Магістерські роботи (РТПС)

Постійне посилання зібрання

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/21952

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 42

Відкритий доступ
Алгоритм підвищення точності локалізації та навігації рухомих об’єктів
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Путієнко, Олександр Миколайович; Чмельов, Вячеслав Орійович
Обсяг пояснювальної записки магістерської дисертації становить 90 сторінок, які включають в себе 5 розділів, 37 ілюстрацій, 22 таблиці, 25 бібліографічних найменувань за переліком джерел посилань. Ключові слова: визначення місця положення, локалізація, навігація, рухомі об’єкти, фільтр Калмана, SLAM. Актуальність теми дослідження. На сьогоднішній день існує багато автономних роботів, які виконують різноманітні завдання без втручання оператора. Це і автоматичні роботи вантажники, які використовуються на великих фабриках та складських приміщеннях. Це і рухомі платформи які здійснюють перевезення вантажу в сільськогосподарській промисловості. Також сюди можна віднести роботів, що переміщуються по траєкторіях, які були встановлені заздалегідь. Для виконання автономними рухомими об’єктами таких завдань, перш за все потрібно мати систему навігації та локалізації високої точності для того, щоб уникнути зіткнень, аварій та ситуацій коли рухома платформа взагалі перемістилась в протилежну сторону від бажаної. В магістерській дисертації пропонується алгоритм локалізації та навігації мобільних платформ, що буде побудований на ідеї комплексування інформації від декількох датчиків за допомогою фільтру Калмана та фільтру частинок з метою підвищення точності. Мета дисертаційної роботи: розробити алгоритм підвищення точності визначення координат рухомого об’єкту на основі застосування навігаційної інформації від різних джерел первинних даних. Об’єкт дослідження: локалізація та навігація рухомих об’єктів в середині приміщення та на відкритому просторі Наукова новизна одержаних результатів: поєднано декілька алгоритмів в один комплексний алгоритм, за рахунок чого підвищена точність та набута універсальність застосування алгоритму, як всередині приміщень так і на відкритій місцевості.
Відкритий доступ
Гетеродин трансівера 8-мм діапазону довжин хвиль з низьким рівнем фазового шуму
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Бендак, Володимир Романович; Омеляненко, Михайло Юрійович
Обсяг пояснювальної записки магістерської дисертації становить 115 сторінок, які включають в себе 6 розділів, 70 ілюстрації, 3 таблиці, 29 бібліографічних найменувань за переліком джерел посилань. Актуальність теми дослідження. Розробка інтегральних схем генераторів короткохвильової частини сантиметрового і міліметрового діапазонів довжин хвиль є актуальною задачею, від вирішення якої залежить успіх просування сучасних засобів зв’язку у нові, відносно вільні ділянки радіоспектру. Даний пристрій можна використовувати як для передачі інформації так і для радіолокації або навіть для створення лабораторного обладнання. Використання більш високих частот для передачі інформації дозволяє використовувати повторно ту ж саму частоту на відносно невеликих відстанях, в силу великого затухання в просторі та спрямованих антен з вузькою діаграмою спрямованості. Отже, отримання спектрально чистих коливань генераторів в нових діапазонах частот з одночасними вимогами щодо їх серійноспроможності і низької вартості є задачею, яка активно вирішується сьогодні в світі. Мета і задачі дослідження. Отримати результати дослідження, на основі яких можна буде створювати генератори міліметрового діапазону довжин хвиль із розрахованими характеристиками, які мають високу кореляцію із практичними результатами. Завдання: 1. Проаналізувати фактори, які пливають на стабільність роботи цифрових систем зв’язку та аналіз існуючих рішень генераторів міліметрового діапазону довжин хвиль. 2. Розробка структурної схеми НВЧ частини гетеродина. 3. Розробка принципової схеми гетеродину. 4. Розробка вузлів генератора (петля ФАПЧ, джерела живлення, програма мікроконтролера, генератор опорної частоти та інші). 5. Експериментальні дослідження гетеродину. Об’єкт дослідження. Технологія розробки гетеродину міліметрового діапазону довжин хвиль. Предмет дослідження. Щільність потужності фазового шуму гетеродину на різних відстроюваннях від носійної частоти. Методи дослідження. Аналіз факторів, які впливають на стабільність роботи цифрових систем зв’язку. Отримання математичної моделі для розрахунку фазового шуму. Електродинамічне моделювання. Наукова новизна одержаних результатів. Генератор міліметрового діапазону на основі інтегральних мікросхем, дане рішення має перевагу над аналогами : швидка перестройка частоти, дешевизна, низьке значення середньоквадратичного фазового шуму на рівні 3.77°. Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати можна використовувати для проектування систем зв’язку, радіолокаторів, лабораторних генераторів, та інших систем.
