Advanced Linguistics, № 1
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ «Я-концепція» пілота як мотиваційний чинник формування професійних льотних компетентностей майбутніх пілотів у системі вищої військової освіти України(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018) Невзоров, Р. В.У статті розглянуто досі не розкриту у спеціальній науковій літературі проблему «Я-концепції» проблему формування «Я-образу» пілота як мотиваційного фактору набуття курсантами льотних компетентностей у системі вищої військової освіти України. Автор, на основі аналізу існуючих по темі джерел, проведеного на базі Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба експерименту та власного досвіду підготовки курсантів-льотчиків, розкриває значення сфери свідомості, відомої як «Я-концепція» (і «Я-образ» як її складника), у формуванні професійних компетентностей курсантів. Визначено динаміку психоемоційних стереотипів, установок та раціональних складових професійного самоусвідомлення у процесі здобуття вищої освіти взагалі й під час тренажерної підготовки зокрема. У рамках проведеного експерименту сформульовано основні властивості особистості майбутнього пілота, а також шляхи їх формування з допомогою доцільної модифікації освітніх умов; виокремлено маркери й критерії оцінки їхнього становлення, а також психолого-дидактичні складові «Я-образу» майбутнього військового пілота. Автором статті сформульовано етапи набуття достатнього інтеріоризованого суб’єктивного «Я-образу» пілота, що включає ірраціональну суб’єктивну, раціональну суб’єктивну й раціональну об’єктивну складові. Задля перевірки гіпотези та експериментального формування такого образу було імплементовано низку психолого-дидактичних методів та практик. У статті наголошується також на важливості тренажерної підготовки, яка має великий потенціал при діагностуванні та коригуванні професійно вагомих якостей.Документ Відкритий доступ Дискурс розвитку сучасного українського лексикону(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018) Мислович, Н. М.У статті наголошено, що мова є своєрідним синтезом усього національного, єдиним фактором української національної ідентичності. Зазначено, що в сучасному світовому лінгвістичному порядку виокремлюють дві основні тенденції. Перша пов’язана з зусиллями еліт національних держав зберегти монополію на національну мову, оскільки національна мова і сьогодні є найвиразнішим маркером державності чи національної ідентичності. Друга тенденція ніби вступає в протиріччя з першою і демонструє поширення міжнародних мов, найпотужніший потік, зокрема, з англійської мови. Ці два тренди мають своє історичне підґрунтя в різних епохах. Сучасна українська мовна практика подає широкий спектр нових номінацій, ще не засвідчених почасти в словниках, але активно вживаних в різних сферах комунікації.Документ Відкритий доступ Ефективність використання допоміжних засобів веб-сайтів для кращого розуміння тексту під час аудіювання у процесі навчання англійської мови онлайн(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018) Зубенко, Т. В.У статті розглянуто та проаналізовано найуживаніші дослідження Інтернет ресурси для навчання аудіювання англійської мови та характеризується доцільність використання допоміжних засобів текстового формату (стенограми, субтитри / підписи, глосарії, онлайнові словники, граматичні пояснення, культурологічні пояснення, відгуки) під час виникнення проблем з розумінням тексту, а також з метою досягнення дидактичних цілей уроку. Результати дослідження допоможуть викладачам розібратися на що потрібно у першу чергу звертати увагу вибираючи той чи інший ресурс, дослідити як студенти використовують допоміжні засоби веб-сайтів, які з них є найбільш корисними та найбільш вживаними, які Інтернет ресурси можна використовувати для колаборативного навчання. В роботі зроблено огляд зарубіжних досліджень з цієї тематики.Документ Відкритий доступ Деякі лінгвокультурні типажі «Кентерберійських оповідок» Джефрі Чосера(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018) Демиденко, О. П.; Кириченко, А. С.Статтю укладено у контексті сучасних досліджень лінгвокультурних типажів, що базуються на релевантних об’єктивних соціально-важливих та соціально-специфічних характеристиках та маркерах ідентичності людини, що мають певну лінгвосеміотичну репрезентацію. Матеріалом праці обрано «Кентерберійські оповідки» пера Джефрі Чосера, середньовічний твір, що став визначальним для подальшого розвитку англійської мови та літератури, але дотепер не був дослідженим у контексті лінгвокультурології та лінгвоперсонології. Авторки фокусують свою увагу на персонажах Лицаря й Жінки з Бату і наводять опис основних особливостей типажів Лицаря та Жінки-феміністки у їх взаємозв’язку з реальними характеристиками відповідних соціальних прошарків, ілюструючи свої твердження прикладами. У публікації коротко окреслено перспективи подальшого вивчення творів класичної літератури крізь призму лінгвокультурології, лінгвоперсонології та лінгвосеміотики, що сприятиме не лише подальшій розробці теорії лінгвокультурних типажів, а й поглибленому вивченню типажів, представлених у творі, а також їх репрезентантів у світовій літературній спадщині. При цьому на особливу увагу у подальших наукових розвідках заслуговуватиме адекватність відтворення таких персонажів у перекладі з урахуванням маркерів їх типових характеристик.Документ Відкритий доступ Передача в перекладі лексико-семантичних особливостей фразеологізмів (на матеріалі творів англійських модерністів)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018) Глінка, Н. В.; Гресова, А. Ю.З метою аналізу лексико-семантичних особливостей фразеологізмів у творах англійських модерністів, а також способів передачі їх при перекладі було розглянуто творчість основних представників англійського модернізму, а саме Дж. Джойса, Д. Г. Лоуренса та В. Вулф, а також досліджено використання цими письменниками фразеологізмів для створення образності в своїх творах. Висвітлено типологізацію фразеологізмів за основними класифікаціями фразеологічних одиниць, а також проаналізовано основні перекладацькі трансформації, якими послуговувались перекладачі під час передачі лексико- семантичних особливостей англійських фразеологізмів українською мовою.Документ Відкритий доступ Українські прізвища – самобутній феномен мовної картини українського світу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018) Герасимчук, В. А.; Нечипоренко, А. Ф.У статті висвітлено в діахронічному зрізі процес творення, становлення і функціонування в мовній картині українського світу унікального антропонімічного явища – прізвищ, які слугують матеріалом до вивчення національної історії та культури. Докладно аналізуються їхні етимологічні джерела, культурно-історичні обґрунтування та смислові конотації. Особливий акцент у розвідці зроблено на їхній самобутності в східнослов’янському антропонімічному контексті. Розглянуто окремі лексико-семантичні групи прізвищ та їхні найчастотніші словотвірні моделі. Стаття доводить той факт, що прізвища є особливим лексичним пластом у мовній картині українського світу, більшість з яких досі є органічним словотвором, ментальним смисловим концептом, згустком культури у свідомості людини.Документ Відкритий доступ Відображення прагматичного аспекту функціонування англійських біноміалів в українському перекладі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018) Бондаренко, Т. Б.; Мітрошина, К. М.Статтю присвячено прагматичному аспекту функціонування біноміалів в англійській мові та відображенню явища в українському перекладі. Зокрема, розглянуто семантичні, структурні та функціональні характеристики біноміалів та наведено їхню класифікацію. У статті окреслено прагматичні функції біноміалів, головна відмінність їх використання в англійській та українській мовах та прийоми їх прагматичної адаптації в процесі перекладу. Висвітлено способи перекладу, що визначаються приналежністю до семантичної групи, стилем та прагматичною функцією. Результати розгляду демонструють відмінності в кількості та використанні біноміалів в мовах. що порівнюються. Особливість перекладу фразеологізмів полягає у їхній стилістичній маркованості, культурній специфічності – наявності у мові оригіналу реалій, відсутніх у мові перекладу, або відмінності конотацій у мові перекладу, а також, в деяких контекстах, у грі слів – поєднанні у фразеологізмі буквального та переносного значення. Тому еквівалентний за змістом текст не завжди буде прагматично адекватний. Для компенсації цієї втрати застосовується прагматична адаптація. Зазначено, що переклад демонструє спорідненість культур та сучасну тенденцію до глобалізації.Документ Відкритий доступ The notion of idiostyle in linguistic studies of literary texts(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018) Sydorenko, IrynaThe article highlights peculiarities of the author’s individual style investigation as a part of literary text stylistics. Main attention is given to the approaches to individual style study and its place in linguistic researches of literary texts. The research aim is obtained with the help of scientific methods: generalization, conceptualization and comparison of the directions of idiostyle study in order to define the most appropriate approach for outlining the idiostylistic peculiarities of the literary texts authors. The analysis of early and current publications exploring the idiostylistic peculiarities of the author’s speech is presented. Ten basic tendencies in idiostyle investigation are separated, analyzed and compared. The conducted exploring provides the possibility to reveal that studying the language of literary texts through the prism of the author's speech analysis is one of the most relevant tasks of modern linguistics. A comparative analysis indicates that one of the most common areas of its study today is the analysis of the author's conceptual sphere in combination with the study of stylistic techniques, syntax and individual vocabulary. The combination of several approaches within a single study makes it possible to describe the peculiarities of idiostyle of a literary text writer and provide a complete understanding of the selection and synthesis principles of linguistic means by a certain author, reveal the prevailing features and outline a prototype of the individual speech model. The prospect of research is considered in defining the approaches to the author’s idiostyle study in dramatic genre.Документ Відкритий доступ Situational exercises in the development of communication skills(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018) Antonenko, I. I.; Chizhova, N. V.The article is devoted to the problem of teaching foreign languages in non-linguistic universities. The issues of ESP are considered. Particular attention is paid to develop communicative competence. The learning process should be aimed at mastering the students’ communication skills – the ability to substantiate the opinion, support the conversation, discuss and solve problems in a certain professional field. Communicative situation is considered as a concrete action of communication, which includes the partners and encourages its participants to communicate. The article analyzes the creation of a professional -communicative situation, which occupies a special place in training and it is an important motive for developing and improving the skills of foreign communication. The main purpose of each situational exercise is to attract students to solve a common or professional problem. The directed activity of the student promotes the accumulation of professional experience, the formation of creativity for solving practical problems.