахової мови вищої освіти США. Дослідження здійснено в межах системно-структурної, функційної й антропоцентричної парадигм з урахуванням системно-мовної та прагмалінгвістичної концепцій вивчення фахових мов на основі комплексного застосування загальнонаукових та спеціальних лінгвістичних методів. Розглянуто основні теоретичні питання наукових досліджень фахової мови вищої освіти США та її термінології. Фахову мову вищої освіти США визначено як спеціальну мовну систему, що визначається низкою лінгвальних (сукупність спеціальних мовностильових особливостей, необхідних для спілкування й ефективного обміну інформацією у професійній та/або академічній сферах вищої освіти США та для популяризації галузі американської вищої освіти серед непрофесіоналів) й екстралінгвальних чинників (з-поміж яких: соціальні, культурні, історичні, економічні тощо) та актуалізується комунікативними потребами американської вищої школи й американського суспільства загалом. У дослідженні термінологію фахової мови вищої освіти США окреслено як цілісну, динамічну систему, структурними елементами якої є термінологічні одиниці, що використовуються на позначення спеціальних освітніх понять та є функційно закріпленими за професійною сферою американської вищої освіти, вживаючись у різних типах фахових текстів, та яка розвивається відповідно до законів мови та під впливом екстралінгвальних чинників. Встановлено, що функційне призначення аналізованої фахової мови забезпечується такими підфункціями, як-от: гносеологічною, завдяки якій реалізується весь процес навчально-пізнавальної діяльності в американській вищій школі; комунікативно-прагматичною, яка забезпечує різні інформаційні процеси й комунікацію в межах вищої освіти США та між суспільством і вищою школою США; організаційною, яка дозволяє відслідковувати результати практичної діяльності суб’єктів освітнього процесу, що становить зміст їхньої взаємодії та надає можливість використовувати отриману інформацію для організації своєї перетворювальної діяльності; узгоджувально-корекційною, яка спрямована на корегування й узгодження спільних дій суб’єктів освітнього процесу, що забезпечує вирішення різноманітних проблем, труднощів, які виникають під час їхньої спільної діяльності та є породженими дією закономірних, неминучих і випадкових, супутніх факторів; оцінно-прогностичною, яка дозволяє оцінювати інформацію, отримувану суб’єктами у процесі педагогічної взаємодії, визначати ефективність взаємних зусиль щодо досягнення освітнього результату, окреслювати шляхи розвитку їх взаємодії в майбутньому, ставити нові цілі, завдання, планувати подальшу діяльність та розробляти механізми її реалізації; популяризаторською, яка передбачає поширення знань через науково-популярні фахові тексти. Виокремлено й узагальнено основні етапи розвитку термінології фахової мови вищої освіти США (період накопичення уніфікованої термінології американської вищої освіти релігійного (протестантського) спрямування на підґрунті класичних гуманітарних дисциплін (1636-1818 рр.); період уведення освітньої термінології, пов’язаної із впровадженням загальної підготовки на бакалавраті, започаткуванням елементів дистанційної освіти, виокремленням напрямів спеціалізації з гуманітарних і природничих наук та закладенням основ американської науково-дослідної вищої школи (1819-1908 рр.); період поповнення термінологічними одиницями на позначення цілей освітнього процесу та змістових аспектів загальної підготовки у вищій школі США (1909-1957 рр.); період домінування термінолексики, пов’язаної з професійною підготовкою студентів (1958-1979 рр.); період активного накопичення термінолексики на позначення процесів модернізації американської освітньої сфери та втілення концепції навчання протягом усього життя (1980 - дотепер)). Фаховий текст галузі вищої освіти США окреслено як структурнофункційну цілісність складного зв’язного висловлювання, що є результатом та/або інструментом прагматично спрямованої комунікативної діяльності освітньої галузі американської вищої школи, враховує соціокультурні й контекстуальні фактори та визначається певними структурними, лексикосемантичними й