2023
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 2023 за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 43
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Доля українського воїна у польських збройних силах під час другої світової війни (на прикладі участі Павла Одрехівського)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Одрехівський, Р. В.У статті розглядається доля українського воїна в польських збройних силах за 1939–1946 рр. на прикладі учасника цих подій Павла Одрехівського. Вперше введено у науковий обіг архівні матеріали з польських державних і приватних сімейних архівів, а також дані словесних та оповідних джерел, які доводять участь Павла Одрехівського в бойових діях польських збройних сил 1939–1946 рр. Розширено та доповнено дані про долю українців, учасників польських збройних сил у радянському полоні 1939–1941 рр. та їхню долю в формуванні й участь у лавах армії генерала Владислава Андерса.Документ Відкритий доступ Криза працевлаштування вихованців глухівського учительського інституту на теренах Російської імперії в 1882–1897 рр.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Крижанівський, В. М.; Чумаченко, О. А.У статті проаналізовано кризу працевлаштування випускників Глухівського учительського інституту, яка мала такі прикметні ознаки. По-перше, істотно скоротилася кількість вакансій у міських училищах базового навчального округу. Так, 1882 р. тільки 37,5% випускників Глухівського інституту влаштувались у міських училищах Київського навчального округу. По-друге, виник значний часовий проміжок між закінченням навчання та працевлаштуванням — від кількох місяців до одного-двох років. Наприклад, близько половини випускників Глухівського інституту в 1887–1889 рр. отримували направлення на роботу через рік-два після отримання диплому. По-третє, погіршилася якість штатних посад, що пропонувалися випускникові. Так, 1885 р. 46% випускників інституту отримали направлення не в міські, а в сільські 2-класні училища Полтавської та Чернігівської губ.; 1888 р. вже 40% випускників направляються на роботу в сільські 2- та 1-класні й міські приходські училища. Завершення кризи 1898 р. пов’язуємо не стільки з інтенсивною розбудовою мережі міських училищ у Київському навчальному окрузі, скільки з вимушеним працевлаштуванням випускників інституту в освітніх закладах Одеського, Ризького, Варшавського навчальних округів.Документ Відкритий доступ The struggle against unemployment: the Volyn historical experience in the NEP period(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Buravskyi, O.; Vlasyuk, I.Документ Відкритий доступ Застосування математичних методів в історичних дослідженнях(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Куцька, О. М.; Фурман, І. І.У статті аналізуються віхи впровадження в історичні дослідження математичних методів та висвітлюються приклади їх наукового застосування в дисциплінах, що вивчають минуле. Виокремлюється низка проблем, пов’язаних з математичними підрахунками, узагальненням предметів (фактів, явищ) за типами (серіями), формуваннями вибірок тощо. Встановлено, що описові й математичні підходи в історичних наукових пошуках повинні перебувати в позиції взаємодоповнення.Документ Відкритий доступ Організація, особливості проведення та значення виробничої практики у Київській політехніці наприкінці 1920-х - на початку 1930-х рр.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Хитровська, Ю. В.Використовуючи архівні документи й матеріали, а також спеціальну наукову літературу, автор статті проаналізувала організацію, особливості проведення, а також значення виробничої практики в Київській політехніці наприкінці 1920-х — на початку 1930-х рр. До запровадження безперервної виробничої практики (з 1928 р.) у КПІ, як і в інших вишах УСРР, існувала тільки літня практика, яка особливо на перших порах виявила низку різноманітних проблем через неналежно розроблену систему її організації. Згодом літню виробничу практику скасували, а замість неї запровадили безперервну виробничу практику — регулярне чергування теоретичної та виробничої підготовки протягом усього періоду перебування студентів в інституті. До 40–50% навчального часу відводилося на виробниче навчання. У ході дослідження виявлено, що в КПІ ця практика була безпосередньо пов’язана зі студентською спеціальністю, факультетські комісії ретельно працювали над її організацією. Однак, незважаючи на зусилля адміністрації КПІ, комісій факультету, викладачів, усе ж існували проблеми в організації та проведенні виробничої практики. Мали місце вони й у часи реорганізації інституту.