2023
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 2023 за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 43
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ The struggle against unemployment: the Volyn historical experience in the NEP period(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Buravskyi, O.; Vlasyuk, I.Документ Відкритий доступ Антисемітська пропаганда в газеті «Волинь» та журналі «Український хлібороб» рівненського видавництва «Волинь»: порівняльний аналіз(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Михальчук, Р. Ю.У статті проаналізовано нацистську пропаганду в роки Другої світової війни на прикладі видавництва «Волинь» (м. Рівне): на основі порівняльного аналізу висвітлено спільні та відмінні риси антисемітських публікацій, надрукованих у газеті «Волинь» та журналі «Український Хлібороб». Звернено увагу на умови та мотивацію авторів до написання антисемітських публікацій.Документ Відкритий доступ Позбавлення виборчих прав подільського селянства як елемент становлення радянського тоталітарного режиму(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Стадник, О. О.; Кузьмінець, Н. П.У статті ретроспективно проаналізовано становлення і еволюцію радянської виборчої системи та практики її реалізації в період нової економічної політики на прикладі Подільського регіону (сучасні Вінницька і Хмельницька обл.); показано методи діяльності партійно-радянських органів, спрямованих на позбавлення виборчих прав окремих категорій мешканців як засобу забезпечення підконтрольності та передбачуваності виборів та як форми соціальної дискримінації й нейтралізації значної частини незадоволених більшовицьким режимом. Автори на основі аналізу виявлених архівних матеріалів як основного джерела розглядають форми і методи державної політики, спрямовані на формування механізму підконтрольності та передбачуваності виборчого процесу, важливим інструментом якого було створення інституту позбавленців. Простежено тогочасні правові й політичні підстави позбавлення виборчих прав у ході виборчих кампаній 1921–1928 рр. З позицій конкретного регіонального дослідження охарактеризовано специфіку виборчого процесу на Поділлі в контексті становлення радянської виборчої системи.Документ Відкритий доступ The first ukrainian test artillery range: birth and early years of activity (1931–1941)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Kushlakova, N.; Savchuk, V.From the earliest days of Ukraine’s independence, issues of military security became relevant, and in contemporary conditions, the problems of strengthening its defense capabilities have taken precedence. The experience of creating and operating the leading enterprises in Ukraine’s defense industry over the last century can be instructive. One such enterprise is the Pavlograd Mechanical Plant (PMP), which includes a test range. Using selected theoretical and methodological tools, a historical reconstruction of the birth and the initial years of the Pavlograd Artillery Test Range has been conducted. Based on original sources, the primary tasks of the range were identified as conducting control tests of ammunition. The study revealed that during that time, there was no educational institution, whether civilian or military, that trained managers for ranges. Consequently, almost all range management personnel were military individuals who gained relevant experience through direct practical activities. The research covers some episodes of the lives of the first chiefs of the Pavlograd range. The pre-war period’s activity of the range has been examined, and its effectiveness has been evaluated using two main indicators: the number of shots fired and the duration of testing one batch of a certain type of ammunition. In 1938, the Pavlograd Artillery Range attained the status of a branch for testing aviation ammunition. On the eve of World War II, it was found that the range generally met modern requirements and successfully tested ammunition. The Pavlograd Artillery Test Range, the first and only one in Ukraine in the 1930’s, was proven to be a powerful test base of the USSR. In terms of workload and efficiency, it significantly surpassed similar operational ranges of that time, such as Sofrinskii, Chapayevskii, and Uralskii.Документ Відкритий доступ Доля українського воїна у польських збройних силах під час другої світової війни (на прикладі участі Павла Одрехівського)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Одрехівський, Р. В.У статті розглядається доля українського воїна в польських збройних силах за 1939–1946 рр. на прикладі учасника цих подій Павла Одрехівського. Вперше введено у науковий обіг архівні матеріали з польських державних і приватних сімейних архівів, а також дані словесних та оповідних джерел, які доводять участь Павла Одрехівського в бойових діях польських збройних сил 1939–1946 рр. Розширено та доповнено дані про долю українців, учасників польських збройних сил у радянському полоні 1939–1941 рр. та їхню долю в формуванні й участь у лавах армії генерала Владислава Андерса.Документ Відкритий доступ Організація, особливості проведення та значення виробничої практики у Київській політехніці наприкінці 1920-х - на початку 1930-х рр.