синтаксичними характеристиками та за певних умов мультимодальними параметрами. Розглянуто підходи до класифікації фахових текстів: за цільовою аудиторією, за рівнем фаховості, за характером уживання термінологічних одиниць, за типом мовного коду, за типом домену функціонування термінологічних одиниць, відповідно до каналу чи каналів передачі фахової інформації. У дисертації термін вищої освіти США схарактеризовано як стандартну лексичну або синтаксичну номінативну одиницю з нейтральною конотацією та комунікативно-прагматичною й евристичною спрямованістю, що позначає спеціальне освітнє поняття та є функційно закріпленою за професійною сферою американської вищої освіти. Шляхом аналізу структурно-композиційної специфіки термінологічних одиниць досліджуваної фахової мови виявлено терміни трьох типів – вузькогалузеві, міжгалузеві терміни та загальнонаукові терміни. Встановлено, що, по-перше, враховуючи все зростаючу міждисциплінарність сучасної педагогічної науки загалом та галузі вищої освіти США, сьогодні також зростає і дифузність між вузькогалузевими та міжгалузевими термінами. Подруге, оскільки системи вищої освіти США і Великої Британії мають спільне історичне підґрунтя, то кваліфікувати всі аналізовані в дослідження терміни як суто вузькогалузеві, тобто такі, що функціонують винятково у сфері вищої освіти США, немає підстав. У межах досліджуваної терміносистеми визначено сім основних тематичних груп: (1) заклади вищої освіти США; 2) здобуття вищої освіти та її ступені в США; 3) організаційна структура закладів вищої освіти США; 4) учасники освітнього процесу; 5) організація й управління освітнім процесом; 6) оцінювання якості науково-освітньої діяльності закладів вищої освіти США; 7) фахові організації, які забезпечують ефективне функціонування вищої школи США), у межах деяких виділено лексикосемантичні підгрупи. Розкрито особливості лексико-семантичних відношень (синонімії, антонімії, полісемії, метафори, метонімії) у межах терміносистеми фахової мови вищої освіти США та її функційну специфіку. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що в ньому вперше: сформовано корпус англомовних термінологічних одиниць сфери вищої освіти США на основі різножанрових фахових текстів цієї галузі, мультимодальних у тому числі; обґрунтовано періодизацію основних етапів становлення терміносистеми фахової мови вищої освіти США; запропоновано уточнене сучасне формулювання понять «фахова мова галузі вищої освіти США», «термін фахової мови вищої освіти США», «термінологія фахової мови вищої освіти США», «фаховий текст галузі вищої освіти США»; систематизовано типові структурно-семантичні моделі термінів досліджуваної сфери та визначено їх функційне призначення; укладено термінологічний словник сфери вищої освіти США. Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні провідних структурно-семантичних та функційних ознак термінології фахової мови, що є внеском у загальне мовознавство, лексикологію, термінознаство, текстологію. Обґрунтовані структурносемантичні моделі термінології фахової мови вищої освіти США, актуалізованої у текстах різних жанрів, можуть бути застосовані в дослідженнях з теорії мовленнєвої комунікації і культури мовлення. Висновки та методика дослідження набувають значущості в лінгводидактиці та медійній комунікації для вивчення питань, пов’язаних з особливостями функціонування термінологічних одиниць в інших галузях знання. Практична цінність дисертаційної роботи визначається можливістю застосування отриманих результатів та матеріалу в курсах із загального мовознавства (розділи: «Історична лексикологія», «Морфологія», «Лексикологія», «Семантика»), лексикології англійської мови (розділи: «Слово», «Словотвір», «Семасіологія», «Системні відношення в лексиці», «Термін та термінологія»), лінгвокраїнознавства, а також у спецсемінарах освітніх компонентів, пов’язаних з вивченням термінології. Ілюстративний матеріал та основні висновків дослідження також може бути використаний у практиці викладання англійської мови у закладах вищої освіти педагогічного профілю, навчанні перекладу англомовних фахових текстів, у лексикографічній практиці.
dc.description.abstractotherSheremeta K. B. Structural, Semantic and Functional Features of the Terminology of the U. S. Higher Education Specialized Language. – Qualifying research work with the manuscript copyright. The dissertation for obtaining the degree of Doctor of Philosophy in field 03 Humanities, specialty 035 Philology. National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Kyiv, 2025. The dissertation focuses on the study of structural, semantic and functional features of the terminology of the specialized language of the U. S. higher education. The research is carried out within the framework of the system-structural, functional and anthropocentric paradigms, taking into account the system-linguistic and pragmatic concepts of the study of specialized languages based on the integrated application of general scientific and special linguistic methods. The main theoretical issues of the research on the specialized language of the U. S. higher education and its terminology are considered. The specialized language of the U. S. higher education is defined as a specific language system, which is determined by a number of linguistic (a set of special linguostylistic features necessary for communication and effective exchange of information in the professional and/or academic spheres of the U. S. higher education and for the popularization of the field of American higher education among non-professionals) and extralingual factors (including: social, cultural, historical, economic, etc.), and is actualized by the communicative needs of the U. S. higher education and the U. S. society in general. In the study, the terminology of the specialized language of the U. S. higher education is outlined as a complete, dynamic system, the structural elements of which are terminological units used to designate specific educational concepts and are functionally fixed to the professional sphere of the U. S. higher education, utilized in various types of specialized texts, and which develops in accordance with the laws of language and under the influence of extralinguistic factors. It has been found that the functional purpose of the specialized language under study is ensured by such subfunctions as: epistemological, thanks to which the entire process of educational and cognitive activity in the U. S. higher education is implemented; communicative-pragmatic, which provides various information processes within the framework of the U. S. higher education and between society and higher education in the USA; organizational, which allows tracking the results of the practical activities of subjects of the educational process, which constitutes the content of their interaction and provides the opportunity to exploit the information received to organize their transformative activities; coordinating corrective, which is aimed at adjusting and coordinating the joint actions of subjects of the educational process, which ensures the solution of various problems and difficulties that arise during their joint activities and are generated by the action of natural, inevitable and random, accompanying factors; evaluative and prognostic, which makes it possible to evaluate the information received by subjects in the process of pedagogical interaction, determining the effectiveness of mutual efforts to achieve learning outcomes, outlining ways to develop their interaction in the future, setting new goals, objectives, planning further activities and developing strategies for their implementation; popularization, which involves the dissemination of knowledge through non-scholarly texts. The main stages of developing the terminology of the U. S. specialized language of higher education are identified and summarized (the period of accumulation of a unified terminology of American higher education of a religious (Protestant) orientation on the basis of classical liberal arts (1636-1818); the period of introducing educational terminology related to introducing general education and elements of distance education, distinguishing areas of specialization in the humanities and natural sciences, and laying the foundations of the American research university (1819-1908); the period of replenishment with terminological units to denote the goals of the educational process and the content aspects of general education within the U. S. higher education (1909-1957); the period of dominance of terminological lexicon associated with the professional training of students (1958-1979); the period of active accumulation of terminological lexicon to denote the processes of modernization of the U. S. educational sphere and implementation of the concept of lifelong learning (1980-present)). The specialized text of the U. S. higher education sphere is defined as a structural-functional integrity of a complex coherent statement, which is the result and/or tool of pragmatic communicative activity of the educational sector of the U. S. higher education, takes into account sociocultural and contextual factors and is determined by certain structural, lexical-semantic and syntactic characteristics and, under certain conditions, multimodal parameters. Approaches to the classification of specialized texts are considered: by target audience, by level of expertise, by nature of use of terminological units, by type of language code, by type of domain of functioning of terminological units, according to the channel or channels of transmission of professional information. In the dissertation, the term of the U. S. higher education is characterized as a standard lexical or syntactic nominative unit with a neutral connotation and a communicative-pragmatic and heuristic orientation, denoting a special educational concept and functionally assigned to the professional sphere of American higher education. By analyzing the structural and compositional specificity of the terminological units of the specialized language under study, three types of terms are identified – narrow field terms, interdisciplinary terms and field-specific terms. It has been established that, firstly, taking into account the ever-growing interdisciplinarity of modern educational science in general and the field of the U. S. higher education, today, the diffusion between narrow field terms and interdisciplinary terms is also growing. Secondly, since the higher education systems of the USA and Great Britain have a common historical background, there is no reason to classify all the terms analyzed in the study as purely narrow field terms, that is, those that function exclusively in the sphere of the U. S. higher education. Within the terminological system under study, seven main thematic groups have been identified: (1) the U. S. higher education institutions; 2) obtaining higher education and its degrees in the USA; 3) organizational structure of the U. S. higher education institutions; 4) participants in the educational process; 5) organization and management of the educational process; 6) assessment of the quality of scientific and educational activities of the U. S. higher education institutions; 7) professional organizations that ensure the effective functioning of the U. S. higher education), inside some of which lexical and semantic subgroups have been singled out. The features of lexical and semantic relations (synonymy, antonymy, polysemy, metaphor, metonymy) within the terminological system of the specialized language of the U. S. higher education and its functional specificity are revealed. The research novelty lies in the fact that for the first time: a corpus of Englishlanguage terminological units of the U. S. higher education sphere has been formed on the basis of various genres of specialized texts of this sphere, including multimodal ones; the periodization of the main stages of developing the terminological system of the U. S. higher education Has been substantiated; a refined up-to-date definitions of the concepts “U. S. higher education specialized language”, “term of the U. S. higher education specialized language”, “terminology of the U. S. higher education specialized language”, “U. S. higher education specialized text” has been proposed; typical structural and semantic models of terms of the studied specialized language have been systematized and their functional purpose has been determined; a terminological dictionary of the U. S. higher education sphere gas been compiled. The theoretical significance of the dissertation lies in the substantiation of the leading structural, semantic and functional features of the terminology of specialized language, which is a contribution to general linguistics, lexicology, terminology, and textology. Substantiated structural and semantic models of the terminology of the U. S. higher education specialized language, actualized in texts of various genres, can be applied in studies on the theory of speech communication and speech culture. The conclusions and methodology of the study are of significance in language didactics and media communication for the study of issues related to the peculiarities of the functioning of terminological units in other fields of knowledge. The practical significance of the study is determined by the possibility of applying the obtained results and material in courses on general linguistics (sections “Historical Lexicology”, “Morphology”, “Lexicology”, “Semantics”), lexicology of the English language (sections: “Word”, “Word formation”, “Semasiology”, “Systemic relations in vocabulary”, “Term and terminology”), linguistic and regional studies, as well as in special seminars related to the study of terminology. Illustrative material and main conclusions of the study can also be used in the practice of teaching English in higher educational institutions of a pedagogical profile, teaching the translation of English-language specialized texts, in lexicographic practice.
dc.format.extent289 с.
dc.identifier.citationШеремета, К. Б. Структурно-семантичні та функційні особливості термінології фахової мови вищої освіти США : дис. … д-ра філософії : 035 Філологія / Шеремета Катерина Борисівна. – Київ, 2025. – 289 с.
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/74236
dc.language.isouk
dc.publisherКПІ ім. Ігоря Сікорського
dc.publisher.placeКиїв
dc.subjectтермінологія вищої освіти США
dc.subjectтермін
dc.subjectфахова мова
dc.subjectфаховий текст
dc.subjectморфологічний спосіб творення термінів
dc.subjectсинтаксичний спосіб творення термінів
dc.subjectлексико-семантичні відношення
dc.subjectфункції термінології вищої освіти США
dc.subjectU. S. higher education terminology
dc.subjectterm
dc.subjectspecialized language
dc.subjectspecialized text
dc.subjectmorphological term formation
dc.subjectsyntactic term formation
dc.subjectlexicalsemantic relations
dc.subjectfunctions of the U. S. higher education terminology
dc.subject.udc811.111’39;276.6:378(73)](043.3))
dc.titleСтруктурно-семантичні та функційні особливості термінології фахової мови вищої освіти США
dc.typeThesis Doctoral

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
Sheremeta_dys.pdf
Розмір:
7.51 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
8.98 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Дисертації (КТППАМ)
Дисертації (вільний доступ)