2024
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 2024 за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 31
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Linguosynergetics as a new paradigm in discourse studies(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Chernysh, A.Ця стаття представляє лінгвосинергетику як нову міждисциплінарну парадигму, що поєднує синергетику та лінгвістику для вивчення динамічних процесів, що лежать в основі мовних систем. Основною метою є обговорення теоретичних основ лінгвосинергетики, дослідження її методологічних підходів та демонстрація її ефективності шляхом емпіричного дослідження. Основні результати підкреслюють, як синергетичні принципи, такі як самоорганізація, емерджентність і нелінійність, розкривають самоорганізаційну природу лінгвістичних явищ, надаючи розуміння функціонування мови. Висновки дослідження підтверджують потенціал лінгвосинергетики запропонувати цілісне розуміння мови як складної адаптивної системи, збагачуючи тим самим поле вивчення дискурсу та відкриваючи нові шляхи для майбутніх досліджень. Інтегруючи синергетичні принципи, лінгвосинергетика пропонує нові погляди на еволюцію, розвиток, зміни та функціонування мови, прогнозуючи значні успіхи в лінгвістичних дослідженнях і застосуваннях. Майбутні дослідження мають бути зосереджені на розвитку передової міждисциплінарної співпраці та емпіричному підтвердженні теоретичних моделей для подальшого покращення нашого розуміння лінгвістичних явищ.Документ Відкритий доступ Психолінгвістика: тенденції розвитку та пошук нових перспектив(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Кривенко, С.У статті схарактеризовано психолінгвістику як міждисциплінарну галузь та окреслено проблеми вивчення мовленнєвої діяльності, дослідження яких останнім часом зазнало значних змін. Наголошено на необхідності переосмислення мовознавчої наукової парадигми, яка досі зберігає орієнтири радянських часів, єдність наукового і культурного спадку. Міждисциплінарні особливості психолінгвістики стали підґрунтям для різнобічного розвитку теорії мовленнєвої діяльності, різноаспектного вивчення процесів засвоєння та використання мови, породження і сприйняття мовлення, пошуків нових форм і моделей комунікації. Увага вчених поступово змістилася від пояснення природи мовленнєвої діяльності та механізмів її реалізації до безпосередніх учасників мовлення, обставин за яких воно продукується, мотивів, мети, результатів вислову. Простежено витоки психолінгвістики, тенденції її розвитку, підходи до вивчення мовленнєвої діяльності людини – одного з основних об’єктів дослідження, що має множинну специфіку проявів. Зазначено, що ідеї психолінгвістики сформувалися в працях учених, що вивчали мовленнєву діяльність людини, використовуючи психологічні підходи для встановлення підґрунтя мовленнєвої діяльності, її соціально-культурної детермінованості, психофізіологічної організації процесу породження мовлення, обумовленості мовленнєвої діяльності соціальними чинниками. Відзначено оформлення психолінгвістики як окремої галузі, що відбулося зі становленням теоретичного підґрунтя та пошуком власних методологійних орієнтирів, окресленням таких актуальних проблем сфери, як передача мовленнєвого повідомлення, кодування й декодування інформації, уточненням предмету дослідження, характеру її міждисциплінарності. Проаналізовано наукові концепції та окремі положення праць авторитетних учених, що стали методологійним фундаментом української психолінгвістики. Докладно розглянуто поняття мовної компетенції, комунікативної компетенції, теорії мовленнєвої діяльності у контексті багатоаспектних досліджень, важливих з погляду викладацької практики.Документ Відкритий доступ Використання медіаконтенту та ігрових матеріалів для онлайн-викладання іноземної мови(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Степанов, Віталій; Щербак, Даринадоречного інструментарію в організації онлайн-занять з іноземної мови у період соціально-резонансних подій (пандемія COVID-19 та воєнний стан). Згадуються останні напрацювання українських та вітчизняних науковців в студіях про викладання іноземних мов у дистанційному режимі. Описується роль цифровізації в освітньому секторі з акцентом на особливе значення медіаконтенту та ігор як релевантного доповнення до проведення онлайн-занять. Визначаються переваги та недоліки залучення медіаресурсів та ігрових матеріалів для лінгводидактичних цілей. Фокусується увага на інтерактивності як суттєвого складника в успішній реалізації викладацьких стратегій у разі залучення медіаматеріалів для онлайн-занять. Наводяться найбільш доречні онлайн-платформи з використання медіаконтенту для розробки онлайн-занять (LiveWorksheets, Wordwall, Quizizz, iSLCOLLECTIVE). Окремо пояснюється гейміфікація, тобто поєднання цифрових засобів навчання з ігровими елементами для покращення засвоєння мови. Демонструється потенціал спеціально сконструйованих онлайн-платформ у сфері розробки ігрових вправ для уроку з іноземної мови (Baamboozle, Genial.ly, Kahoot, GimKit Live). Як для інтерактивного медіа-контенту, так і для лінгвістичних ігор автори пропонують конкретний перелік лексичних та граматичних вправ, що можуть стати в нагоді під час онлайн-заняття з іноземної мови. Зазначені в статті платформи та підходи до їх використання у створенні лінгводидактичних вправ можуть залучатися в межах закладів як середньої, так і вищої освіти (незалежно від профільних дисциплін викладання). Розглянуте в статті дослідження є пілотним. Відтак, перспективи подальших досліджень полягають у більш глибокому вивченні потенціалу використання медіаконтенту та гейміфікації на онлайн-заняттях з іноземних мов. Водночас, доречним є пошук нового інструментарію для дистанційної освіти. Зокрема, планується дослідити функціонал корпусних ресурсів у сфері онлайн-викладання іноземної мови.Документ Відкритий доступ Переклад біноміалів у поезії Т. Шевченка німецькою мовою(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Гудманян, Артур; Баклан, Іринаперекладу біноміалів німецькою мовою. Матеріалом дослідження послугували поетичні твори Т. Шевченка та їхні переклади німецькою мовою, виконані на початку та у другій половині XX століття. Авторами проаналізовано 61 лексичну одиницю та представлено класифікацію основних засобів і прийомів перекладу біноміалів німецькою мовою. У ході дослідження застосовано методи аналізу та синтезу, а також описовий, зіставний, статистичний і трансформаційний методи. Формальними можливостями перекладу біноміалів німецькою мовою можна назвати використання композитів, прийом опущення гіпероніма, використання атрибутивного та прийменникового означень, а також прикладки, застосування синтаксичних трансформацій, зокрема підрядного відносного речення, сполучника und та збереження біноміалів у перекладі. За результатами дослідження особливостей перекладу біноміалів у поезії Т. Шевченка німецькою мовою можна виокремити прийом опущення та використання прикладки у поєднанні з прийомами перестановки, мутації та конкретизації. Опущення застосовується у разі наявності семантично надлишкової інформації в біноміалі або вірогідності викривлення смислу під час перекладу обох компонентів біноміала. Прийом опущення може поєднуватися із прийомом мутації та бути націленим на зміну плану вираження. Частотність використання композитів і сполучника und під час перекладу біноміалів значно менша порівняно з використанням опущення та прикладки. Збереження біноміалів у перекладі характерне для передачі складних іменників, компонентами яких постають власні назви та реалії. Атрибутивне означення в перекладі біноміалів можна вважати маловживаним, так само нечасто застосовується заміна одного з компонентів та описовий переклад. Переклад біноміалів у поезії має орієнтуватися не лише максимально точне відтворення змісту вихідної одиниці в тексті перекладу, а й належним чином відтворювати форму представлення художнього твору.Документ Відкритий доступ The linguistic and stylistic features of spoken narrative videogame text(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Shalamay, A.У статті наведено результати лінгвостилістичного аналізу внутрішньоігрового тексту, взятого з шести відеоігор різних ігрових та наративних жанрів, та зроблено спробу схарактеризувати стилістичні, граматичні та лексичні особливості усного наративного тексту у порівнянні із письмовим наративним текстом та текстом інтерфейсу. В результаті аналізу було виявлено, що усний сюжетний текст відеоігор тяжіє до розмовного стилю мовлення, та, на відміну від інших видів тексту, в ньому частіше вживаються колоквіалізми, вигуки та слова-філери. Як і письмові тексти наративного характеру, він містить значно більшу кількість форм на позначення минулого та майбутнього часів, відтоді як у тексті інтерфейсу частіше вживаються форми теперішнього часу та вираження імперативної модальності. Усний сюжетний текст також виділяється широким розповсюдженням віртуалміфоперсонімів та частішим вживанням фразових дієслів, що випереджають їхні однослівні еквіваленти в 3,1-3,7 разів.Документ Відкритий доступ До питання об’єктивності в оцінці якості перекладу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Стежко, Ю.Стаття присвячена одній із актуальних тем лінгвістичних досліджень – темі оцінювання якості перекладу. Відзначаються істотні відмінності у вимогах до перекладів різного призначення, зокрема, зіставляються вимоги до якості художнього та інституційного перекладів. Зазначається, що художній переклад є відображенням пануючої культури. Постмодернізм наклав свій відбиток на художній переклад творенням смислу самим читачем. Художній переклад припускає доместикацію, національне самовираження перекладача, що виключає об’єктивність у науковому її сенсі при оцінюванні якості перекладу. Об’єктивність в оцінці художнього перекладу може розглядатися лише у формі статистики суб’єктивних оцінок групою експертів. Інституційний переклад в силу свого призначення істотно відрізняється вимогами від художнього стосовно смислової відповідності оригіналу. У статті відзначаються лексико-стилістичні та семантичні особливості інституційного перекладу на прикладах допустимих форм звернень, позначень вчених звань тощо. Зазначається, що в інституційному перекладі не припускається вираження авторського ідіостилю, ужиток національно обумовлених маркерів емотивного та конотативного забарвлення. Інституційний переклад підпорядковується низці нормативів діючого міжнародного стандарту мови UNE-EN ISO 17100: 2015. Прийнятий за критерій, стандарт дає можливість експертам оцінювати якість перекладу чітко означеним мірилом, а відтак наближатися до певної об’єктивності оцінки, але за рахунок втрати сутнісної риси кожної мови – національного коду. Фах інституційного перекладача передбачає володіння Soft skills, знаннями з відповідної галузі, навичками користувача інформаційними технологіями, знання варіантів та варіацій англійської мови тощо. Відображені у статті положення покликані стати орієнтиром у формуванні відповідних спецкурсів.Документ Відкритий доступ Euphemisms in mass media discourse: the USA elections 2024(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Nazarenko, Olena; Kozel, YanaGiven the global desire of the society to promote tolerance and equality in terms of age, gender, religion, nationality, and social status, nowadays the prevalence of euphemisms has noticeably increased. Euphemisms serve as a tool to soften a harsh, offensive or unpleasant expression in order to prevent any potential conflicts, offence or discomfort when dealing with sensitive and controversial topics regarding various aspects of social life. Moreover, the use of euphemistic language instead of harsh phrases with negative emotional connotations reflects a collective effort to understand complex social patterns while maintaining mutual respect and sensitivity. It can also be seen as an essential trait of human communication that demonstrates the cultural and historical changes in society. The phenomenon of euphemism is a remarkable feature in the English-language mass media discourse. For the past decades, as the Internet and television have significantly evolved, media is widely considered to play a vital role in influencing public opinion, regarding political sphere in particular. It is set to be a crucial factor in the country's political process and all its manifestations, such as coverage of global political events, influence on election campaigns and electorate as well as the final election outcome. The use of euphemisms, in turn, is believed to be one of the key mechanisms in such influencing process created by media. Euphemisms enable media imperceptibly impact the way the public responds to political processes, events, and how it perceives certain representatives of the political world. The article outlines the issues related to the term “euphemism”, its’ definition and the role of the considered linguistic unit in modern mass media discourse. Based on articles about 2024 Unted States elections, the study analyzes the strategies of formation of euphemistic units in the English-language mass-media discourse and how it influences reader’s perception of the text.Документ Відкритий доступ Impersonalisation as a cognitive tool in simultaneous interpreting(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Skrylnyk, SerhiiThis paper examines impersonalisation as a cognitive strategy that enhances the efficiency of simultaneous interpreters in English-Ukrainian language pair interpreting. Impersonalisation, which is described as being linguistic and emotionally neutral, allows the interpreters to control their cognitive load, remain clear-headed, and even emotionally neutral during moments of extreme emotion. In spite of its significance, there has been scant literature on the use of impersonalisation in interpreting studies, leaving a gap in practical aspects of training as well as a theoretical one. The controlled experiment enrolled 30 master students who were put into experimental and control research groups. The experimental group was trained on a structured program on impersonalisation techniques, such as use of passive voice, agent-less sentences, and filtering of emotions in out of politics speeches for 12 weeks. Participants were able to pursue their education in a simulated environment where ethnic conflict scenarios sparked emotions. The performance was evaluated by means of language assessment, NASA Task Load Index (NASA-TLX), and eye movement pattern data collection as enriched with questionnaires and interviews. Findings showed that impersonalisation resulted in more successful interpreting performance. The experimental group increased the level of neutrality by 30% and had 25% less load on their cognition compared to the control group. Emotion filtering was the most efficient method of reducing cognitive effort while proficiency in non-linguistic interventions raised the level of quality. This research qualifies impersonalisation as a pivotal device in the context of simultaneous interpreting and further for interpreter education and practice. Further studies may seek to investigate its use for other languages and more difficult interpreting situations, including its combination with various technologies used in interpreting.Документ Відкритий доступ Особливості машинного перекладу англомовних термінів сфери туризму українською мовою(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Борбенчук, Ірина; Штанько, АлінаСтаття присвячена дослідженню англомовної термінології сфери туризму та особливостям її перекладу українською мовою із застосуванням перекладацьких систем DeepL Translate і Google Translate. Враховуючи постійні зміни у розвитку туристичної галузі, сучасні онлайн-платформи забезпечують активне спілкування і обмін досвідом, сприяють популяризації такого виду відпочинку та спонукають до вивчення туристичних текстів, які стають об’єктом зацікавлення лінгвістів. На матеріалі англомовних туристичних текстів визначено лексичні одиниці на позначення туристичних понять і реалій, які було класифіковано за структурою (прості, складні, абревіатури) та семантикою (архітектурні об’єкти, географічні об’єкти, житло і заклади харчування, транспорт та інфраструктура, зона відпочинку і послуги тощо). З’ясовано, що туристичні тексти об’єднані загальною ідеєю, однак демонструють широке тематичне розмаїття (країни і міста; визначні місця, які слід відвідати; покрокові поради і практичні вказівки; планування подорожі). Установлено, що з розвитком технологій все частішим є використання машинного перекладу, який дозволяє адаптуватися в новому середовищі й здійснити переклад потрібною мовою. Під час дослідження було проаналізовано роботу двох онлайн-систем DeepL Translate і Google Translate та визначено основні помилки і точність перекладу термінів у контексті. Доведено, що система DeepL Translate перекладає туристичні терміни із збереженням змісту частіше (56%) порівняно із системою Google Translate (44%). Незначні відмінності дозволяють залучати обидві системи для перекладу туристичних текстів, однак необхідність людського редагування є доцільною для передачі коректного перекладу та змісту, закладеного автором.Документ Відкритий доступ Brand NARRATIVIZATION as receptive aesthetics: multimodal and linguistic-semiotic analysis(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Voloshchuk, Iryna; Volkov, MykytaThe article aims to study the category of receptive branding aesthetics through multimodal and linguistic semiotic analysis of the narrativization of brand strategies. The article explores how linguistic (storytelling, taglines, slogans) and paralinguistic (logos, color schemes, fonts, tone, voice, etc.) means create receptive brand aesthetics as a multimodal phenomenon. Our research focuses on the multimodal and linguistic-semiotic analysis of brand communications, demonstrating how various linguistic and paralinguistic means shape the brand image and influence its perception by consumers. The article examines how multimodal narratives interact to create a receptive brand aesthetic. It also highlights the tactics through which consumers integrate these brand narratives into their own identities, emphasizing the importance of the receptive approach in the modern marketing environment. The main focus is on the study of integrated marketing communications, particularly how brands use linguistic and paralinguistic multi-semiotic systems to form both an emotional connection and an aesthetic impression on their audience.Документ Відкритий доступ Компресія англійської наукової мови галузі авіаційного будівництва(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Ващило, Ольга; Роман, ЄвгеніяУ статті розглядається явище компресії в науково-технічних текстах англійської мови. Компресію визначено як явище, сутність якого полягає у скороченні мовних засобів без втрати ключової інформації. Явище компресії є характерною рисою науково-технічних текстів, оскільки цей жанр вимагає високої точності, лаконічності та насиченості інформацією. У статті проаналізовано мовні рівні компресії, зокрема фонетичний, морфологічний, лексичний і синтаксичний; визначено засоби реалізації мовної компресії на кожному із рівнів. На фонетичному рівні мови компресія реалізується за допомогою таких засобів, як: редукція, асиміляція, дисиміляція, елізія та акомодація. На морфологічному рівні основними засобами реалізації компресії є універбація, телескопія та скорочення, які зменшують кількість мовних елементів, зберігаючи інформативність. Лексична компресія досягається за допомогою таких засобів, як абревіація, акроніми, спеціалізовані терміни, словоскладання та запозичення, що дозволяє уникнути зайвих пояснень і робить текст зрозумілим для фахівців. На синтаксичному рівні компресія реалізується через еліпсис, безсполучниковий зв’язок, інфінітив та інфінітивні конструкції, дієприкметникові та дієприслівникові звороти, герундій і граматичну неповноту, що дозволяє уникати надлишкових елементів у тексті, зберігаючи його змістову повноту. Засоби компресії сприяють ефективному використанню мовних ресурсів та підвищують інформативну щільність у текстах, що мають на меті передати складні технічні дані. У статті також окреслено різноманітні способи перекладу компресованих структур синтаксичного мовного рівня на матеріалі англійських науково-технічних текстів галузі авіаційного будівництва. Розглянуто компресію при перекладі текстів англійської науково-технічної мови засобами української мови.Документ Відкритий доступ Мультимодальність сучасного англомовного рекламного тексту(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Ващило, Ольга; Андрусів, ЮрійМультимодальність сучасного англомовного рекламного тексту – це комплексне поєднання вербальних, візуальних, просторових і аудіальних елементів, яке забезпечує цілісний вплив на аудиторію, інтегруючи різноманітні сенсорні модуси для досягнення максимальної ефективності комунікації. Така синергетична взаємодія модусів надає рекламним повідомленням здатність підсилювати як когнітивне, так і емоційне сприйняття, стимулюючи позитивні асоціації, що сприяють запам’ятовуваності бренду та лояльності до нього. У цій статті розглянуто теоретичні засади мультимодальності, зокрема поняття «модус» та «мультимодальна комунікація», а також їх застосування у сфері реклами як ключових елементів сучасної комунікації. Описано методи поєднання мультимодальних компонентів, що роблять рекламні послання яскравими та емоційно насиченими. Проаналізовано ефективність інтеграції різних модусів (вербального, візуального, аудіального, просторового) у рекламі, яка формує унікальні враження та викликає емоційний відгук у споживачів, що є одним із основних чинників впливу на прийняття рішень. Переклад мультимодальних рекламних текстів вимагає не лише лінгвістичного перетворення, а й уважного підходу до адаптації всіх компонентів, що формують загальне враження від повідомлення. Наприклад, перекладачам доводиться враховувати семантику візуальних елементів, які можуть мати різні культурні значення в оригіналі та перекладі, а також символічну роль кольорів, шрифтів, композиції та аудіо-ефектів. Окрім того, аудіальні модуси, такі як інтонація, фонова музика або звукові ефекти, здатні створювати певний настрій та підтримувати загальну атмосферу повідомлення, що також вимагає адаптації до культурного контексту цільової аудиторії. У статті висвітлено виклики, з якими стикаються перекладачі під час відтворення мультимодальних рекламних текстів українською мовою. Перекладаючи тексти реклами, важливо враховувати культурну специфіку, зважати на особливості перекладу ідіоматичних виразів, зберігати стиль оригіналу.Документ Відкритий доступ Ideasthesia in communication of technological ideas: lingvo cognitive approach(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Voloshchuk, Iryna; Glinka, Nataliia; Zarva, AnastasiiaThe article explores the cognitive concept of ideasthesia, which means sensing complex ideas or perceiving their meaning in communicating technological ideas, particularly in presentation (idea pitching). The research focuses on how sensory experiences influence the perception of complex concepts, examining the multimodal approach to idea communication in product presentations. By analyzing case studies of Bill Gates' TerraPower start-up and Apple's iPhone 16 presentation, the article demonstrates how the effective use of sensory-triggering language, multimodal visuals, and storytelling can enhance audience engagement and convey innovative concepts more persuasively. The authors emphasize the role of emotional sensations and multimodal presentations in creating impactful narratives that connect technological innovations with user experiences. The linguistics analysis embraces the usage of specialized terminology, emotive vocabulary that emphasizes the advantages of technology, imaginary words. Complex syntactic constructions that allow detailed disclosure of ideas and concepts, rhetorical questions, and motivational sentences to attract the attention of the audience, clear text structure congruent with multimodal elements appealing to universal values. The article highlights the importance of the stage from stimulating sensory pathways to concept formation in competitive startup communication, showing how companies can successfully bridge technical information with consumeroriented messaging. Through examples of visual storytelling, emotional engagement, and multimodal demos, the study illustrates how ideasthesia enhances the cognitive impact of technological ideas on target audiences. The findings contribute to understanding how startups and technological companies can utilize cognitive science to improve the persuasiveness of their communication strategies and foster stronger connections with consumers, investors, and partners.Документ Відкритий доступ Features of using lexical innovations and slang in international memes (on the example of social networks)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Nazarenko, