Мовні маркери політкоректності у французькому й українському медійному дискурсі: зіставний аспект
Вантажиться...
Дата
2018
Автори
Науковий керівник
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Загальний обсяг роботи — 179 сторінок (обсяг основного тексту — 114 сторінок. Робота складається зі вступу, трьох розділів (з висновками до них), висновків, списку використаних джерел (120 найменувань) та 20 додатків.
Актуальність роботи зумовлена декількома факторами. По-перше, в науковій літературі немає єдиного підходу до аналізу політичної коректності, По-друге, не дивлячись на те, що політкоректність як інструмент комунікативної стратегії поведінки спрямована на уникнення соціальних загострень і досягнення безконфліктної атмосфери в суспільстві, викликає чимало гострих дискусій, що самим цим фактом не відповідає його основній меті і лише підкреслює суперечливість цього явища. По-третє, об’єм досліджень, пов’язаних із перекладом політкоректної термінології у медійному дискурсі українською мовою є наразі недостатнім для встановлення остаточних висновків. Процеси глобалізації й інформатизації суспільства та роль перекладу в них зумовлюють необхідність ґрунтовного дослідження процесів і засобів перекладу в цій царині.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми "Мови професійної комунікації: лінгвокультурний, когнітивно-дискурсивний, перекладознавчий та методичний аспекти", яку розробляє кафедра теорії, практики та перекладу французької мови Національного технічного університету України "Київський Політехнічний Інститут імені Ігоря Сікорського", (протокол No 1 від 28 серпня 2009 р. Проблематика роботи відповідає держбюджетній науковій темі No 0111U006668 Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України "Дослідження взаємодії одиниць мови й мовлення: комунікативно-когнітивний, соціокультурний, перекладознавчий, методичний та літературознавчий аспекти", затвердженої вченою радою факультету лінгвістики (протокол No 3 від 8.11.2010 р.).
Метою роботи є встановлення засобів передачі семантичного наповнення французьких політично коректних лексем та словосполук у процесі їхнього перекладу українською мовою шляхом здійснення зіставного аналізу політкоректних лексичних одиниць французького й українського медіа текстів.
Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань:
– зіставити протилежні погляди на визначення поняття "політична коректність" в соціальному й мовному аспектах та встановити причини й передумови виникнення суперечливості в поглядах науковців на це явище;
– встановити структуру мови політкоректності з урахуванням теоретичних поглядів на класифікацію політкоректних евфемізмів і на шляхи їхнього творення;
– з’ясувати та систематизувати теоретичні підходи до вивчення поняття "медіа текст" як одиниці медіа дискурсу;
– визначити роль медійних засобів у впливі свідомість аудиторії;
– виділити комунікативні й мовні критерії функціонування маркерів політкоректності у французькому медіа тексті та на їх основі розробити класифікацію політкоректних одиниць у французьких ЗМІ;
– здійснити характеристику українських і французьких медіа за їх політичним і ідеологічним спрямуванням;
– порівняти відповідність мови українських і французьких ЗМІ міжнародним стандартам висвітлення чутливих соціальних тем;
– здійснити зіставний аналіз мовних засобів, які застосовують українські та французькі журналісти для висвітлення тем, що потрапляють під вплив політкоректності;
– виявити найчастотніші та найоптимальніші перекладацькі трансформаційні засоби вираження семантичного наповнення маркерів політкоректності під час їхнього перекладу українською мовою.
Об’єктом дослідження є маркери політкоректності в українському і французькому медіа текстах.
Предметом дослідження є засоби перекладу політично коректних одиниць у французьких медіа текстах українською мовою.
Методи дослідження. Досягнення поставленої мети і виконання завдань дослідження ґрунтуються на загальних положеннях системного аналізу. Визначення в контексті французького медіа простору маркерів політкоректності спирається на методи контекстуально-ситуативного, дистрибутивного та інтерпретативного аналізів. Методи лінгвістичного спостереження й опису застосовано для систематизації та класифікації політкоректних одиниць у французьких медіа текстах. Дослідження передбачає застосування методу контрастивного аналізу для порівняння особливостей вживання мови політкоректності у двох французькому й українському медіа полях та для встановлення особливостей відтворення у мові перекладу нейтральної конотації мови оригіналу. Для вирахування частоти вживання мовних маркерів політкоректності і застосованих для їх нього перекладу трансформацій було використано статистичний та кількісний підходи до опрацювання даних.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в ньому вперше систематизовано прошарок політкоректної лексики французького й українського медіа дискурсу у зіставному аспекті відповідно до тематики маркерів політкоректності та визначено перекладацькі трансформації, які застосовують у процес і перекладу французьких політично коректних одиниць українською мовою. Новою є й презентація ілюстративного матеріалу у вигляді наочних схем, які демонструють тенденції репрезентації гострих соціальних тем у французьких і українських ЗМІ та домінантні засоби перекладу кожної з груп політкоректних одиниць у відсотковому співвідношенні.
Практичне значення роботи полягає в можливості використання її основних теоретичних положень і висновків у курсах теорії і практики перекладу з французької мови, а також у спецкурсах з лінгвістики тексту, комунікативної лінгвістики, культури мовлення й безпосередньо д ля перекладу текстів, що містять політкоректні лексичні одиниці, на заняттях з практики перекладу, з порівняльної лексикології (лексична семантика, синонімія) та стилістики (стилістичне значення, норма і мовна варіативність, тропи) української та французької мов, а також у подальших наукових дослідженнях.
Апробацію основних теоретичних положень, результатів та висновків курсової роботи здійснено на XVIII Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції "Science and Technology of the XXI century" (Київ, 7 грудня 2017 р.), на ІІ Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Наука ХХІ століття: виклики, пріоритети, перспективи досліджень" (22 березня 2018 р.) і на ІV Всеукраїнській студентській науково-практичної конференції "Студент як суб’єкт процесу модернізації вищої освіти XXI століття: візії, цінності, пріоритетні завдання" (19 квітня 2018 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення і результати дослідження відображено в тезах "Les euphémismes du politi quement c orrect dans les médias français" [9], опублікованих в матеріалах конференції "Science and Technology of the XXI century", 2017 р., "Le langage du politiquement correct dans le médias français" [8], опублікованих у матеріалах конференції "Наука ХХІ століття: виклики, пріоритети, перспективи досліджень ", 2018, "Роль гендерної освіти у процесі формування системи загальнолюдських цінностей студента" [10], опублікованих у матеріалах конференції "Студент як суб’єкт процесу модернізації вищої освіти XXI століття: візії, цінності, пріоритетні завдання", 2018 р., та у статті "Мовні маркери політкоректності у французькому медіа текст у" [25], опублікованій в журналі "Науковий вісник Херсонського державного університету", 2018 р.
Опис
Ключові слова
медіа текст, політкоректність, ідеоологема, евфемізм, перекладацька трансформація, калькування, транскодування, модуляція, texte médiatique, politiquement correct, idéologème, euphémisme, transformation de la traduction, calque, transcodage, modulation
Бібліографічний опис
Віщак, Л. В. Мовні маркери політкоректності у французькому й українському медійному дискурсі: зіставний аспект : магістерська дис. : 035 Філологія / Віщак Людмила Валеріївна. – Київ, 2018. – 179 с.