Відкритий доступ
Модулі антенно-фідерного тракту сумарно-різницевого пеленгатора джерел електромагнітного випромінювання
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Шеверун, Максим Сергійович; Чмельов, Вячеслав Орійович
Обсяг пояснювальної записки магістерської дисертації становить 74 сторінок, які включають в себе 6 розділів, 43 ілюстрації, 1 таблицю, 14 бібліографічних найменувань за переліком джерел посилань. Актуальність теми дослідження. Завдання розробка сучасних та надточних систем радіолокації з покращеними характеристиками є досить важливим. Так як сьогодні дані системи використовуються в різних сферах, починаючи від наукових досліджень (глибокого космосу, океану), військової справи, та закінчуючи повсякденним життям. А так як технологій та методи розглянуті в даній дисертації є універсальними, то вони можуть бути просто модифіковані під поставлені задачі. Не беручи до уваги можливість широкого застосування модифікацій даної технологій, навіть при заданій реалізації вона є досить корисною в сфері військового застосування, для чого вона і розробляється. Мета дослідження. Розробка окремих елементів антено-фідерного тракту, що забезпечують роботу пеленгатора джерела електромагнітного випромінювання, з покращеними характеристиками, а також можуть бути застосовані при розробці моноімпульсних амплітудних радіолокаторів. Об’єкт дослідження. Пеленгація джерел електромагнітного випромінювання з високою точністю. Предмет дослідження. Антено-фідерний тракт сумарно-різницевого пленгатора джерел електромагнітного випромінювання з високою роздільною здатністю. Завдання. 1) дослідити основні підходи до пеленгації джерел електро-магнітного випромінювання; 2) розглянути методи амплітудної пеленгації; 3) провести порівняльний аналіз існуючих методів; 4) розробити структурну схему пеленгатора з поліпшеними характеристиками; 5) визначити конструкцію та основні параметри антено-фідерного тракту; 6) проаналізувати характеристики запропонованої структури пеленгатора. Методи дослідження. Аналіз існуючих підходів до розробки радіолокаційного обладнання, проектування нових пристроїв на основі теоретичних знань, перевірка та оптимізація розроблених блоків за допомогою САПР, тестування та перевірка дослідних зразків. Наукова новизна одержаних результатів. Покращена та спрощена реалізація методу сумарно-різницевої пеленгації джерел електромагнітного випромінювання. Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати можуть бути застосовувані, як в цивільній, так і в військовій сфері, для покращення існуючих систем радіолокації та радіонавігації.
Відкритий доступ
Математична модель цифрового приймача квадратурних видів модуляції
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Терещенко, Олександр Володимирович; Шпилька, Олександр Олександрович
Обсяг пояснювальної записки магістерської дисертації становить 100 сторінoк, які включають в себе 7 розділів, 38 ілюстрації, 19 таблицю, 8 бібліографічних найменувань за переліком джерел посилань. Актуальність теми дослідження: Одним з найважливіших вузлів в цифрових системах зв’язку являється приймач. Якість його функціонування забезпечує якість функціонування системи в цілому. Як відомо пристрої, що реалізують цифрові методи обробки сигналів являються більш гнучкими, тому актуальність вибраної тематики не викликає сумнівів. Мета дослідження: створити математичну модель цифрового приймача квадратурних видів модуляції для проведення досліджень впливу параметрів як каналу зв’язку так і параметрів цифрових сигналів. Об’єкт дослідження: сигнали з квадратурною модуляцією. Предмет дослідження: математичні моделі. Завдання. 1. Розглянути методи фазової та символьної синхронізації. 2. Оцінити переваги та недоліки методів. 3. Розробити математичну модель синхронізації 4. Дослідити вплив параметрів моделі на працездатність системи Методи дослідження: для отримання результатів в даній роботі використовувався метод статистичного моделювання. Наукова новизна одержаних результатів: поєднано два методи фазової синхронізації та розроблено математичну модель для вирішення поставленої задачі. Практичне значення одержаних результатів: В результаті виконання роботи було розроблено модель приймача наближена до реальних умов.
Відкритий доступ
Алгоритм обробки сигналів в системах підповерхневої локації пошуку людей під завалами
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Почерпайло, Марія Володимирівна; Чмельов, Вячеслав Орійович
Обсяг пояснювальної записки магістерської дисертації становить 108 сторінoк, які включають в себе 8 розділів, 22 ілюстрації, 1 таблицю, 15 бібліографічних найменувань за переліком джерел посилань. Актуальність теми дослідження. Системи пошуку живих біологічних об’єктів під завалами та оптично непрозорими перешкодами мають досить важливе значення в житті людей. Дані системи використовують для визначення місцезнаходження живих об’єктів та спостереження за ними в межах певної території та в приміщеннях. Для розпізнавання предметів, що знаходяться за оптично непрозорою перешкодою та оцінки отриманих даних доцільним є використання спектрального аналізу. Для визначення місцеположення живих об’єктів використовують випромінювання надширокосмугових імпульсів електромагнітних хвиль дециметрового та метрового діапазонів і прийом сигналів, відбитих від кордонів розділу шарів досліджуваного середовища, що мають різні електричні та фізичні властивості. Обчислення координат місця знаходження шуканого об’єкта відбувається на основі вимірювань допплерівського зсуву, а підтвердження вірного визначення можливе за допомогою різних методів спектрального аналізу після отримання всіх інформаційних даних від датчиків. Мета дослідження. Розробити алгоритм обробки сигналів для підвищення ефективності роботи РТС виявлення людей під завалами. Об’єкт дослідження. Виявлення рухомих об'єктів під оптичні непрозорими поверхнями або за непрозорими перешкодами. Предмет дослідження. Оброблення відбитих радіосигналів від об'єктів, які знаходяться за оптично непрозорими перешкодами. Завдання. 1. Розглянути загальну структуру РТС виявлення людей під завалами 2. Визначити підходи до підвищення ефективності роботи РТС пошуку людей під завалами за рахунок поліпшення методів обробки сигналів 3. Дослідити ефективність системи селекції рухомих цілей на основі ЧПК 4. Розглянути можливість застосування методів спектрального аналізу радіотехнічних сигналів для радіотехнічних систем пошуку людей під завалами. 5. Розробка алгоритм оброблення сигналів для радіотехнічних систем пошуку людей під завалами Методи дослідження. В даній магістерській роботі було застосовано методи теорії ймовірностей, лінійної та нелінійної фільтрацій у дискретному часі, методи статистичної теорії прийняття рішень та статистичного моделювання на ЕОМ. Наукова новизна одержаних результатів: Вдосконалено метод пошуку координат місця знаходження шуканого живого об’єкта на основі вимірювань допплерівського зсуву, в якому, на відміну від існуючих, враховується фактор вірного виявлення, про що можна судити на основі результатів спектрального аналізу. Практичне значення одержаних результатів: 1. Розроблений алгоритм, що дозволяє зменшити СКВ помилки визначення місцеположення мітки в порівнянні з відомими методами на 32-36%. 2. Розроблений алгоритм визначення місцеположення не вимагає значних обчислювальних затрат і може бути реалізований на сучасних мікропроцесорах в масштабі реального часу.
Відкритий доступ
Алгоритм виявлення та оцінювання параметрів руху маневруючого точкового об’єкту за даними системи відеоспостереження
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Маленчик, Тарас Володимирович; Неуймін, Олександр Станіславович
Магістерська дисертація 81с., 32 рис., 14 табл., 26 джерел. Об’єкт дослідження – виявлення та оцінювання параметрів руху маневруючого точкового об’єкту за даними системи відеоспостереження. Предмет дослідження – синтез алгоритму виявлення та супроводження маневруючих точкових об'єктів за даними системи відеоспостереження. Мета роботи – підвищення ефективності виявлення та супроводження точкових об’єктів системою відеоспостереження шляхом синтезу алгоритму виявлення та супроводження маневруючих точкових об'єктів на послідовності відеозображень. Методи дослідження. У роботі використовувалися: апарат теорії ймовірностей, математичної статистики, методи статистичного (імітаційного) моделювання на ЕОМ і теорія цифрового оброблення зображень. Синтезовано алгоритм виявлення та супроводження маневруючої точкової цілі з використанням методів IPI та квазіоптимальних фільтрів з зворотніми зв’язками. Результати дисертації рекомендуються для використання в установах, які займаються створенням і покращенням систем оптичного виявлення БПЛА для підвищення ефективності виявлення і супроводження цілей, що не потребують значних обчислювальних затрат. Дана робота має важливе значення для підвищення обороноздатності країни. Передбачається що за допомогою синтезованих алгоритмів будуть створені системи для раннього виявлення об’єктів, забезпечення безпеки аеропортів та інших важливих промислових, військових та цивільних об’єктів. Результати досліджень окремих алгоритмів з дисертації були опубліковані на ІХ міжнародній науково-технічній конференції "Радіотехнічні поля, сигнали, апарати та системи" 2020.
Відкритий доступ
Алгоритм кореляційно-екстремального стеження за безпілотним літальним апаратом за даними відеоспостереження
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Литвинець, Олександра Леонідівна; Жук, Сергій Якович
Магістерська робота на тему «Алгоритм кореляційно-екстремального стеження за безпілотним літальним апаратом за даними відеоспостереження» складається з 8 розділів, 83 сторінки, 1 додатку, 60 ілюстрацій по тексту роботи та 20 таблиць. Використано 11 посилань. На сьогоднішній день прогресивний розвиток пілотної та безпілотної авіації, систем управлінням повітряними та наземними об'єктами пересування, створює необхідність у розробці технологій, що виявляють та супроводжують об'єкти у просторі. Найбільш широке застосування вони віднайшли у задачах навігації, космічного моніторингу Землі, забезпечення безпеки, бортових систем, що встановлюються у літаках, гелікоптерах та автомобілях, та охоронних послуг. Необхідність у використання методів виявлення та супроводження зростає у зв’язку з розширенням області застосування БПЛА, що можуть бути об’єктами-правопорушниками. Підвищення ефективності оптико-електронних систем необхідно для задач охорони та захисту закритих територій від несакціонованого проникнення, забезпечення їх приватності від безпілотних літаючих апаратів. Сучасні БПЛА можуть мати не тільки маленькі розміри та високу автономність, але і надзвичайно високу маневреність. Як наслідок, постійно підвищується вимоги комплексів, що обробляють поставлені цілі, а тому це приводить до поліпшення вже існуючих технологій та розробки нових методів і алгоритмів для вирішення поставлених задач. В роботі розглянута розробка та аналіз алгоритм кореляційно-екстремального стеження за безпілотним літальним апаратом за даними відеоспостережень. Метою дослідження є покращення характеристик стеження за малорозмірними БПЛА системою відеоспостереження, шляхом розробки кореляційно-екстремального алгоритма стеження. Об’єкт дослідження – процес стеження за малорозмірними БПЛА системою відеоспостереження. Предмет дослідження – методи стеження за малорозмірними БПЛА за даними відеоспостережень. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: - провести аналіз сучасних телевізійних систем відеоспостереження; - виконати аналіз кореляційно-екстремальних методів зіставлення зображень; - розглянути можливості застосування метода калманівської фільтрації для стеження за точковими цілями; - розробити алгоритм кореляційно-екстремального стеження за малорозмірним БПЛА на основі методу калманівської фільтрації; - оцінити ефективність розробленого алгоритму за допомогою статичного моделювання на ЕОМ;. - розглянути можливості практичної реалізації розробленого алгоритму.
Відкритий доступ
Тиристорний регулятор напруги
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Іванечко, Денис Миколайович; Піддубний, Володимир Олексійович
Обсяг пояснювальної записки магістерської дисертації становить 77 сторінок, які включають в себе 6 розділів, 37 ілюстрації, 11 таблиць, 3 додатки і 21 бібліографічне найменування за переліком джерел посилань. Актуальність теми: Розробка та дослідження тиристорних регуляторів напруги в сучасну епоху повної електрифікації господарства має велике значення для створення регуляторів напруги для побутових та промислових приладів, які в своєму складі мають електродвигуни на 220/380 вольт, та широко використовуються в силовій електроніці. Тиристори відповідно до освітньої програми підготовки бакалаврів вивчаються в дисципліни «Елементна база радіоелектронної апаратури». Для іх вивчення відводиться достатньо малий час – 1 навчальна година лекцій. Лабораторні роботи з даної тематики в згадуваній дисципліні відсутні. Тому, особливо в період карантинних обмежень зв’язаних з розповсюдженням Covid 19 та переходом на дистанційне навчання, актуальним є розробка віртуальних лабораторних робіт. Мета дослідження: розробити віртуальну лабораторну роботу з дослідження тиристорів та регуляторів напруги побудованих на їх основі, створити методичні вказівки для виконання роботи та провести віртуальне дослідження розробленого макету. Об’єкт дослідження: лабораторний макет для дослідження принципів управління напругою та тиристорного регулятора напруги 220/380 вольт. Предмет дослідження: простота реалізації роботи в віртуальному середовищі, можливості регулювання вихідної напруги, особливості фазового методу регулювання та доступність повторення віртуального макету на фізичній основі. Новизна одержаних результатів: розроблено віртуальну лабораторну роботи з можливістю фізичного повторення, яка підвищить якість підготовки спеціалістів радіотехніків, дозволить більш якісно та ефективно сприйняти матеріал лекцій з розділу «Тиристори».
Відкритий доступ
Контролер системи управління двигуном електричного скутера з передаванням інформації на смартфон
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Демченко, Сергій Олегович; Вишневий, Сергій Валерійович
Актуальність теми: Тема, що розкривається в дослідженні, є дуже актуальною у зв’язку з швидким розповсюдженням елетротранспорту в житті людини. Значне збільшення потреб населення в коротких подорожах по місту за останні роки на планеті призвело до швидкого збільшення кількості різних видів електротранспорту. Для кожного електродвигуна потрібен контролер. Розробці та вдосконаленню параметрів контролерів і присвячена дана дисертація. Робота пов'язана з науковими програмами кафедри . Метою є розширення функціоналу, спрощення та здешевлення контролера для двигуна електричного скутера. Завдання дослідження : 1. Впровадити контролер, який використовує передові методи безщіткового управління двигуном, на недорогих апаратних засобах, невеликими розмірами та вартістю порівняно з аналогами. 2. Виділити процес проектування контролера двигуна, включаючи вибір компонентів та аналіз, щоб продемонструвати, що його можна легко зробити власноруч. 3. Інтегрувати збір даних у контролер, щоб допомогти у розробці та оцінці сам контролер, двигун та систему. 4. Впровадити бездротовий метод відстеження даних про систему. Об’єктом дослідження є контролер для управління безколекторним електродвигуном постійного струму з датчиками Холла що потребує вдосконалення Предмет дослідження є конструкція та характеристики пристрою Методи дослідження: Теоретичний розрахунок та експерементальні дослідження параметрів макету пристрою Наукова новизна одержаних результатів полягає в пропозиції нової конструкторської концепції контролера, підвищення її надійності,ефективності, а також розширення функціоналу за рахунок бездротової передачі інформації. Практичне значення одержаних результатів. Можна застосувати для управління безколекторним двигуном не лише на електротранспорті, а і в будь-якій галузі де використовується такий тип електродвигуна. Публікації. ІХ Міжнародна науково-технічна конференція "Радіотехнічні поля, сигнали, апарати та системи" 2020 - Секція 4. Електроніка, нанотехнології, біомедичні системи, радіовимірювання. "Розробка контролера для управління двигуном електричного скутера з передачою інформації на смортфон".
Відкритий доступ
Алгоритми створень панорманих зображень
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Гончар, Віталій Ігорович; Вишневий, Сергій Валерійович
Під час написання магістерської дисертації було доведено актуальність вирішення проблеми створення панорманих зображень. В ході проведеної роботи був сформований алгоритм для склеювання панорманого зображення по відеоряду, в якому проводиться зйомка в одній площині, а також проведено дослідження і порівняння методів пошуку і опису особливих точок. Отриманий алгоритм не є прив’язаним до змісту відео і його розширеню через використання алгоритму на осноові особливих точок. Також був розроблений стартап проект для багатоканальної системи спостереження. Було виділено основні тези для позиціонунні даної системи на ринку. Також було представлено переваги даної системи, що компенсують недоліки в порівнянні з конкурентами.
Відкритий доступ
Алгоритми траєкторної фільтрації за даними активної та пасивної радіолокаційних систем
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Балакірєв, Микола Валерійович; Жук, Сергій Якович
Магістерська дисертація за темою «Алгоритми траєкторної фільтрації за даними активної та пасивної радіолокаційних систем» складається з 7 розділів, 20 ілюстрацій, 10 таблиць. Обсяг роботи – 87сторінок. Об’єкт дослідження – процеси оцінювання параметрів руху повітряної цілі активною та пасивною радіолокаційними системами. Предмет дослідження – методи оцінювання параметрів руху повітряної цілі за даними активної та пасивної радіолокаційних систем. Мета дослідження – підвищення точності оцінювання параметрів руху цілі за даними активної та пасивної радіолокаційних станцій шляхом розробки комплексного алгоритму фільтрації. Для досягнення поставленої задачі були розв’язані такі часткові завдання: • розробка моделі вимірювання координат цілі активною і пасивною радіолокаційними системами; • розробка алгоритмів траєкторної фільтрації за даними активної і пасивної радіолокаційних систем; • розробка алгоритму об’єднання даних траєкторної фільтрації, отриманої від активної та пасивної радіолокаційних систем; • аналіз ефективності розроблених алгоритмів шляхом статистичного моделювання на ЕОМ; • аналіз можливостей практичного застосування розроблених алгоритмів. Дослідження отриманих алгоритмів було проведене шляхом статистичного моделювання в середовищі MatLab. Результат роботи – розроблено комплексний алгоритм оцінювання параметрів руху повітряної цілі, що зменшує СКВ помилки оцінки її місце-положення у порівнянні з СКВ помилок вимірювання в 3…3.5 рази і дозволяє підвищити ефективність оцінки на етапі вторинної та третинної обробки. Для реалізації розробленого алгоритму оцінки необхідно виконати 3375 операцій множення та 2976 операцій додавання на один крок, що дозволяє реалізувати його в реальному масштабі часу на базі сучасних цифрових пристроїв.
Відкритий доступ
Алгоритми згладжування та фільтрації в радіометрах з цифровою обробкою сигналів
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Бондарець, Сергій Валерійович; Головін, Володимир Андрійович
Обсяг пояснювальної записки магістерської дисертації становить 82 сторінок, які включають в себе 6 розділів, 24 ілюстрацій, 23 таблиць, 15 бібліографічних найменувань за переліком джерел посилань. Розглянуті основні принципи побудови радіометрів, сучасні можливості АПЦ та використання їх після квадратичного детектора. Розраховане необхідне підсилення для роботи АЦП. Зроблено моделювання синхронного детектора, згладжування та фільтрація.
Відкритий доступ
Модель для дослідження впливу характеристик вузлів на параметри радіометра
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Гарбовський, Віктор Петрович; Головін, Володимир Андрійович
Обсяг пояснювальної записики магістерської дисертацій становить 77 сторінок, які включають в себе 6 розділів, 30 ілюстрацій, 22 таблиці, 8 біблографічних посилань за переліком джерел посилань. Актуальність теми дослідження. В сучасному світі мікрохвильова радіометрія займає дуже важливе місце у метеорології, медицині, дослідженні дальнього космосу та інших наук. Для досліджень використовують різноманітні радіотелескопи, вартість яких надзвичайно висока. Радіометр — приймач, який є однією з найважливіших компонент радіотелескопа. Однією з особливостей даного пристрою є те, що у готових радіометрів неможливо змінити параметри радіометра, якщо необхідно внести зміни в конструкцію приладу, — необхідно повністю перераховувати і виробляти пристрій наново. Враховуючи вище наведені фактори, було вирішено створити модель радіометра у програмному середовищі Simulink, що дозволить відійти від вище вказаних проблем і дозволить проводити досліди, що сприятимуть кращому розумінню роботи радіометрів. Мета та завдання. Метою МД виступає моделювання мікрохвильового модуляційного радіометра та проведення дослідів з отриманою моделлю. Об'єкт та предмет роботи. Об'єктом роботи є радіотехнічний приймач. Предметом виступає процес моделювання радіометра у програмному середовищі. Наукова новизна одержаних результатів: вперше проведено моделювання мікрохвильового модуляційного радіометра Дікке в програмному середовищі Simulink. Практичне значення одержаних результатів: Отримана модель мікрохвильового модуляційного радіометра Діке дозволяє визначати оптимальні характеристики вузлів радіометра на етапі комп'ютерного моделювання реального радіометра.
Відкритий доступ
Система передачі інформації на основі протоколу LoRaWAN
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Гнатюк, Дмитро Олександрович; Могильний, Сергій Борисович
Сьогодні Інтернет речей (IoT) — одне із найбільш цитованих тем. IoT захоплююча ідея в наявності якої мільярд Smart пристроїв для сканування навколишнього середовища та передачі даних до онлайн сховища перетворюється в телекомунікаційне дослідження. Крім того, підтримувати безпечну передачу інформації в режимі реального часу з низьким енергоживленням. Такі технології можуть привести до вирішення багатьох питань пов'язаних із Smart – містами, моніторингом забруднення, транспорту, пошуку людей, охороною здоров’я. Це можливо за допомогою використання бездротових систем зв’язку LoRa та ESP-NOW. LoRa – велика дистанція, низька потужність, використання Chirp Spread Spectrum (CSS). ESP-NOW – невелика відстань, низька потужність, більший канал передачі даних.
Відкритий доступ
Алгоритм виявлення траєкторії цілі з використанням фільтрів Калмана за даними імпульсно-доплерівської радіолокаційної системи
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Лакійчук, Антон Павлович; Жук, Сергій Якович
Магістерська дисертація за темою «Алгоритм виявлення траєкторії цілі з використанням фільтрів Калмана за даними імпульсно-доплерівської радіолокаційної системи» складається з 10 розділів та 3 додатків. Обсяг роботи – 98 сторінок. Об’єкт дослідження – імпульсно-доплерівська радіолокаційна система (ІД РЛС). Предмет дослідження – методи виявлення траєкторії цілі в умовах завад за даними ІД РЛС. Мета дослідження – забезпечення виявлення траєкторії цілі в умовах завад за даними ІД РЛС. Для досягнення поставленої мети були розв’язані такі часткові завдання: • розробка моделі вимірювання координат цілі за даними ІД РЛС в сферичній системі координат; • синтез алгоритму траєкторної фільтрації за даними ІД РЛС в сферичній системі координат; • розробка алгоритму виявлення траєкторії цілі з використанням фільтрів Калмана за наявності завад за даними ІД РЛС; • аналіз ефективності розроблених алгоритмів шляхом статистичного моделювання на ЕОМ; • аналіз можливостей практичного застосування розробленого алгоритму. Дослідження отриманих алгоритмів було проведене шляхом статистичного моделювання в середовищі моделювання MatLab
Відкритий доступ
Алгоритм сегментації цифрових зображень спотворених комбінованою завадою
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Бобко, Артем Сергійович; Вишневий, Сергій Валерійович
Обсяг пояснювальної записки магістерської дисертації становить 97 сторінок, які включають в себе 7 розділів, 28 ілюстрації, 34 таблиці, 26 бібліографічних найменувань за переліком джерел посилань. Актуальність теми дослідження. З кожним роком зростає потреба в швидкій, а головне якісній обробці отримуваних зображень, виділення окремих областей для подальшого аналізу сцени на зображенні, наприклад, безпосередньо автоматичної обробки зображень. Завдання сегментації одне з основних при вирішенні цієї проблеми. Без цього етапу неможливо було б отримати чіткі знімки, з максимально зменшеним рівнем шумів, тому постає завдання дослідити сегментацію текстурних зображень. Мета роботи. Розробка та аналіз алгоритму сегментації цифрових зображень спотворених комбінованою завадою. Об’єкт дослідження. Сегментація радіолокаційних зображень. Предмет дослідження. Алгоритм сегментації текстурних зображень. В результаті виконання магістерської роботи було створено алгоритм який дозволяє сегментувати текстурні зображення на яких присутня комбінована завада. Матеріали дисертації та основні положення, отримані в роботі, представлялися на: міжнародній науково-технічній конференції «Радіотехнічні поля, сигнали та системи» (м. Київ, 2019); ІІ Всеукраїнській науково-технічній конференції студентів та аспірантів «Радіоелектроніка в ХХІ столітті» (м. Київ, 2019);
Відкритий доступ
Модель системи прихованого зв’язку з використанням технології NB-IoT
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Бердник, Юрій Володимирович; Шпилька, Олександр Олександрович
Магістерська дисертація на тему «Модель системи прихованого зв’язку з використанням технології NB-IoT» містить 27 ілюстрацій, 38 таблиць та 17 бібліографічних найменувань за переліком посилань. Мета роботи — створення моделі, що здатна оцінити NB-IoT як потенційну систему прихованого зв’язку. Для вибору системи NB-IoT використаний метод експертної оцінки серед схожих технологій, проведено огляд технічних деталей роботи мережі NB-IoT, для виконання основної задачі проведено комп’ютерне моделювання та отримані показники BER для каналів з білим гаусівським шумом та каналу Релея при використанні кодування та без нього, для напрямків зв’язку Downlink та Uplink. Результати моделювання та технічні викладки, описані в магістерській дисертації можуть бути використані як привід до створення системи прихованого зв’язку на основі NB-IoT. Підтверджено, що система NB-IoT має потенціал стати системою прихованого зв’язку для громадських, охоронних та військових цілей, її робота передбачена у складі перспективної мережі 5G, а розвиток закладений на роки вперед.
Відкритий доступ
Алгоритм компенсації перешкодами при прийомі супутникового телебачення
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Пушкаренко, Тимофій Юрійович; Чмельов, Вячеслав Орійович
При прийомі супутникового телебачення ми зіткаємось з низкою проблем, які перешкоджають якісному надходженню сигналу. На шляху до приймача сигнал зазнає спотворень внаслідок штучних та природніх завад. Різні типи електричних систем, створених людиною, телевізійні та радіокомунікації, станції електропостачання, системи мобільного зв’язку — все це перешкоджає нормальному прийому супутникового телебачення. Також сигнал може бути відбитий від навколишніх споруд чи місцевого рельєфу та прийнятий паралельно з основним сигналом, це робить його активною завадою. Для боротьби з такими завадами ідеально підходить квадратурний автокорелятор. Він формує провали в бічних пелюстках діаграми спрямованості антени в напрямках приходу активних перешкод чи відбитих сигналів. Квадратурний автокорелятор (КА) встановлюється на виході з супутникової антени. Параболічні офсетні дзеркальні антени в даний час є найбільш поширеним типом антен для систем зв'язку сантиметрового діапазону хвиль завдяки високому коефіцієнту посилення і дуже вузькій діаграмі спрямованості. Офсетні антени переважно застосовуються для систем супутникового зв'язку
Відкритий доступ
Алгоритм визначення місцеположення RFID-міток на основі RSS-вимірювань
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Притолюк, Петро Григорович; Товкач, Ігор Олегович
Обсяг пояснювальної записки магістерської дисертації становить 83 сторінки, які включають в себе 6 розділів, 22 ілюстрації, 15 таблиць, 19 бібліографічних найменувань за переліком джерел посилань. Актуальність теми дослідження. Автоматизовані системи моніторингу відіграють важливу роль в житті людей. Їх використовують для визначення об’єктів та спостереження за ними в приміщеннях чи на певній території. Для розпізнавання предметів застосовують радіочастотну ідентифікацію з використанням RFID-міток та бездротової сенсорної мережі. Для визначення місцеположення RFID-міток використовують потужність прийнятого сигналу (RSS-вимірювання). Обчислення координат, на основі RSS-вимірювань, відбувається за допомогою методу найменших квадратів після отримання усіх даних від датчиків, при цьому точність визначення місцеположення предметів не досягає потенційної нижньої границі Рао-Крамара, а також це призводить до збільшення обчислювальних затрат. Мета та завдання. Підвищення точності визначення місцеположення RFID-міток шляхом розробки алгоритму, який буде уточнювати координати міток по мірі надходження RSS-вимірювань від датчиків сенсорної мережі. Об’єкт дослідження. Процес визначення місцеположення RFID-міток. Предмет дослідження. Методи визначення місцеположення RFID-міток. Методи дослідження. В роботі використовувалися методи теорії ймовірностей, лінійної і нелінійної фільтрації в дискретному часі, статистичної теорії прийняття рішень і статистичного моделювання на ЕОМ. Наукова новизна одержаних результатів: Розроблено рекурентний алгоритм оцінювання місцеположення RFID-міток, в якому, на відміну від існуючих, враховується дисперсія помилок вимірювання потужності датчиками мережі і реалізована послідовна обробка RSS-вимірювань від датчиків сенсорної мережі, що дозволяє уникнути обертання матриць великих розмірностей. Практичне значення одержаних результатів: 1. Розроблений алгоритм на основі RSS-вимірювань дозволяє зменшити СКВ помилки визначення місцеположення RFID-мітки в порівнянні з відомими методами на 32-36%. 2. Конфігурація з восьми датчиків забезпечує найбільш рівномірний вид ізоліній кругового СКВ помилки визначення місцеположення в горизонтальній площині. 3. Розроблений алгоритм визначення місцеположення на основі RSS-вимірювання не вимагає значних обчислювальних затрат і може бути реалізований на сучасних мікропроцесорах в масштабі реального часу. Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації та основні положення, отримані в роботі, представлялися на: міжнародній науково-технічній конференції «Радіотехнічні поля, сигнали та системи» (м. Київ, 2019; XІІ науково-технічній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Радіоелектроніка в XXI столітті» (м. Київ, 2018); Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 2 тез доповідей.
Відкритий доступ
Система інтернету речей з використанням сіамської згорткової нейронної мережі
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Петровський, Андрій Анатолійович; Могильний, Сергій Борисович
Магістерська дисертація на здобуття магістерського ступеня за спеціальністю 172 «Телекомунікації та радіотехніка» (спеціалізація «Радіотехнічні інформаційні технології») — Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», 2019, Київ. Магістерська дисертація складається з 105 сторінок, на яких розміщено 36 рисунків та 26 таблиць. Також у додатках знаходяться публікації за темою дисертації. Метою є розробка єдиної замкнутої системи Інтернету речей з можливістю віддаленого контролю та моніторингу з використанням засобів машинного навчання для забезпечення безпеки даної системи. Об’єктом дослідження є біометрична аутенфікація за допомогою обличчя Предметом дослідження є методи та алгоритми розпізнавання обличчя за допомогою засобів штучного інтелекту та їх інтеграція в систему Інтернету речей.

Переглянути

Нові надходження