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Хитровська, Ю. В.Використовуючи архівні документи й матеріали, а також спеціальну наукову літературу, автор статті проаналізувала організацію, особливості проведення, а також значення виробничої практики в Київській політехніці наприкінці 1920-х — на початку 1930-х рр. До запровадження безперервної виробничої практики (з 1928 р.) у КПІ, як і в інших вишах УСРР, існувала тільки літня практика, яка особливо на перших порах виявила низку різноманітних проблем через неналежно розроблену систему її організації. Згодом літню виробничу практику скасували, а замість неї запровадили безперервну виробничу практику — регулярне чергування теоретичної та виробничої підготовки протягом усього періоду перебування студентів в інституті. До 40–50% навчального часу відводилося на виробниче навчання. У ході дослідження виявлено, що в КПІ ця практика була безпосередньо пов’язана зі студентською спеціальністю, факультетські комісії ретельно працювали над її організацією. Однак, незважаючи на зусилля адміністрації КПІ, комісій факультету, викладачів, усе ж існували проблеми в організації та проведенні виробничої практики. Мали місце вони й у часи реорганізації інституту.Документ Відкритий доступ «М’яка сила» України: напрями, особливості та проблеми досліджень (2008–2022)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Мателешко, Ю. П.На базі теоретичних положень концепції американського вченого Дж. Ная зроблено історіографічний аналіз напрямів, особливостей і проблем досліджень «м’якої сили» України 2008–2022 рр. Всі публікації цієї теми умовно розділені на три великі групи: 1) дослідження, присвячені українській «soft power» у державах; 2) праці, де аналізується іміджевий аспект «м’якої сили» України; 3) статті, де порушуються такі загальні питання, як складові, проблеми та можливості української «м’якої сили». Праці першої групи спираються на досить ґрунтовно розроблену методологію, чого не можна сказати про два інших аспекти. Проблеми досліджень так чи інакше пов’язані з невизначеністю предмету дослідження, його нечіткими рамками.Документ Відкритий доступ Криза працевлаштування вихованців глухівського учительського інституту на теренах Російської імперії в 1882–1897 рр.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Крижанівський, В. М.; Чумаченко, О. А.У статті проаналізовано кризу працевлаштування випускників Глухівського учительського інституту, яка мала такі прикметні ознаки. По-перше, істотно скоротилася кількість вакансій у міських училищах базового навчального округу. Так, 1882 р. тільки 37,5% випускників Глухівського інституту влаштувались у міських училищах Київського навчального округу. По-друге, виник значний часовий проміжок між закінченням навчання та працевлаштуванням — від кількох місяців до одного-двох років. Наприклад, близько половини випускників Глухівського інституту в 1887–1889 рр. отримували направлення на роботу через рік-два після отримання диплому. По-третє, погіршилася якість штатних посад, що пропонувалися випускникові. Так, 1885 р. 46% випускників інституту отримали направлення не в міські, а в сільські 2-класні училища Полтавської та Чернігівської губ.; 1888 р. вже 40% випускників направляються на роботу в сільські 2- та 1-класні й міські приходські училища. Завершення кризи 1898 р. пов’язуємо не стільки з інтенсивною розбудовою мережі міських училищ у Київському навчальному окрузі, скільки з вимушеним працевлаштуванням випускників інституту в освітніх закладах Одеського, Ризького, Варшавського навчальних округів.Документ Відкритий доступ Застосування математичних методів в історичних дослідженнях(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Куцька, О. М.; Фурман, І. І.У статті аналізуються віхи впровадження в історичні дослідження математичних методів та висвітлюються приклади їх наукового застосування в дисциплінах, що вивчають минуле. Виокремлюється низка проблем, пов’язаних з математичними підрахунками, узагальненням предметів (фактів, явищ) за типами (серіями), формуваннями вибірок тощо. Встановлено, що описові й математичні підходи в історичних наукових пошуках повинні перебувати в позиції взаємодоповнення.Документ Відкритий доступ Взаємодія між польськими та українськими діячами культури у сфері важкої й альтернативної музики (2013–2021 рр.)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Алексієвець, Л. М.; Стойків, А.У статті досліджено українсько-польські відносини в сфері важкої й альтернативної музики, проаналізовано їх розвиток, визначено етапи з 2013 до 2021 рр., у межах яких виокремлено головні елементи та відмінності між культурними контактами Польщі та України. Концептуалізовано відповідність співпраці музикантів до юридично закріплених взаємоповаги та добросусідських відносин, підсумовано значення співпраці в культурі.Документ Відкритий доступ Пенсійне забезпечення православного парафіяльного духовенства у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. (за матеріалами Київської єпархії)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Тацієнко, В. С.; Тацієнко, Н. Л.