Документ Відкритий доступ «М’яка сила» України: напрями, особливості та проблеми досліджень (2008–2022)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Мателешко, Ю. П.На базі теоретичних положень концепції американського вченого Дж. Ная зроблено історіографічний аналіз напрямів, особливостей і проблем досліджень «м’якої сили» України 2008–2022 рр. Всі публікації цієї теми умовно розділені на три великі групи: 1) дослідження, присвячені українській «soft power» у державах; 2) праці, де аналізується іміджевий аспект «м’якої сили» України; 3) статті, де порушуються такі загальні питання, як складові, проблеми та можливості української «м’якої сили». Праці першої групи спираються на досить ґрунтовно розроблену методологію, чого не можна сказати про два інших аспекти. Проблеми досліджень так чи інакше пов’язані з невизначеністю предмету дослідження, його нечіткими рамками.Документ Відкритий доступ Державний і суспільний лад, право та судова система Стародавнього Китаю: сучасна вітчизняна історіографія(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Щербатюк, В. М.; Сокур, Ю. В.; Курас, Д. І.У статті на основі наукових праць сучасних вітчизняних науковців висвітлено стан дослідження державного та суспільного ладу, права і судової системи Стародавнього Китаю, простежено основні напрями вивчення означеної теми та їх змістове наповнення.Документ Відкритий доступ Епоха вікінгів на сході європи в історичній пам’яті ісландців пізнього середньовіччя(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Кіорсак, В. Б.Статтю присвячено дослідженню уявлень ісландців ХІІІ–XIV ст. про Русь і Східну Європу в контексті епохи вікінгів. Виокремлено сюжетні шаблони, застосовані при описі східних земель у різних творах. Досліджено джерела їхнього походження, а тако зроблено спробу порівняти свідчення цих творів із сучасними даними історичної науки про русько-скандинавські відносини в епоху вікінгів.Документ Відкритий доступ Російська політика в Азербайджані в другій половині XVIII - на початку XIX ст. (сучасний погляд)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Іскендерова, М. С.У статті обґрунтовано і об’єктивно представляється вивчення факторів, що визначили особливу важливість Азербайджану в загарбницькій південнокавказькій політиці Росії в зазначений період. Розглянуті у статті роботи дали змогу об’єктивно оцінити різноманітні методи реалізації експансіоністської політики Росії в Азербайджані, визначити напрями цієї політики та виявити характерні риси у вивченні політичних відносин Азербайджану з Росією в другій половині XVIII — на початку ХІХ ст. Геополітичне і геостратегічне значення Азербайджану, як і Південного Кавказу, загалом в імперських планах Росії сприяло тому, що політика Росії в цьому регіоні у XVIII — на початку XIX ст. завжди перебувала в центрі уваги дослідників. У статті зроблено спробу історіографічного аналізу праць деяких представників сучасної історіографії, присвячених вивченню російської політики в Азербайджані та її етапів у другій половині XVIII — на початку XIX ст. Розкривається, якою автори бачили суть політики Росії та її інтересів як в Азербайджані, так і на Південному Кавказу загалом. Роботи сучасних дослідників, присвячені цим питанням, дають змогу охарактеризувати гегемоністську політику царизму в регіоні. Аналіз зазначених праць дає можливість простежити відмову від ідеологізованого підходу радянської епохи до досліджуваної проблеми, завдяки чому ці вчені виявили головне — колоніальну сутність політики Росії в Азербайджані в зазначений період. Важливість скрупульозного історіографічного дослідження політики Росії в Азербайджані випливає з необхідності з’ясування ролі Росії в насильницькому розподілі території Азербайджану та його народу. Новий підхід сучасних дослідників до вивчення азербайджанського вектору південно- кавказької політики Росії дає змогу виявити рівень вивченості історичного коріння багатьох геополітичних процесів сучасності.Документ Відкритий доступ Проблеми покращення економічного становища селян Київської губернії в працях місцевих комітетів особливої наради з потреб сільськогосподарської промисловості (1902–1903 рр.)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Священко, З. В.; Скрипник, О. М.Автори статті на основі аналізу «Праць місцевих комітетів» зробили спробу з’ясувати ключові аспекти діяльності Київського губернського комітету Особливої наради з потреб сільськогосподарської промисловості в контексті поліпшення економічного становища місцевих селян. Обґрунтовується, що члени місцевих комітетів Київської губ. планували покращити економічне становище місцевих селян за допомогою модернізації кредитно-фінансової, освітньої, виробничої сфери та реформи місцевого самоврядування. Ключовими аспектами діяльності Київського комітету з потреб сільськогосподарської промисловості в контексті поліпшення економічного становища місцевих селян стало кредитування сільських виробників, підвищення їх освітнього рівня, розвиток дрібної кустарної промисловості, вирішення транспортних проблем та створення виборних місцевих органів самоврядування — земств.Документ Відкритий доступ Механізація зернового виробництва у господарствах півдня України: специфіка перебігу та чинники впливу (1860-ті — 1910-ті рр.)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Чернікова, Н. С.У статті розкривається еволюція сільськогосподарської техніки та її розповсюдження у землеробських господарствах Півдня України післяреформеної доби. З’ясовано чинники, що впливали на напрями та рівень механізації зернового виробництва. Здійснено видову класифікацію землеробських знарядь праці, які застосовували південноукраїнські господарі. Обґрунтовується теза, що формування в регіоні потужної розгалуженої мережі підприємств із виробництва сільськогосподарських машин значною мірою означило темпи та характер механізації землеробства.Документ Відкритий доступ Пам’ятки науки й техніки в музеї народної архітектури та побуту середньої Наддніпрянщини: історія музеєфікації(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Жам, О. М.; Фігурний, Ю. С.; Лєбєдєва, Ю. О.У статті охарактеризовано пам’ятки науки і техніки Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини (м. Переяслав Київської обл., Україна). До розгляду залучено об’єкти сільськогосподарського виробництва (водяні млини та вітряки); об’єкти народних промислів і ремесел (кузня, олійня, ободопарня, шишкосушарня, смолокурня, гончарна піч); об’єкти шляхового будівництва (пішохідний міст Є. О. Патона). Характерною особливістю цих об’єктів є оригінальність, автентичність, унікальність, що і є їхньою науково-технічною, архітектурною, історичною, етнологічною, мистецькою та іншою культурною цінністю. Нині зазначені споруди й конструкції взято на облік як нерухомі об’єкти науки і техніки. Об’єкти цієї групи вітчизняної культурної спадщини є на сьогодні однією з найменш вивчених і облікованих груп пам’яток, у зв’язку з чим становлять потенційний інтерес для дослідників історії виробництва й техніки. Згадуються персоналії, пов’язані з досліджуваними пам’ятками, та особи, завдяки яким ці пам’ятки було музеєфіковано. Зроблено висновки про важливість всебічного дослідження музейних пам’яток науки й техніки, не лише з позицій втілення досягнень тогочасної наукової й технічної думки, а й організації виробництва, устаткування, модернізації, різночасових переобладнань, оздоблення тощо. Наголошено, що пам’ятки науки і техніки переяславського скансену є важливою частиною історико-культурної спадщини України, технічного розвитку виробництва і техніки Середньої Наддніпрянщини ХІХ — початку ХХ ст.Документ Відкритий доступ The first ukrainian test artillery range: birth and early years of activity (1931–1941)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Kushlakova, N.; Savchuk, V.From the earliest days of Ukraine’s independence, issues of military security became relevant, and in contemporary conditions, the problems of strengthening its defense capabilities have taken precedence. The experience of creating and operating the leading enterprises in Ukraine’s defense industry over the last century can be instructive. One such enterprise is the Pavlograd Mechanical Plant (PMP), which includes a test range. Using selected theoretical and methodological tools, a historical reconstruction of the birth and the initial years of the Pavlograd Artillery Test Range has been conducted. Based on original sources, the primary tasks of the range were identified as conducting control tests of ammunition. The study revealed that during that time, there was no educational institution, whether civilian or military, that trained managers for ranges. Consequently, almost all range management personnel were military individuals who gained relevant experience through direct practical activities. The research covers some episodes of the lives of the first chiefs of the Pavlograd range. The pre-war period’s activity of the range has been examined, and its effectiveness has been evaluated using two main indicators: the number of shots fired and the duration of testing one batch of a certain type of ammunition. In 1938, the Pavlograd Artillery Range attained the status of a branch for testing aviation ammunition. On the eve of World War II, it was found that the range generally met modern requirements and successfully tested ammunition. The Pavlograd Artillery Test Range, the first and only one in Ukraine in the 1930’s, was proven to be a powerful test base of the USSR. In terms of workload and efficiency, it significantly surpassed similar operational ranges of that time, such as Sofrinskii, Chapayevskii, and Uralskii.Документ Відкритий доступ Позбавлення виборчих прав подільського селянства як елемент становлення радянського тоталітарного режиму(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Стадник, О. О.; Кузьмінець, Н. П.У статті ретроспективно проаналізовано становлення і еволюцію радянської виборчої системи та практики її реалізації в період нової економічної політики на прикладі Подільського регіону (сучасні Вінницька і Хмельницька обл.); показано методи діяльності партійно-радянських органів, спрямованих на позбавлення виборчих прав окремих категорій мешканців як засобу забезпечення підконтрольності та передбачуваності виборів та як форми соціальної дискримінації й нейтралізації значної частини незадоволених більшовицьким режимом. Автори на основі аналізу виявлених архівних матеріалів як основного джерела розглядають форми і методи державної політики, спрямовані на формування механізму підконтрольності та передбачуваності виборчого процесу, важливим інструментом якого було створення інституту позбавленців. Простежено тогочасні правові й політичні підстави позбавлення виборчих прав у ході виборчих кампаній 1921–1928 рр. З позицій конкретного регіонального дослідження охарактеризовано специфіку виборчого процесу на Поділлі в контексті становлення радянської виборчої системи.Документ Відкритий доступ Антисемітська пропаганда в газеті «Волинь» та журналі «Український хлібороб» рівненського видавництва «Волинь»: порівняльний аналіз(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Михальчук, Р. Ю.У статті проаналізовано нацистську пропаганду в роки Другої світової війни на прикладі видавництва «Волинь» (м. Рівне): на основі порівняльного аналізу висвітлено спільні та відмінні риси антисемітських публікацій, надрукованих у газеті «Волинь» та журналі «Український Хлібороб». Звернено увагу на умови та мотивацію авторів до написання антисемітських публікацій.Документ Відкритий доступ Взаємодія між польськими та українськими діячами культури у сфері важкої й альтернативної музики (2013–2021 рр.)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Алексієвець, Л. М.; Стойків, А.У статті досліджено українсько-польські відносини в сфері важкої й альтернативної музики, проаналізовано їх розвиток, визначено етапи з 2013 до 2021 рр., у межах яких виокремлено головні елементи та відмінності між культурними контактами Польщі та України. Концептуалізовано відповідність співпраці музикантів до юридично закріплених взаємоповаги та добросусідських відносин, підсумовано значення співпраці в культурі.Документ Відкритий доступ Пенсійне забезпечення православного парафіяльного духовенства у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. (за матеріалами Київської єпархії)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Тацієнко, В. С.; Тацієнко, Н. Л.У статті на прикладі Київської єпархії простежено механізми нарахування пенсій православному парафіяльному духовенству як важливого складника системи соціального захисту. Зазначено, що започаткували пенсійне забезпечення священників «Тимчасові правила…» 1866 р. Остаточно ж пенсійну систему для православного духовенства було сформовано лише на початку ХХ ст., і вона охоплювала всі категорії парафіяльного кліру. Важливими для забезпечення духовенства були місцеві джерела — Емеритальна каса, Каса одноразової допомоги.Документ Відкритий доступ Долі співробітників служби безпеки ОУН на теренах Радянського Союзу (1950–1980-ті рр.)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Антонюк, Я. М.; Трофимович, В. В.; Трофимович, Л. В.У статті на основі насамперед архівних матеріалів висвітлено становище та діяльність колишніх співробітників розформованої наприкінці 1951 р. Служби безпеки (далі — СБ) Організації українських націоналістів (далі — ОУН). Показано, що традиції останньої вони продовжили у виправно-трудових таборах. З’ясовано, що після масового звільнення з таборів оунівці об’єднувались у підпільні організації, частина яких створювала власні органи безпеки. Простежено їх подальший життєвий шлях.Документ Відкритий доступ Дрогобицька солеварня у системі державної соляної монополії Польщі (1919–1939)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Галів, М. Д.; Галик, В. М.У статті простежується діяльність Дрогобицької солеварні в роки її належності до державної соляної монополії міжвоєнної Польщі, а відтак розкриваються адміністративно-правові, виробничі, фінансові аспекти функціонування підприємства. Дрогобицька солеварня у міжвоєнні роки перебувала в державній власності і входила до складу державної монополії, оформленої 1932 р. як окреме підприємство «Польська монополія сільна». Виробництво продукції на солеварні поступово зростало, перетнувши межу в понад 6 тис. т на рік. Попри це, розроблялися проекти закриття солеварні через її низьку рентабельність, віддаленість від залізниці, подорожчання опалювального матеріалу, значні видатки на утримання персоналу, потребу великих інвестицій в оновлення основних фондів. Однак ці плани не було реалізовано, тож солеварня діяла. Частка Дрогобицької солеварні в загальному виробництві солі міжвоєнної Польщі коливалася від 1,4 до 2%, тому це підприємство не відігравало стратегічної ролі в соляній галузі. Проте дрогобицька сіль вважалася однією з найбільш високоякісних, тож була популярною на внутрішньому ринку Польщі.Документ Відкритий доступ Презентація військових старожитностей на виставках археологічних з’їздів у Російській імперії(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Іванюк, О. Л.; Мохнатюк, І. О.; Валанцик, M.У статті проаналізовано матеріали археологічних з’їздів, які організовувались у Російській імперії в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст., зокрема й каталоги виставок. Встановлено, що експозиції формувалися за територіальним принципом і принципом власності. Пам’ятки надавалися від музеїв, наукових товариств, приватних колекціонерів, дослідників. З’ясовано, що помітною складовою експозицій були старожитності, які стосувалися військової історії. Умовно їх можна поділити на кілька категорій: зброя і обладунки, зокрема археологічні знахідки — вістря стріл, списів, залишки мечів епохи міді та бронзи й ранньої залізної доби, предмети озброєння й амуніції різних історичних епох, предмети фалеристики (жетони та медалі), писемні пам’ятки. Характерною ознакою виставок з’їздів була лише часткова атрибуція експонатів, які стосувалися військової історії, що значно ускладнювало їх систематизацію. Найпотужніші експозиції військових старожитностей було представлено на археологічних з’їздах, які відбувалися в Україні. Акценти ставилися на пам’ятках, пов’язаних з історією козацтва, проте найбільшу частину все-таки становили російські військові меморабілії. Рушійною силою у формуванні виставок майже всіх археологічних з’їздів стали українські дослідники й колекціонери.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »