Магістерські роботи (ФМ ІФФ)

Постійне посилання зібрання

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/21820

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 44

Відкритий доступ
Вплив йонного опромінення на структурно-фазові перетворення в тонких плівках Cu/Cr, Ni/Cr, Ni/Cu/Cr при термічному відпалі
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-05) Грищенко, Вікторія Андріївна; Волошко, Світлана Михайлівна
Магістерська дисертація: 81 сторінка, 41 рисунків, 12 таблиць, 38 літературних джерел. Об’єкт досліджень:структурно-фазові перетворення в наношарових композиціях Cu/Cr, Ni/Cr, Ni/Cu/Cr за умов вакуумного термічного відпалу та з додатковою йонно-плазмовою обробкою. Мета роботи: дослідження особливостей впливу попередньої йонно-плазмової обробки на структурно-фазові перетворення у тонких плівках Cu/Cr, Ni/Cr, Ni/Cu/Crза умов термічного відпалу. Методи дослідження: мас-спектрометрія вторинних йонів, трансмісійна електронна мікроскопія, in-situ високоенергетична електронна дифракція. Досліджено особливості формування структури та фазового складу систем Cu/Cr, Ni/Cr та Ni/Cu/Cr при відпалі у вакуумі у широкому температурному інтервалі. Тонкоплівкові композиції були одержані шляхом термічного випаровування у вакуумі і, в подальшому, піддавалися йонно-плазмовій та термічній обробці до температур 690 °C. Після обробки плівки досліджено методами мас-спектрометрії вторинних йонів, трансмісійною електронною мікроскопією, in-situ високоенергетичною електронною дифракцією. Зафіксовано розвиток окисно-відновних процесів, які ефективно контролюються шляхом використання додаткового плазмового оброблення плівок. Йонний низькоенергетичний вплив стабілізує структуру досліджуваних систем шляхом гальмування процесів рекристалізації.
Відкритий доступ
Вплив додаткових шарів Tb і Mn на термічно-індуковане формування структури тонких плівок FePt
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-05) Трубчанінова, Дар’я Ігорівна; Владимирський, Ігор Анатолійович
Магістерська дисертація: 77 сторінок, 15 таблиць, 26 рисунків, 4 формули, 42 літературних джерела. Об'єкт досліджень: нанорозмірні плівкові композиції FePt(30нм), FePt(15нм)/Tb(10нм)/FePt(15нм) та FePt(15нм)/Mn(10нм)/FePt(15нм), осаджені методом магнетронного розпорошення на термічно-окиснені кремнієві підкладинки SiO2(100нм)/Si(001). Предмет дослідження: процеси структурно-фазових перетворень та упорядкування у нанорозмірних плівкових композиціях FePt(30нм), FePt(15нм)/Tb(10нм)/FePt(15нм) та FePt(15нм)/Mn(10 нм)/FePt(15нм). Мета роботи:дослідження закономірностей термічно-індукованого дифузійного фазоутворення в нанорозмірних плівкових композиціях FePt(30нм), FePt(15нм)/Tb(10нм)/FePt(15нм) та FePt(15нм)/Mn(10нм)/FePt(15нм) в процесі їхньої термічної обробки у вакуумі. Методи дослідження: рентгеноструктурний фазовий аналіз, мас-спектрометрія вторинних іонів. Результати досліджень та їх новизна: виявлено, що після осадження плівкових композицій FePt, FePt/Tb/FePt та FePt/Mn/FePt в їхній структурі формується невпорядкована фаза A1-FePt. В процесі відпалу відбувається формування впорядкованої фази L10-FePt за температури 550 °С у зразках FePt/Mn/FePt та FePt. При відпалі плівкової композиції FePt/Tb/FePt за температури 550 °С в її структурі утворюється проміжна інтерметалідна фаза Pt2Tb. Прикладання зовнішнього магнітного поля в процесі термічної обробки обумовлює прискорення процесу впорядкування кристалічної структури досліджуваних плівкових матеріалів.
Відкритий доступ
Окисно-відновні процеси в багатошаровій системі Ni/Cu/Cr(V) внаслідок йонного бомбардування
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-05) Янчук, Віталій Володимирович; Волошко, Світлана Михайлівна
Магістерська дисертація: 92 c., 29 рис., 19 табл., 39 джерел. Об’єкт дослідження – нанорозмірні плівкові системи Ni/Cu/Cr(V)/Si(100). Мета роботи – дослідження окисно-відновних процесів у багатошаровій системі Ni/Cu/Cr(V) внаслідок низькоенергетичного йонного бомбардування з використанням комплексу спектральних методів. Методи дослідження: плазмон на спектроскопія, Оже-електронна спектроскопія, мас-спектрометрія вторинних йонів, скануюча електронна мікроскопія, комп’ютерне моделювання. Модифікацію поверхні та інтерфейсів, спричинену низькоенергетичною йонною обробкою, досліджено з використанням комплексу структурних та спектральних методів. Визначено режими йонного бомбардування, за яких відбувається зменшення кисню в об’ємі нанорозмірних плівок за рахунок відновних процесів. Виявлені зміни товщини шарів пов’язуються з ефектом «дальнодії». Очищення плівок від домішок дозволяє зменшити процеси окиснення за умов тривалої витримки на повітрі та запобігти утворенню дефектів. Комп’ютерне моделювання процесу йонного бомбардування металевої поверхні методом Монте-Карло дозволило проаналізувати розподіл кількості вакансій та концентрації втілених йонів за глибиною плівки в залежності від енергії первинного пучка. Робота виконана в рамках держбюджетної теми № 2101ф «Вплив йонного опромінення на структуру, абсорбційну здатність та корозійні властивості нанорозмірних металевих композицій» на замовлення МОН України. Результати роботи актуальні для багатьох галузей науки – мікро- та наноелектроніка, оптоелектроніка, нанотехнології, медична інженерія поверхні, гетерогенний каталіз, захисні покриття, сенсорні та тензорні датчики.
Відкритий доступ
Мартенситне перетворення та непружна поведінка інтерметалічних сполук TiZrHfCoNiCu та NiTi
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Грубий, Назар Миколайович; Лобачова, Галина Геннадіївна
Магістерська дисертація: 99 c., 34 рис., 28 табл., 50 джерел. Об’єкт дослідження: високоентропійні сплави, в яких відбуваються мартенситні перетворення та сплав еталон NiTi. Мета роботи: дослідження ефекту пам’яті форми в сплавах TiZrHfCoNiCu та бінарному Ni50Ti50 ат.% (нітінолі). Методи дослідження: проведення визначення ступеня відновлення форми в високоентропійних сплавах та сплаві - еталоні (нітінол), проведення мікроструктурних досліджень, вимірювання механічних властивостей методом вдавлювання індентора, вимірювання залежності електричного опору від температури чотирьохзондовим методом та проведення динамічного механічного аналізу. Було зроблений огляд літератури, де описано загальні відомості про мартенситне перетворення та ефект пам’яті форми. Також було зібрано і проаналізовано матеріали літератури, де обговорено питання відновлення форми в нітінолі. Проведений аналіз літературних даних, пов’язаних зі створенням високоентропійних сплавів, що зазнають мартенситних перетворень та здатні відновлювати форму, та запропонований склад сплаву. Зроблено висновки та обґрунтовані переваги використання високоентропійних сплавів. Досліджено новітні роботи в даній сфері. Під час виконання роботи були визначені параметри мартенситних перетворень, ступінь відновлення форми у ВЕС та нітінолі. Проведено мікроструктурний аналіз сплавів також, було виміряно мікротвердість та модуль Юнга, проведено динамічний механічний аналіз і зроблено вимірювання залежності електричного опору від температури. Було зроблено висновок, що ВЕС цілком можуть бути кандидатами на практичне застосування і досягнути рівня використання NiTi.
Відкритий доступ
Створення зміцнених покриттів на сталі медичного призначення 40Х13 методом електроіскрового легування W та C
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Пастухов, Олег Олегович; Балахонова, Наталія Олександрівна
Магістерська дисертація: 81 сторінок, 30 рисунків, 12 таблиць, 43 літературних джерел. Обєкт дослідження: сталь 40Х13 після нанесення W – C – W, C – W – C, W – C – W – C, C – W – C – W покриттів, задопомогою ЕІЛ. Мета дослідження: дослідження впливу пошарового легування на мікроструктуру, мікротвердість та фазовий склад поверхневих шарів сталі 40Х13, одержаних електроіскровим легуванням за режимів W – C – W, C – W – C, W – C – W – C, C – W – C – W. Методи досліджень: мікроструктурний аналіз, мікродюрометричний аналіз, рентгенофазовий аналіз та гравіметричний аналіз. Обє’кт дослідження: поверхневі шари сталі 40Х13, отримані електроіскровим легуванням вольфрамом та вуглецем. Встановлений ефект впливу електроіскрового легування на зростання мікротвердості зміцненого шару W – C – W, C – W – C, W – C – W – C, C – W – C – W від 9,1 ГПа до 11,5 ГПа а також збільшення мікротвердості підшару до 6 ГПа. Практичне значення: проведений аналіз експериментальних даних може бути використаний для покращення робочих характеристик сталі медичного призначення 40Х13 та відповідно забезпечення довготривалої експлуатації виробів з цього матеріалу.
Відкритий доступ
Вплив легування оловом на структуру та механічні властивості сплавів на основі Ti–12% Mo
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Мурашко, Андрій Миколайович; Демченко, Леся Дмитрівна
Магістерська дисертація: 87 сторінок, 22 рисунки, 16 таблиць, 63 літературних джерел Об’єкт дослідження – потрійні функціональні сплави Ti–Mo–Sn з різним вмістом олова. Предмет дослідження – вплив легування оловом при постійній концентрації молібдену на рівні 12 % на структурні зміни і механічну поведінку потрійного титанового славу, отриманого комбінованим методом Методи дослідження – рентгеноструктурний аналіз, мікроструктурний аналіз, оптична металографія. Результати дослідження та їх новизна – встановлено, що висока пластичність з високою швидкістю деформаційного зміцнення, властива потрійним сплавів Ti–12 % Mo–хSn з концентрацією олова в діапазоні (1–8)% досягається завдяки одночасному протіканню процесів індукції мартенситу деформації з трансформацією ОЦК в орторомбічну гратку і двійникування в полі одновісного розтягуючого напруження. Підвищення змісту олова понад 8 % викликає зміну механізму деформування, що приводить до крихкого руйнування в результаті дислокаційного ковзання
Відкритий доступ
Комплексний вплив електроіскрового легування Cr, Ti, C та дробоструменевої обробки на структуру та властивості сталі 40Х13
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Мельниченко, Іван Русланович; Іващенко, Євген Вадимович
Магістерська дисертація: 91 сторінок, 21 рисунки, 13 таблиць, 47 літературних джерел. Мета роботи: дослідження впливу комплексної обробки на мікроструктуру, мікротвердість та фазовий склад поверхневих шарів сталі 40Х13, одержаних електроіскровим легуванням Cr – C – Ti у різній послідовності та наступним дробоструменевим зміцненням. Методи дослідження: мікроструктурний, мікродюрометричний, гравіметричний та рентгеноструктурний. Обє’кт дослідження: поверхневі шари сталі 40Х13, отримані електроіскровим легуванням хромом, вуглецем та титаном та наступним дробоструменевим зміцненням. Встановлений ефект впливу дробоструменевої обробки на зростання мікротвердості зміцненого шару отриманого при ЕІЛ Cr – C – Ti від 12,4 ГПа до 14 ГПа а також збільшення мікротвердості підшару до 4,3 ГПа. Практичне значення: отримані в роботі результати та встановлені закономірності формування структури та властивостей легованих шарів після процесу електроіскрового легування та механічної (дробоструменевої) обробки на повітрі можуть бути використані для подовження строку експлуатації деталей машин та механізмів, що працюють в умовах екстремальних навантажень.
Відкритий доступ
Термічна стабільність NiSi у плівках Ni/Pt(6 нм)/Siеп/Si(001) при відпалах
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Яцун, Віталій Ігорович; Макогон, Юрій Миколайович
Магістерська дисертація: 92 с., 17 табл., 35 рис., 44 джерел Обʼєкт дослідження – фазові та структурні перетворення та термічна стабільність нанорозмірних плівкових композицій Ni/Pt(6нм)/Siеп/ Si(001). Предмет дослідження – процеси структурно-фазових перетворень та упорядкування у нанорозмірних плівкових композиціях Ni/Pt(6нм)/Siеп/ Si(001). Мета дослідження – дослідження фазового складу та термічної стабільності моносиліциду NiSi у нанорозмірних плівкових композиціях Ni/Pt(6нм)/Siеп/Si(001) при відпалах у вакуумі та азоті. Методи дослідження – рентгеноструктурний фазовий аналіз, мас-спектрометрія вторинних нейтралей, резистометрія, просвічуюча електронна мікроскопія поперечних перерізів, розрахунок термічних напружень і енергії фаз Гібса. Результати дослідження та їх новизна: встановлено, що додавання платини зменшує рівень стискаючих механічних напружень у плівці нікелю, що призводить до підвищення температури формування моносиліциду нікелю при подальших відпалах у вакуумі та азоті. Формування потрійної сполуки при відпалі у вакуумі відбувається при вищій температурі (870 К), ніж при відпалі в азоті. Силіцид Ni(Pt)Si залишається стабільним до температури 1170 К, що на 50 К вище, ніж при відпалі в азоті та на 100 К вище, ніж в плівковій композиції Ni(30нм)/Si(001). Це підтверджується низькими значеннями електроопору.
Відкритий доступ
Вплив вільної поверхні на дифузійні характеристики поверхневих шарів Pt
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Магера, Віктор Вікторович; Конорев, Сергій Ігорович
Магістерська дисертація: 77 с., 17 табл., 17 рис., 37 джерел. Об’єкт дослідження – процеси структурних змін в моделі Pt під дією вільної поверхні для граней (100), (110), (111) при температурах 1400 К, 1500 К та 1600 К, та їх вплив на дифузійні характеристики в поверхневих шарах. Мета роботи – теоретично дослідити вплив вільної поверхні на дифузійні характеристики в поверхневих шарах Pt при температурах 1400 K, 1500 K та 1600 K. Методи дослідження – метод молекулярної динаміки (МД). Для теоретичного дослідження впливу вільної поверхні на дифузійні характеристики в поверхневих шарах Pt була обрана методика створення моделей плоскошаруватих систем з вільною поверхнею. Було створено 9 моделей (3 грані, 3 температури) і проведено моделювання методом МД з використанням MEAM потенціалу за допомогою програмного забезпечення LAMMPS. Використовуючи результати моделювання була досліджена зміна дефектності структури під впливом вільної поверхні для граней (001), (011), (111) Pt. Для аналізу ступеня дефектності в приповерхневих відрелаксованих шарах були побудовані та проаналізовані: розподіл вакансій по шарах, обраховані напруження для кожної грані. Дослідження проводились при температурах 1400 K, 1500 K і 1600 K.
Відкритий доступ
Дифузійні процеси і структурно-фазові перетворення при низькотемпературній термічній обробці плівкових композицій Pt/Fe/Au/Pt/Fe
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Гаврилюк, Вадим Вікторович; Владимирський, Ігор Анатолійович
Магістерська дисертація: 85 сторінок, 29 рисунків, 12 таблиць, 50 літературних джерел. Об’єкт досліджень – перебіг термічно-індукованих дифузійних процесів і структурно-фазових перетворень в нанорозмірних плівкових композиціях Pt/Fe/Au/Pt/Fе. Метою роботи є дослідження закономірностей термічно-індукованого дифузійного формування структури та фазового складу плівкових композицій Pt/Fe/Au/Pt/Fe при низькотемпературних відпалах у вакуумі. Методи дослідження – рентгеноструктурний фазовий аналіз, чотиризондовий метод вимірювання електричного опору, мес-спектрометрія вторинних нейтральних частинок, мас-спектрометрія вторинних іонів. Досліджувані плівкові композиції отримано методом магнетронного осадження на підкладинки термічно окисненого монокристалічного Si(001) і піддано наступній низькотемпературній термічній обробці у вакуумі за різних фізико-технологічних параметрів. Плівкові матеріали після термічної обробки досліджено методами рентгеноструктурного фазового аналізу, in-situ резистометрії, мас-спектрометрії вторинних нейтральних частинок та мас-спектрометрії вторинних іонів. Робота є актуальною оскільки плівкові матеріали на основі впорядкованої фази L10-FePt можуть бути використані в якості носія магнітного запису з надвисокою щільністю. Введення Au в плівкові композиції на основі FePt може сприяти збільшенню коерцитивної сили фази L10-FePt за рахунок зменшення обмінної взаємодії між сусідніми феромагнітними зернами в результаті їх ізоляціїї немагнітним Au. Також введення додаткового шару Au може обумовлювати зміну температурних інтервалів структурно-фазових перетворень в досліджуваних плівкових композиціях. В той самий час, закономірності дифузійного формування фазового складу при відпалах плівкових композицій Pt/Fe з додатковими шарами легуючих елементів не можна вважати такими, що встановлені повною мірою.
Відкритий доступ
Формування впорядкованої фази L10-FePd у нанорозмірних плівках FePd W та FePd Au
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Баранчук, Максим Ігорович; Макогон, Юрій Миколайович
Досліджувані плівкові композиції отримано методом магнетронного осадження на підкладинки термічно окисненого монокристалічного Si(001) і піддано наступній низькотемпературній термічній обробці у вакуумі за різних температурних та тривалістних діапазонів. Плівкові матеріали після термічної обробки досліджено методами рентгеноструктурного фазового аналізу, чотиризондового методу вимірювання електричного опору, SQUID магнітометрії, резерфордівського зворотнього розсіювання. Актуальність роботи забезпечується тим, що тонкоплівкові матеріали на основі еквіатомного сплаву FePd з впорядкованою L10 структурою є перспективними для використання в якості високощільного носія магнітного запису наступного покоління, завдяки їх високим значенням магнітної анізотропії, коерцитивної сили та намагніченості насичення, чому може сприяти введення підшарів Au та W.
Відкритий доступ
Формування зносостійких покриттів на сталі Х12МФ електроіскровим легуванням Ti, Fe, Co, Cr з наступною ударною обробкою
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Гудима, Олег Ігорович; Іващенко, Євген Вадимович
Магістерська дисертація: 96 сторінок, 31 рисунків, 16 таблиць, 56 літературних джерел. Обєкт дослідження: поверхневі шари сталі Х12МФ після електроіскрового легування Ti, Fe, Co, Cr в різній послідовності та ударної обробки. Мета дослідження: дослідження впливу електроіскрового легування Ti, Fe, Co, Cr в різній послідовності та наступної ударної обробки на мікроструктуру, мікротвердість та фазовий склад поверхевого шару сталі Х12МФ. Методи досліджень: мікроструктурний аналіз, рентгенофазовий, мікродюрометричний аналіз та гравіметричний аналіз. Результати досліджень: встановлено, що пошарове елекроіскрове легування Fe, Cr, Ti, Со, анодами в різних послідовностях сталі Х12МФ призводить до формування зміцнених покриттів з мікротвердістю 5,14 ГПа – 9,14 ГПа за рахунок формуванням твердого розчину FeCr та включень карбіду тітану, нітриду тітану, інтерметаліду CoTi. Показано, що наступна ударна обробка поверхневих шарів отриманих ЕІЛ Fe, Cr, Ti, Со, сталі Х12МФ призводить до підвищення мікротвердості на 1 ГПа – 3,9 ГПа.
Відкритий доступ
Послідовність дифузійного формування фаз в плівках Fe/Pt з додатковим шаром Tb
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Прилєпа, Владислав Олександрович; Владимирський, Ігор Анатолійович
Магістерська дисертація: 68 сторінок, 12 таблиця, 27 рисунків, 39 літературних джерела. Об’єкт дослідження: нанорозмірні плівкові композиції Pt(15 нм)/Tb(10 нм)/Fe(15 нм), отримані методом магнетронного осадження на термічно окиснені підкладинки монокристалу Si(001). Предмет дослідження: процеси структурно-фазових перетворень та упорядкування у нанорозмірних плівкових композиціях Pt(15 нм)/ Tb(10 нм)/Fe(15 нм). Мета дослідження: виявлення закономірностей дифузійного формування фазового складу і структури нанорозмірних плівкових композицій Pt(15 нм)/ Tb(10 нм)/Fe(15 нм) при термічній обробці у вакуумі. Методи дослідження: магнетронне осадження, рентгеноструктурний фазовий аналіз, мас-спектрометрія вторинних нейтралей, SQUID – магнітометрія, трансмісійна електронна мікроскопія. Результати дослідження та їх новизна: визначено, що при термічній обробці у вакуумі в нанорозмірних плівкових композиціях Pt(15 нм)/Tb(10 нм)/Fe(15 нм) невпорядкована фаза А1-FePt починає формуватися при нагріві до температури 280 °С, а при підвищенні температури до 500 °С відбувається її дифузійний перехід у впорядковану фазу L10-FePt. Введення додаткового шару Tb після термічної обробки обумовлює зменшення намагнічення насичення плівкового матеріалу за рахунок антиферомагнітного зв’язування між Fe і Tb, що обумовлює перспективу використання цих матеріалів у приладах спінтроніки.
Відкритий доступ
Структурно-фазовий стан та механічні властивості поверхневих шарів латуні ЛС59-1 після високочастотного ударного оброблення за кріогенних температур
(2019-12) Угрин, Кирило Олегович; Бурмак, Андрій Петрович
Магістерська дисертація: 91 сторінка, 24 рисунка, 21 таблиця, 70 літературних джерел. Об’єкт дослідження – процеси, що обумовлюють зміцнення поверхневих шарів сплаву латуні ЛС59-1 ультразвуковою ударною обробкою при кріогенних температурах. Метою роботи є дослідження мікроструктури, морфології та мікротвердості поверхневих шарів сплаву латуні ЛС59-1 під дією ультразвукової ударної обробки в середовищі рідкого азоту. Методи дослідження – мікродюрометричний, рентгеноструктурний аналіз, скануюча та просвічуюча електронна мікроскопія, мікрорентгеноспектральний аналіз, розрахунок залишкових напружень, метод неперервного вдавлювання індентора. Під час виконання магістерської дисертації були отримані поверхневі шари сплаву латуні ЛС59-1 методом ультразвукової ударної обробки за кріогенних температур (77,4 К). Проведено мікродюрометричний, рентгеноструктурний аналіз, скануюча та просвічуюча електронна мікроскопія, мікрорентгеноспектральний аналіз, розрахунок залишкових напружень, метод неперервного вдавлювання індентора для дослідження отриманих поверхонь. В роботі представлені фотоматеріали мікроструктур та графічні представлення про них. Проведена оцінка мікротвердості не лише поверхневих шарів, а й за глибиною модифікованого шару матеріалу. Робота є актуальною, оскільки дослідження структури й механічних властивостей сплаву латуні ЛС59-1 після УЗУО за кріогенних температур раніше не проводились.
Відкритий доступ
Вплив дробоструменевої обробки на структуру та властивості Al- та Cu- електроіскрових покриттів на сталі ХВГ
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Сенчук, Дмитро Сергійович; Лобачова, Галина Геннадіївна
Магістерська дисертація: 94 сторінок, 31 рисунок, 17 таблиць, 65 літературних джерел. Обєкт дослідження: поверхневі шари сталі ХВГ після нанесення міді(Cu) і алюмінію(Al) методом електроіскрового легування та дробоструменевої обробки. Мета роботи: дослідження кінетики формування, структури, мікротвердості, зносостійкості, фазового складу покриттів на сталі ХВГ після електроіскрового легування (міддю, алюмінієм) та впливу на них дробоструменевої обробки. Методи досліджень: гравіметричний, мікроструктурний, мікродюрометричний, рентгеноструктурний аналіз та випробовування на зносостійкість. Результати досліджень: встановлено, що електроіскрове легування сталі ХВГ Al- та Cu-анодами дозволяє створити покриття товщиною 10 мкм до 24 мкм з мікротвердістю (4,6 - 7) ГПа внаслідок утворення твердих розчинів матеріалів електродів. Після проведення дробоструменевої обробки отримані більш рівномірні покриття та змінений розподіл мікротвердості у поверхнеому шарі сталі ХВГ. Для алюмінієвого покриття мікротвердість зростає від 4,9 ГПа до 12,4 ГПа. У мідного зразка мікротвердість зростає від 4,6 ГПа до 7 ГПа. Нанесення електроіскрового покриття разом з дробоструменевою обробкою підвищують зносостійкість мідного покриття у 7,6 разів, алюмінієвого у 15,2 рази відносно сталі ХВГ.
Відкритий доступ
Створення зносостійких покриттів на сталі ХВГ електроіскровим легуванням Cr-, Al-, C- анодами
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Крайник, Владислав Володимирович; Іващенко, Євген Вадимович
Магістерська дисертація: 91 сторінки, 30 рисунків, 21 таблиці, 55 посилань на літературні дані. Об’єкт дослідження: поверхневі шари сталі ХВГ після трьохстадійного електроіскрового легування (ЕІЛ) хромом, вуглецем та алюмінієм. Мета роботи: дослідження структури, кінетики формування та мікротвердості поверхневих шарів сталі ХВГ після послідовного нанесення хрому, вуглецю та алюмінію методом електроіскрового легування. Проведено аналіз новітніх літературних джерел за темою роботи. Зроблено висновки та обґрунтовані переваги методу електроіскрового легування. Під час виконання роботи були створені електроіскрові покриття на сталі ХВГ шляхом почергового нанесення хрому, вуглецю та алюмінію у різній послідовності. Проведені гравіметричний, мікроструктурний, мікродюрометричний, та рентгеноструктурний аналізи, випробування на зносостійкість поверхневих шарів сталі ХВГ в процесі та після ЕІЛ. Використані схеми нанесення покриттів у послідовності Al – Cr – C, Al – C – Cr, C – Cr – Al, C – Al – Cr, Cr – C – Al, Cr – Al – C. Схеми обробки з початковою стадією легуванням хромом дозволяють отримати на сталевій поверхні шар товщиною (15–20) мкм та мікротвердістю (13,56–14,08) ГПа. Під час проведення випробування на зносостійкість було встановлено, що зразок із сталі ХВГ після ЕІЛ за схемою легування Cr – Al – C є у 3,6 разів стійкіший до стирання, аніж у зразка із сталі ХВГ без ЕІЛ.
Відкритий доступ
Формування впорядкованої фази L10 в нанорозмірних плівках FePt-Ag
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Редчиць, Дмитро Олександрович; Макогон, Юрій Миколайович
Магістерська дисертація: 75 сторінок, 36 рисунків, 12 таблиць, 36 літературних джерел. Об'єкт досліджень: процеси фазоутворення в нанорозмірних плівкових композиціях FePt. Предмет досліджень: нанорозмірні плівкові композиції FePt-Ag, отримані магнетронним методом. Мета досліджень: дослідити структурно-фазові перетворення внанорозмірних плівкових композиціях FePt-Ag при різному розташуванню шару срібла при відпалі в вакуумі. Методи досліджень: рентгеноструктурний фазовий аналіз(ULTIMA IV), атомно-силова мікроскопія (Digital Instruments Dimension 3000), SQUID магнітометрія (MPMS SQUID VSM). Наукова новизна одержаних результатів: полягає в тому, що: 1. Визначено, що розташування шару срібла впливає на початковий напружений стан, а відповідно і на температуру початку формування упорядкованої фази L10. 2. Встановлено, що в плівкових композиціях з проміжним шаром Ag фазове перетворення A1 FePt→L10 FePt відбувається при температурі 700 °С, що на 100 °С нижче, порівняно з плівковими композиціями з верхнім та нижнім шаром Ag. Сфера застосування: електроніка, інформаційні-технології.
Відкритий доступ
Вплив вмісту алюмінію на температурну чутливість механічних властивостей сплавів на основі інтерметаліду TiAl
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Прокопчук, Максим Дмитрович; Холявко, Валерія Вікторівна
Встановлено що, всіх сплавах спостерігається майже однаковий вміст β0 фази та збільшення вмісту γ фази зі збільшенням вмісту алюмінію. Всі сплави мають ламельну структуру з α2+ γ фази яка утворилася під час розпаду високотемпературних фаз β та α. Для матеріалів з 47 % Al спостерігається кореляція з результатами РЕМ. Для сплавів з 44 % Al ступінь відповідності менший особливо для бета фази. В досліджених зразках швидкість зміцнення постійно зменшується із зростанням деформації аж до моменту руйнування. В усіх випадках при однаковому ступеню деформації значення швидкості зміцнення сплавів з 44 % Al значно вищі, ніж у сплавів з 47 % Al. Термічна стабільність сплавів 47 % Al підтверджує їх перспективність використання в заданих умовах експлуатації. В данному класі матеріалів з 47 % Al відбувається локалізація напружень за рахунок двійників, що призводить до збільшення пластичності.
Відкритий доступ
Створення зносостійких покриттів на сталі Ст3кп методом електроіскрового легування Co, Nb, Ti
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Дмуховський, Дмитро Михайлович; Іващенко, Євген Вадимович
Виявлена можливість формування зміцнених покриттів на сталі Ст3кп при ЕІЛ анодами Co, Ti, Nb в різний послідовності їх нанесення на фазовий склад та мікротвердість легованих шарів. Виявлено, що більш високі значення мікротвердості, легованого шару, мають зразки сталі Ст3кп, які оброблені виключно титановим анодом та зразок який оброблений по схемі (Co-Nb-Ti-Co). Показано, що найвищу мікротвердість має легований шар при ЕІЛ сталі Ст3кп анодом Ti (15,6 ГПа), це пов'язано з фоормування карбідної складової твердого розчину, та на зразку Co-Nb-Ti-Co (10 ГПа), а також там спостергається плавне зменшення мікротвердості та з товщиною поверхневого шару в 35 мкм. Практичне значення: отримані в роботі результати та встановлені закономірності формування структури та властивостей легованих шарів після процесу електроіскрового легування Co, Nb, Ti на повітрі можуть бути використані для подовження строку експлуатації деталей машин та механізмів, що працюють в умовах екстремальних навантажень.
Відкритий доступ
Особливості мартенситного перетворення в сплавах на основі Zr-Ta
(КПІ ім. Ігоря Сікорського., 2019-05) Безсмертна, Ольга Станіславівна; Демченко, Леся Дмитрівна
Актуальність теми: створення сплавів з ефектом пам’яті форми, що складаються повністю з біоінертних компонентів, дозволить уникнути небажаних алергічних реакцій при контакті з організмом людини. Мета роботи: дослідження параметрів мартенситного перетворення в загартованих сплавах системи Zr-Ta, перевірка наявності функціональних характеристик в досліджуваних матеріалах, а саме ефекту пам’яті форми. Об’єкт дослідження: процеси фазоутворення та прояву функціональних властивостей в загартованих сплавах системи Zr-Ta. Предмет дослідження: загартовані сплави системи Zr-Ta у трьох концентраціях: Zr86Ta14, Zr90Ta10, Zr94Ta6 (склад вказаний у ат. %). Методи дослідження: хімічний аналіз, оптична мікроскопія, рентгенографічний структурний фазовий аналіз, мікродюрометричний аналіз, вимірювання величини накопичення та відновлення деформації методом трьохточкового вигину. Наукова новизна одержаних результатів: отримано нові знання про функціональні властивості загартованих сплавів системи Zr-Ta.

Переглянути

Нові надходження