У статті на прикладі Київської єпархії простежено механізми нарахування пенсій православному парафіяльному духовенству як важливого складника системи соціального захисту. Зазначено, що започаткували пенсійне забезпечення священників «Тимчасові правила…» 1866 р. Остаточно ж пенсійну систему для православного духовенства було сформовано лише на початку ХХ ст., і вона охоплювала всі категорії парафіяльного кліру. Важливими для забезпечення духовенства були місцеві джерела — Емеритальна каса, Каса одноразової допомоги.Документ Відкритий доступ Державний і суспільний лад, право та судова система Стародавнього Китаю: сучасна вітчизняна історіографія(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Щербатюк, В. М.; Сокур, Ю. В.; Курас, Д. І.У статті на основі наукових праць сучасних вітчизняних науковців висвітлено стан дослідження державного та суспільного ладу, права і судової системи Стародавнього Китаю, простежено основні напрями вивчення означеної теми та їх змістове наповнення.Документ Відкритий доступ Проблеми покращення економічного становища селян Київської губернії в працях місцевих комітетів особливої наради з потреб сільськогосподарської промисловості (1902–1903 рр.)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Священко, З. В.; Скрипник, О. М.Автори статті на основі аналізу «Праць місцевих комітетів» зробили спробу з’ясувати ключові аспекти діяльності Київського губернського комітету Особливої наради з потреб сільськогосподарської промисловості в контексті поліпшення економічного становища місцевих селян. Обґрунтовується, що члени місцевих комітетів Київської губ. планували покращити економічне становище місцевих селян за допомогою модернізації кредитно-фінансової, освітньої, виробничої сфери та реформи місцевого самоврядування. Ключовими аспектами діяльності Київського комітету з потреб сільськогосподарської промисловості в контексті поліпшення економічного становища місцевих селян стало кредитування сільських виробників, підвищення їх освітнього рівня, розвиток дрібної кустарної промисловості, вирішення транспортних проблем та створення виборних місцевих органів самоврядування — земств.Документ Відкритий доступ Пам’ятки науки й техніки в музеї народної архітектури та побуту середньої Наддніпрянщини: історія музеєфікації(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Жам, О. М.; Фігурний, Ю. С.; Лєбєдєва, Ю. О.У статті охарактеризовано пам’ятки науки і техніки Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини (м. Переяслав Київської обл., Україна). До розгляду залучено об’єкти сільськогосподарського виробництва (водяні млини та вітряки); об’єкти народних промислів і ремесел (кузня, олійня, ободопарня, шишкосушарня, смолокурня, гончарна піч); об’єкти шляхового будівництва (пішохідний міст Є. О. Патона). Характерною особливістю цих об’єктів є оригінальність, автентичність, унікальність, що і є їхньою науково-технічною, архітектурною, історичною, етнологічною, мистецькою та іншою культурною цінністю. Нині зазначені споруди й конструкції взято на облік як нерухомі об’єкти науки і техніки. Об’єкти цієї групи вітчизняної культурної спадщини є на сьогодні однією з найменш вивчених і облікованих груп пам’яток, у зв’язку з чим становлять потенційний інтерес для дослідників історії виробництва й техніки. Згадуються персоналії, пов’язані з досліджуваними пам’ятками, та особи, завдяки яким ці пам’ятки було музеєфіковано. Зроблено висновки про важливість всебічного дослідження музейних пам’яток науки й техніки, не лише з позицій втілення досягнень тогочасної наукової й технічної думки, а й організації виробництва, устаткування, модернізації, різночасових переобладнань, оздоблення тощо. Наголошено, що пам’ятки науки і техніки переяславського скансену є важливою частиною історико-культурної спадщини України, технічного розвитку виробництва і техніки Середньої Наддніпрянщини ХІХ — початку ХХ ст.Документ Відкритий доступ Механізація зернового виробництва у господарствах півдня України: специфіка перебігу та чинники впливу (1860-ті — 1910-ті рр.)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Чернікова, Н. С.У статті розкривається еволюція сільськогосподарської техніки та її розповсюдження у землеробських господарствах Півдня України післяреформеної доби. З’ясовано чинники, що впливали на напрями та рівень механізації зернового виробництва. Здійснено видову класифікацію землеробських знарядь праці, які застосовували південноукраїнські господарі. Обґрунтовується теза, що формування в регіоні потужної розгалуженої мережі підприємств із виробництва сільськогосподарських машин значною мірою означило темпи та характер механізації землеробства.Документ Відкритий доступ Російська політика в Азербайджані в другій половині XVIII - на початку XIX ст. (сучасний погляд)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Іскендерова, М. С.У статті обґрунтовано і об’єктивно представляється вивчення факторів, що визначили особливу важливість Азербайджану в загарбницькій південнокавказькій політиці Росії в зазначений період. Розглянуті у статті роботи дали змогу об’єктивно оцінити різноманітні методи реалізації експансіоністської політики Росії в Азербайджані, визначити напрями цієї політики та виявити характерні риси у вивченні політичних відносин Азербайджану з Росією в другій половині XVIII — на початку ХІХ ст. Геополітичне і геостратегічне значення Азербайджану, як і Південного Кавказу, загалом в імперських планах Росії сприяло тому, що політика Росії в цьому регіоні у XVIII — на початку XIX ст. завжди перебувала в центрі уваги дослідників. У статті зроблено спробу історіографічного аналізу праць деяких представників сучасної історіографії, присвячених вивченню російської політики в Азербайджані та її етапів у другій половині XVIII — на початку XIX ст. Розкривається, якою автори бачили суть політики Росії та її інтересів як в Азербайджані, так і на Південному Кавказу загалом. Роботи сучасних дослідників, присвячені цим питанням, дають змогу охарактеризувати гегемоністську політику царизму в регіоні. Аналіз зазначених праць дає можливість простежити відмову від ідеологізованого підходу радянської епохи до досліджуваної проблеми, завдяки чому ці вчені виявили головне — колоніальну сутність політики Росії в Азербайджані в зазначений період. Важливість скрупульозного історіографічного дослідження політики Росії в Азербайджані випливає з необхідності з’ясування ролі Росії в насильницькому розподілі території Азербайджану та його народу. Новий підхід сучасних дослідників до вивчення азербайджанського вектору південно- кавказької політики Росії дає змогу виявити рівень вивченості історичного коріння багатьох геополітичних процесів сучасності.Документ Відкритий доступ Дослідження обрядового хліба українців у науковому надбанні Раїси Данковської (до 135-річчя від дня народження)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Герус, Л. М.У статті уточнено біографію української етнографині, фольклористки, музеєзнавиці Раїси Сергiївни Данковської. Проведено аналітичне осмислення наукового здобутку вченої, зокрема на тему обрядового печива, в контексті історичних та суспільно-політичних реалій 1909–1930 рр. Встановлено, що праці вченої, зокрема, про обрядовий хліб, від перших емпіричних розвідок до пізніших загальних праць, є вагомим, досі маловідомим та належно не поцінованим внеском в українську науку. Виявлено, що студії обрядового хліба українців Р. Данковської корелювалися з аналогічним напрямком досліджень у європейській, зокрема вітчизняній, етнографії початку ХХ ст. Вони є надійною, вмотивованою основою для подальшого вивчення й плекання традиції обрядового використання хліба як вияву української ідентичності в культурному просторі початку ХХІ ст. Активне залучення праць Р. Данковської у науковий дискурс, окрім їхньої популяризації, відкриває нові можливості для аналітики сучасного стану культури та спроможності збереження культурної пам’яті. Стаття присвячується 135-річчю від дня народження видатної української вченої, що минуло 2020 р.Документ Відкритий доступ Зимовий цикл календарної обрядовості українців у народознавчих і богословських дослідженнях Юрія Шумовського(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Тарас, Я. М.; Яремчук, В. В.У статті на основі опрацювання творчого доробку Ю. Шумовського проаналізовано матеріали, присвячені обрядам, звичаям і традиціям українців зимового циклу свят — Нового року та Різдва Христового. Окреслено новий для народознавства підхід дослідника до висвітлення календарної обрядовості українців, який полягає у виборі як підґрунтя для характеристики календарних свят не лише народознавчих знань, а й богословських учень, що передбачає розгляд сенсу календарної обрядовості крізь призму поєднання раціонального досвіду та релігійно-магічних вірувань українців із річним літургійним циклом православної церкви. Констатовано, що введення до наукового обігу результатів вивчення народознавчих праць ученого сприятиме належному представленню постаті Ю. Шумовського як етнолога та віддзеркаленню його етнографічної діяльності.Документ Відкритий доступ Епоха вікінгів на сході європи в історичній пам’яті ісландців пізнього середньовіччя(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Кіорсак, В. Б.Статтю присвячено дослідженню уявлень ісландців ХІІІ–XIV ст. про Русь і Східну Європу в контексті епохи вікінгів. Виокремлено сюжетні шаблони, застосовані при описі східних земель у різних творах. Досліджено джерела їхнього походження, а тако зроблено спробу порівняти свідчення цих творів із сучасними даними історичної науки про русько-скандинавські відносини в епоху вікінгів.Документ Відкритий доступ В’ячеслав Чорновіл і питання суверенітету: від ідеї до декларації про державний суверенітет України(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Деревінський, В. Ф.В статті розглянуто особливості актуалізації в українській суспільній думці другої половини 1980-х — початку 1990-х рр. ідеї суверенітету України. Зазначено, що В’ячеслав Чорновіл першим розпочав поширювати ідею суверенітету України в другій половині 1980-х рр. З’ясовано, що він ідею суверенітету замінив на ідею незалежності в той момент, коли українське суспільство було готове її сприйняти. Встановлено, що надалі В. Чорновіл проводив заходи щодо правового оформлення ідеї суверенітету України в законодавчу базу республіки для здобуття її політичної правосуб’єктності.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »