Магістерські роботи (ЕПС)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено магістерські дисертації на здобуття ступеня магістра.
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи (ЕПС) за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 35
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Адаптивний пропорційно-інтегрально-диференціальний регулятор у роботизованих системах(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Пунов, Євгеній Андрійович; Михайлов, Сергій РостиславовичДокумент Відкритий доступ Аудіо випромінювач, заснований на розряді атмосферного тиску(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-05) Царенко, Петро Олексійович; Кузьмичєв, Анатолій ІвановичДокумент Відкритий доступ Безпровідні зарядні пристрої для медичних застосувань(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-05) Желязков, Єгор Олександрович; Бондаренко, Олександр ФедоровичДокумент Відкритий доступ Вимірювач ультрафіолетового випромінювання(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Бондаренко, Роман Іванович; Семікіна, Тетяна ВікторівнаДокумент Відкритий доступ Випарник з концентрацією магнітного поля(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Клименко, Владислав Олегович; Цибульский, Леонід ЮрійовичОдним з найважливіших технологічних процесів при виробництві електронних пристроїв є осадження тонких плівок матеріалу на виріб або підкладку. В магістерській дисертації розглядаються прилади з ВЧ концентрацією магнітного поля, з метою нанесення тонких плівок. В роботі проаналізовано сучасні методи нанесення тонких плівок. Встановлено недоліки і переваги кожного із описаних методів осадження. Розглянуто особливості росту плівок в умовах безперервної та імпульсної конденсації. Встановлено, що найефективнішим типом джерела енергії для індукціного випарника є імпульсне джерело з концентрованими потоками енергії. Було проведено огляд індукційних випарників для осадження тонких плівок. Описано конструкцію, принцип роботи, недоліки та переваги типових індукційних випарників. Знайдено шляхи вирішення основних конструктивних та експлуатаційних проблем в індукційних випарниках. Проаналізовано можливості застосування та відповідні напрямки в дослідженнях індукційних випарних систем. Дослідження індукційних випарників зводяться до розробки оптимальної конструкції випарника під конкретну задачу та дослідження залежності характеристик осаджених плівок від параметрів та конструкції індукційного випарника. Запропонована класифікація індукційних випарників за трьома основними ознаками: тип поглинача електромагнітної енергії; рівень енергії частинок парового потоку; магнітогідродинамічні властивості речовини. Розроблено алгоритм для вибору оптимальної конструкції індукційного випарника. Проаналізовано існуючі методи моделювання індукційних випарників. Встановлено, що найбільш точні та прикладні результати отримуються при фізико-математичному методі моделювання, шляхом створення фізико-топологічних моделей. Запропонована класифікація моделей індукційних випарників. Описано методику моделювання температурного поля та парового потоку індукційного випарника. Встановлено, що метод кінцевих різниць та метод кінцевих елементів є найбільш ефективними при розрахунку фізико-топологічних моделей індукційних випарників. Проведено розрахунки та дослідження основних енергетичних і диференційних параметрів ІВ різної конструкції та при різній частоті вхідного струму: ККД, напруга живлення, частота, температурне поле в тиглі з завантаженням, тощо. Було досліджено вплив частоти вхідного струму на параметри індукційного випарника та визачено оптимальну частоту для випаровування міді при температурі 1545°К – 440 кГц. Проведено валідацію результатів розрахунку магнітного поля для концентратора індукційного випарника. Розрахункові дані комп’ютерної фізико-топологічної моделі порівнювались з співвідношенням підсилення магнітного потоку для наявного прототипу. Визначено, що у експерименті похибка не перевищує 5% в порівнянні з розрахунками комп’ютерної моделі.Документ Відкритий доступ Високочутлива рентгенотелевізійна система контролю композитних матеріалів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-05) Богапов, Федір Германович; Михайлов, Сергій РостиславовичДокумент Відкритий доступ Генератор Вінерівського процесу з візуалізацією(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-05) Мартинюк, Вадим Ігорович; Жуйков, Валерій ЯковичДокумент Відкритий доступ Гіроскоп на базі МЕМС(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-06) Хорольський, Євген Віталійович; Цибульский, Леонід ЮрійовичОбсяг роботи складає 89 сторінок, кількість ілюстрацій – 42, таблиць – 26, джерел за переліком посилань – 39. Мета роботи полягала у встановлення конструктивних та технологічних напрямків розвитку гіроскопів МЕМС, комп’ютерне моделювання та дослідження динамічних характеристик важеля гіроскопу на підвісі. У роботі використовувалися типові методи дослідження: по-перше, науковий аналіз принципів дії гіроскопів МЕМС та їх конструкцій, методи мат-фізики та комп’ютерного моделювання та чисельного розрахунку параметрів гіроскопу та дослідження тривимірних моделей важелів консольного та гіроскопу з Г-підвісами на основі методів динаміки суцільних середовищ. Практичне значення одержаних результатів полягає в розроблені тривимірні моделі фізичних процесів у гіроскопі МЕМС з важелем на консольному підвісі, та важелем на Г-підвісах; встановлення залежності вигину важеля на консолі в електричному полі керуючого електрода; розрахована деформація важеля на консольному підвісі під дією обертання анкеру. Робота складається з 5 розділів. Зокрема, розглянуті гіроскопи мікроелектромеханічної системи (MEMС) (Розділ 1), механічні гіроскопи (розділ 2); оптичні гіроскопи (розділ 3), включаючи волоконно-оптичні гіроскопи (FOG), кільцеві лазерні гіроскопи (RLG) з зосередженням уваги на принципах роботи та різних удосконаленнях конструкцій з точки зору продуктивності. У розділі 4 виконано комп’ютерне моделювання та дослідження гіроскопу МЕМС з важелем на консольному підвісі і на Г-підвісі.Документ Відкритий доступ Електронна система віддаленого моніторингу та керування промисловим обладнанням(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Молочко, Олександр Сергійович; Бевза, Олег МиколайовичДокумент Відкритий доступ Електронна система трекінгу та обліку комплектуючих(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Стеценко, Віталій Анатолійович; Бевза, Олег МиколайовичДокумент Відкритий доступ Енергоефективна система керування освітленням фасаду будівлі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Рудик, Віталій Павлович; Заграничний, Артур ВолодимировичМетою роботи є розробки та впровадження автоматичної системи керування освітленням фасаду будівлі на базі мікропроцесорного модуля ESP32 з можливістю віддаленого керування. Головною метою дослідження є створення ефективної системи регулювання освітлення зовнішнього фасаду навчального в умовах вечірнього та нічного періоду для забезпечення комфорту та безпеки. Розроблена система надає можливість користувачам регулювати інтенсивність та яскравість освітлення з мобільних пристроїв, а також працює у автоматичному режимі в залежності від часу доби та пори року. Застосування мікропроцесорного модуля ESP32 дозволяє ефективно взаємодіяти з різними датчиками, такими як датчик температури, датчик рівня освітленості та інші, що забезпечує точне та оптимізоване управління освітленням. Досягнуті результати дозволяють зробити висновок про ефективність та практичну застосовність розробленої системи управління фасадним освітленням. Додатково, в системі використовуються сонячні батареї як джерело додаткової енергії, що підвищує її екологічну ефективність та енергоефективність.Документ Відкритий доступ Зарядний пристрій акумулятора електромобіля з двостороннім передаванням енергії(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Гарницький, Андрій Вікторович; Вербицький, Євген ВолодимировичДокумент Відкритий доступ Засоби контролю безпечного функціонування розумного дому(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Бевза, Ірина Олегівна; Чадюк, Вячеслав ОлексійовичМетою роботи було розробити та дослідити методи контролю повітряного середовища в розумному домі. В ході роботи було розроблено удосконалену конструкцію повітряного електростатичного фільтру та досліджено ефективність його роботи в залежності від напруги на коронуючому електроді. Дослідження здійснювалось за допомогою розробленої фізико-топологічної моделі повітряного фільтру і досліджено роботу запропонованого електростатичного фільтру при напругах 12кВ, 14кВ, 16 кВ, 18 кВ, 20 кВ. Було досліджено ефективність фільтрації частинок діаметром 0,01; 0,025; 0,05; 0,2; 0,5; 1; 2; 5; 10 мкм які відтворювали собою частинки палу різного розміру в повітряному потоці. Було обрано оптимальний режим роботи виходячи з пріоритетної групи частинок для фільтрації та виходячи з кількості створюваного озону в процесі роботи фільтру. Також було розроблено програмне рішення за допомогою якого можна розпізнавати людину у приміщенні і ефективно керувати системами розумного дому в тому числі електростатичним фільтром. В якості результатів роботи було приведено 38 зображень серед яких конструкції повітряних фільтрів, результати моделювання фільтру, залежність вірогідності прольоту частинки від її розміру, демонстрація результатів роботи програми по детекції людини. Використовуючи результати проведеної роботи можливо створити ефективний прилад вбудовуваний в систему розумного дому, тим самим підвищуючи безпеку користувачів особливо в умовах пандемії Ковід-19. В подальшому є можливим дослідження інших конфігурацій електростатичного фільтру за допомогою створеної фізико-топологічної моделі в залежності від пріоритетної групи частинок з метою підвищення ефективності та зменшення концентрації озону в результаті роботи фільтру.Документ Відкритий доступ Керування електроспоживання в SmartGrid(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Яцишин, Василь Сергійович; Юлія, Сергіївна ЯмненкоВ магістерській дисертації описується проблема, яка пов’язана з використанням електроенергії, а саме не ефективне її використання, велике навантаження на енергосистему та економія на використанні. Розглядаються способи відстеження енерговитрат для приміщень, що дозволить моніторити витрати і відповідно оперувати цими даними. Окрім цього описується можливість використання нейронних мереж для системи SmartGrid, їхні переваги та недоліки. Саме це дозволяє поглиблено розібрати керування енергоносіями за допомогою машинного навчання. Розглядається можливість керування освітленям за допомогою дімерів, керування споживанням різних пристроїв на основі історичних даних зібраних під час вимірювань, прогнозування споживання електроенергії за допомогою нейронних мереж, економія електроенергії при керуванні освітленням, а також керування загальною потужністю споживання системи. Для алгоритму було розроблено програмне забезпечення, яке за допомогою даних взятих з баз даних, та користувацьких налаштувань може розрахувати електроспоживання, а також його економію при різних факторах впливу на систему. Крім цього було описано можливість виведення алгоритму на сервер та використання його користувачами за допомогою прикладного програмного інтерфейсу. Реалізація системи відстеження споживання за допомогою мобільного застосунку.Документ Відкритий доступ Методи контролю процесу травлення технологічних шарів надвеликих інтегральних схем(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Сухобок, Максим Олегович; Писаренко, Леонід ДмитровичМетою даної роботи є розробка та дослідження методики послідовного використання способів контролю процесу травлення надвеликих інтегральних схем, з допомогою електронної мікроскопії. Продемонстровані результати експериментальних досліджень-розрахунків. Одним із важливих моментів у виробництві та дослідженні інтегральних схем (ІС) на рівні пластини є процес руйнування цих структур за допомогою зворотнього проектування (RE). Це може бути використано, для проведення перевірки, аналізу відказів, дослідження та розробки внутрішніх структур цих пристроїв. Процес (RE) складаеться з трьох основних етапів: - декапсуляція, що означає відновлення внутрішніх компонентів мікросхем для дослідження матриць, об’єднань та інших функцій; - деструктивний пошаровий аналіз кристала, щоб побачити кожен шар металізації, пасивуючий шар, шар полікремнію та активний шар; - візуалізація, зазвичай реалізується за допомогою СЕМ, ПЕМ або SСM. Для проведення ряду зазначених операцій надвеликої інтегральної схеми, було визначено проблему контролю процесу травлення по причині поступових змін характеристик процесу. Досліджуються конкретні технічні труднощі, що виникають при досягненні послідовності травлення пластин, та документує низку методів оцінки та моніторингу, показана актуальність визначеної задачі та шляхи її вирішення.Документ Відкритий доступ Мобільний сенсор ацетону(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Сусла, Дмитро Олександрович; Цибульский, Леонід ЮрійовичДокумент Відкритий доступ Озонотерапевтичний апарат на коронному розряді(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Андрієнко, Ольга Володимирівна; Кузьмичєв, Анатолій ІвановичДокумент Відкритий доступ Перетворювач для фотобатареї(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Ігнатушенко, Олег Ярославович; Жуйков, Валерій ЯковичДокумент Відкритий доступ Портативний зарядний пристрій для електротранспорту(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-06) Єсепчук, Валерій Юрійович; Ямненко, Юлія СергіївнаВ магістерській дисертації розглядається проблема збільшення запасу ходу електротранспорту за рахунок використання портативних зарядних пристроїв. Розглядаються деякі приклади готових рішень і визначається об’єм енергії, який необхідно зберігати в переносному зарядному пристрої. Для зарядного пристрою була розроблена схема електрична структурна, в яку ввійшли: джерело живлення для заряджання вбудованого в зарядний пристрій акумулятора, пристрій захисту і балансування вбудованого акумулятора, силовий перетворювач, що перетворює напругу вбудованого акумулятора в необхідну для заряджання електромобіля. Для джерел живлення були розроблені схемотехнічні рішення реалізації і проведений аналіз їх ККД в порівнянні зі стандартними рішеннями. На основі аналізу ККД обраних схемотехнічних рішень для конкретного набору електронних компонентів схеми електричної принципової були сформовані рекомендації для подальшого збільшення ефективності перетворювачів. Для керування окремими елементами схеми електричної структурної були вибрані керуючі каскади і проведені розрахунки необхідних елементів електричної обв’язки. Керування перетворювачем здійснюється програмованою логічною інтегральною схемою. Це дозволяє використовувати складні алгоритми керування і коригувати їх без втручання в схемотехніку перетворювачів і їх драйверів. Розроблені друковані плати для основних вузлів схеми електричної структурної з використанням модульної конструкції зарядного пристрою.Документ Відкритий доступ Пропорційно-інтегрально-диференціальний регулятор тиску газорозрядної електронно-променевої гармати(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Михайлов, Денис Андрійович; Тугай, Сергій БорисовичЗавданням, на вирішення який спрямовано винахід, є розробка конструкції газорозрядної електронної гармати, що дозволяє знизити витрати на її виготовлення, монтаж та експлуатацію, а також застосування регулятора тиску. Винахід відноситься до електронних технологій, зокрема до розробки електронних газорозрядних гармат для технологічних цілей, які використовуються в спеціальній електрометалургії для електронно-променевого плавлення металів та сплави Відомі електронні газорозрядні гармати , робота яких заснована на використанні електричного розряду між холодними електродами в середовищі газу низького тиску (газу високого тиску) . У цих гарматах в результаті бомбардування поверхні катода швидкими частинками (позитивними іонами і швидкими атомами газу) утворюється електронний потік під час прискорення і зарядки іонів в регіоні падіння катодного потенціалу. Регенерація та прискорення електронів відбувається в межах розряду через високу напругу , яка подається між анодом та катодом. Технічним результатом, що досягається при здійсненні винаходу, є зниження витрат і тривалості ремонту гармати, стабілізація подачі робочого газу в газорозрядну камеру і отримання рівномірного розподілу газу по емісійній сферичній поверхні увігнутого катода. Регулювання процентного співвідношення елементів робочого газу здійснюється за допомогою джерела живлення електролізера і регулятора джерела подачі водню. Регулювання процентного співвідношення елементів робочого газу здійснюється за допомогою регулювання перетину дроселя на лінії подачі воднево-кисневої суміші.