Обрії друкарства : науковий журнал, № 2 (12)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Коректність термінології у медіатекстах про російсько-українську війну(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Касянчук, В. О.; Левчук, О. М.У статті проаналізовано процеси становлення шару термінології, пов’язаного з російсько-українською війною, як одного з аспектів професійної журналістики. Наразі бракує досліджень, що описують історичний аспект становлення відповідної термінології, а також узагальнюють і підсумовують цей процес. Було проаналізовано низку рекомендацій та глосаріїв, розроблених редакторами, журналістами, експертами громадських організацій медійного спрямування, представниками органів влади. Ці розробки описують аспекти коректного вживання лексики в текстах, що відображають процеси протистояння збройній та інформаційній агресії росії з метою правдивого висвітлення подій. Встановлено, що такі рекомендації та словники мають постійно оновлюватися, адже із подальшим розгортанням російсько-української війни потенційно з’являтимуться нові поняття. Необхідність коректного вираження термінів є атрибутом фахової журналістики, а також запорукою соціально відповідальної позиції редакторів і журналістів перед суспільством. Українська медіаспільнота й надалі потребує роз’яснень й актуальних рекомендацій з використання термінів, пов’язаних з російсько-українською війною. Необхідність таких дій пояснюється тим, що точність формулювань є наріжним каменем якісної та фахової журналістики. А в умовах того, що, окрім воєнних дій, Україна вже тривалий час зазнає атак росії на інформаційному й статусному полі, коректне використання термінології є запорукою соціально відповідальної позиції редакторів і журналістів перед суспільством. Перспективні наукові розвідки з цього питання вбачаємо у подальшому аналізі етичних аспектів відображення російсько-української війни у місцевих та світових медіа.Документ Відкритий доступ Проблематика українського книговидання у сфері дизайну(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Головко, О. А.У статті основну увагу приділено аналізу проблем, перспектив і основних тен- денцій розвитку українського книговидання у сфері дизайну. Метою статті є аналіз особливостей і проблематики українського книговидання у дизайнерській сфері. Дослідженням встановлено основні тенденції у розвитку вітчизняного кни- говидання: фокусування діяльності видавництв на тиражуванні україномовної літератури, посилення промоційних заходів, популяризація електронних видань, створення інтерактивних книг. До перспектив розвитку вітчизняного книговидан- ня віднесено пошуки інноваційних технологічних рішень, створення унікального графічного оформлення книги, застосовування нових методів дизайн-проєктуван- ня, забезпечення конкурентоспроможності української книги. У межах наукового пошуку проаналізовано вимоги до вербального й візуального контенту, ілюстру- вання, дизайнерсько-поліграфічного оформлення книг для дизайнерів. Автором виявлено основні проблеми у вітчизняному видавництві книг для ди- зайнерської галузі: відсутність конкурентних видань у сфері дизайну на вітчизняно- му ринку книгопродукції, висока вартість і низька доступність наявних видань усім зацікавленим читацьким аудиторіям; вузька спрямованість наявних книговидань; невідповідність змісту наявного видавничого асортименту вимогам до підготовки чи підвищення кваліфікації кадрів у сфері дизайну; неадекватний добір і розподіл графічного й текстового контенту, труднощі у доборі програм верстки книг, недотримання вимог стосовно ілюстрування видань, їх поліграфічного або ж цифрово- го оформлення, дидактично-методична недосконалість книги. Запропоновано вирішення означених проблем через консолідацію зусиль пе- дагогів, методистів, науковців, дизайнерів-поліграфістів, ІКТ-спеціалістів у створен- ні вітчизняного дидактично ціннісного, архітектонічно досконалого, інноваційного видавничого продукту.Документ Відкритий доступ Міжнародна діяльність українських видавців під час повномасштабного вторгнення: основні напрями роботи(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Левчук, О. М.; Загоруй, А. С.У статті досліджено основні напрями міжнародної діяльності українських ви- давництв під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року. На прикладах адаптації конкретних видавничих осередків показано, як можна успішно долати дезорганізованість видавничих процесів у ході оператив- ної евакуації персоналу та матеріальних активів, компенсувати руйнування ін- фраструктури й розрив логістичних зв’язків, одночасно набуваючи нового досві- ду в закордонній діяльності. У контексті дослідження цієї активності українських видавців, спрямованої налагодити міжнародну співпрацю в кризовий для галузі період, визначено, що проблеми друку у вітчизняних видавців, які перебувають під обстрілами і в евакуації, а також складнощі з налагодженням логістики спо- нукали їх до розширення співробітництва з іноземними колегами й просування авторського активу, експорту книгопродукції, налагодження її друку за кордо- ном, дистрибуції на закордонних ринках і в межах волонтерських ініціатив. Успіх волонтерських і релокаційних заходів комерційного співробітництва видавців України з іноземними колегами під пильною увагою закордонних медіа посприяв швидкому визнанню популярних українських авторів, яких уже вшановано чис- ленними літературними преміями. Особливо добре запотребовані на іноземних ринках книги українська дитяча та історична література сучасних авторів. Уза- гальнено базові моделі кризової співпраці українських видавництв з іноземними партнерами, доброчинцями, ґрантодавцями. Проаналізовано актуальний досвід, що його представники української книговидавничої сфери напрацювали за кор- доном упродовж 9 місяців російської агресії, дає підставу стверджувати, що ви- давництва України нарешті повноцінно виконують функцію з просування україн- ської культури в іншомовних середовищах і роблять їх країну медійно видимою в глобальному масштабі.Документ Відкритий доступ Research of the audio publishing industry in Ukraine and abroad(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Fisenko, T.; Baliun, O.; Krasniuk, U.The study of foreign and domestic scientific research allowed us to conclude that mass digitalization and the COVID-19 pandemic contributed to the spread of audio publishing and had a direct impact on the decrease in the frequency of buying printed books. The majority of domestic readers prefer free audiobooks, and also often interact with unlicensed content since the culture of buying digital and audiobooks is not developed in Ukraine. Unlicensed content slows down the development of the audio market, but it stimulates the population to become familiar with the literature and affects the growth of the readership. Children choose Ukrainian books more Ukrainian-language literature is increasing. The aspect of illegal distribution of content was considered both from the negative side — such resources worsen the state of the online publication market, and from the positive side — they stimulate the development of reading and contribute to the increase of the audience of listeners. Currently, there is an increase in the number of citizens who choose literature in the Ukrainian language. It was determined that children prefer Ukrainian-language works more often than adults. In addition, the types of reading of audio publications were highlighted, including professional, amateur, author's recordings, and automatic reading of works, and a drawback of audiobooks was identified — it is the author's way of reading, which sometimes does not meet the listener's expectations. Popular foreign projects are Audible, Google Audiobooks, Librivox, Kobo Audiobooks, and Downpour. The largest sound library in the world is Audible. Characteristic features of foreign audio platforms are the high cost of publications, the popularity of subscription services, as well as the presence of monthly bonuses for the purchase of books. The number of platforms with audiobooks is actively increasing in Ukraine. Popular domestic projects are "ABUK", 4Read, "Likhtar", Lingart and Yakaboo. Each of the projects has its characteristics, and in general, they are mainly characterized by books in the Ukrainian language, synchronization of works on different devices, and the availability of free audio editions.Документ Відкритий доступ Компетентнісна трансформація викладачів в електронному навчальному середовищі(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Фіголь, Н. М.У статті йдеться про трансформацію компетенцій сучасного викладача, викли- каних особливостями дистанційного навчання. Функції викладача в електронному навчальному середовищі кардинально змінюються: він стає фактично лише дири- гентом навчального процесу, при цьому багато його обов’язків перебирає на себе електронне навчальне видання, стаючи повноправним квазісуб’єктом електрон- ного навчального середовища. Сучасний викладач, тьютор набирає функцій ор- ганізаційної, комунікаційної, диригентської. Функції викладача в електронному навчальному середовищі кардинально змі- нюються: він стає фактично лише диригентом навчального процесу, при цьому багато його обов’язків перебирає на себе електронне навчальне видання, стаючи повноправним квазісуб’єктом електронного навчального середовища. Електронне навчальне видання виконує функцію накопичувача та передава- ча інформації. Водночас викладач, до якого дедалі частіше застосовують термін «тьютор» все одно лишається ключовою фігурою дистанційного електронного на- вчального середовища, оскільки він має розробити, спроектувати курс, розуміючи суть навчального процесу та прогнозуючи гармонійне поєднання теоретичного багажу та практичних навичок. Таким чином, приходимо до висновку, що тьютор має підтримувати інте- рес учня протягом усього навчального процесу, адже запал до навчання у різ- них суб’єктів навчального процесу може змінюватись, зменшуватись, а грамотний та професійний тьютор мусить відчути ці зміни та підтримати комунікацію на на- лежному рівні, щоб не втратити студентів. Такі моменти можливі, якщо суб’єкт ко- мунікації буде дезорієнтований у великому обсязі інформації або матиме технічні труднощі і не знатиме, як їх подолати — і тут знову на допомогу має прийти досвідчений тьютор.Документ Відкритий доступ Методологічні засади дослідження неформальних комунікацій (на прикладі чуток, що поширюються у соціальних медіа)(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Юркова, О. А.Неформальні комунікації набувають особливої ваги в умовах інформаційного суспільства, впливових соціальних мереж та постмодерного суспільства. Наукове дослідження неформальних комунікацій вимагає відповідної методології. Пред- метом дослідження стали методологічні підходи до вивчення неформальних со- ціальних комунікацій. Мета статті — окреслити їх у контексті як загальнонаукових методів (аналіз, синтез, узагальнення) та підходів (системний, соціокомунікативний підходи), так і специфічних методів, які характеризують соціальні комунікації у су- часному постмодерному світі. Системний підхід до дослідження було забезпечено завдяки аналізу методів, застосованих в українських та зарубіжних наукових робо- тах, та синтезу для розуміння процесу їх вивчення в цілому. Соціокомунікативний підхід застосовано для виокремлення методів вивчення неформальних комуніка- цій з соціокомунікативної точки зору. Назване явище заслуговує на особливу увагу серед науковців, оскільки в умо- вах постмодерного суспільства та збройних конфліктів чутки перетворюються на потужну зброю у руках протидіючих сторін. Зазанчена проблематика є недостат- ньо розробленою і дослідженою, особливо в Україні, де вона не була об’єктом спеціального вивчення, натомість фрагментарно висвітлювалася у науковій лі- тературі. Уважного ставлення дослідників останнім часом вимагає питання ко- ректної методології автоматизованого дослідження неформальних комунікацій у соціальних мережах, адже правила регулювання приватності обмежують доступ дослідників до матеріалу і можуть вплинути на результати. Відтак питання вибору методології зводиться до визначення методів, найбільш релевантних меті конкрет- ного дослідження. Підсумком роботи є низка пропозицій щодо подальших дослід- жень у зазначеному напрямку.Документ Відкритий доступ User generated content як інструмент просування бренду в соціальних мережах(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Івченко, Я. В.; Побідаш, І. Л.У статті досліджено сутність поняття користувацький контент, його головні риси, переваги серед інших способів просування в соціальних мережах у загальній стратегії просування компанії, а також надано практичні рекомендації щодо вико- ристання UGС. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в українсько- му науковому просторі наведено загальні вимоги та основні правила для використання UGC у соціальних мережах, надано практичні рекомендації щодо підготовки сторінки бренду перед залученням аудиторії до створення користу- вацького контенту. Перед початком виконання роботи автором формується гіпотеза про те, що користувацький контент у соцмережах як інструмент просування може мати значний потенціал. Останнім часом спостерігається тенденція зростання кількості медіаконтенту від користувачів, підвищується інтерес до UGС з боку фахівців та громадської думки. Автор порушує проблеми використання користувацького контенту в загальній комунікаційній стратегії, такі як ефективність використання, правила для активної генерації UG-контенту тощо. У дослідженні використано загальнонаукові методи: контент-аналізу, порівняння, синтезу та системного аналізу. У висновках зазначено, що UGC є перспективним просування компанії в со- ціальних мережах, що підтверджено маркетинговими дослідженнями. Основні переваги застосування user generated content в соціальних мережах зводяться до нативності, низької собівартості, наявності двостороннього зв’язку зі споживача- ми та можливості великого охоплення. Правилами залучення аудиторії до гене- рації контенту є наявність якісного продукту чи послуги, стильний дизайн това- ру або його упаковки, лояльний ком’юніті-менеджмент та система мотивації для аудиторії.Документ Відкритий доступ Проблематика дотримання стандартів спільноти в соцмережі «Фейсбук» в умовах збройної агресії Російської Федерації(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Фіялка, C. Б.З початком повномасштабної неспровокованої військової агресії Російської Федерації алгоритми та модератори соцмережі «Фейсбук» стали посилено обмежувати проукраїнський контент, посилаючись на стандарти спільноти, в яких декларується захист споживачів мережевого контенту від насильства та злочинної поведінки, неприйнятного змісту, гарантується захист їхньої безпеки та психологічної рівноваги тощо. Мета статті — з’ясувати типові формальні підстави видалення проукраїнського контенту алгоритмами й модераторами мережі «Фейсбук», виокремити стандарти спільноти, які потребують перегляду в умовах війни. Методика дослідження охоплює аналіз попереджень щодо блокування контенту та критичний аналіз Принципів, умов обслуговування та стандартів спільноти «Фейсбук». У повідомленнях користувачам щодо блокування контенту йдеться насамперед про порушення стандартів, прописаних у рубриках «Насильство та підбурювання», «Небезпечні особи та організації», «Мова ворожнечі», «Насильство та чутливий зміст», «Дезінформація». Дедалі частіше алгоритми маркують контент українських користувачів як «чутливий» (наприклад, «бучанська рука», «ізюмська рука», фото тіл цивільних та (або) військових), хоча саме оприлюднення таких матеріалів допомагає донести наслідки військових злочинів рашистського режиму, підвищити обізнаність світової спільноти про них, сприяючи наданню Україні міжнародної фінансової, гуманітаної, правової та військової допомоги. Поширеною стала практика боротьби з так званим межовим вмістом, коли матеріали не показуються у стрічках новин, але не блокуються. За стандартами спільноти всі користувачі мережі однаково захищені, однак при цьому фактично не враховується історичний контекст та поточні події, які можуть знімати табу на висвітлення контенту. Щоб приймати справедливі рішення, потрібно залучати неупереджених рецензентів з відповідним культурним і політичним досвідом, розумінням контексту. Також вважаємо допустимим частково переглянути вимоги стандартів щодо заборони «мови ворожнечі», яка стає засобом емоційної розрядки всередині спільноти, котра є жертвою масштабної неспровокованої військової агресії Росії.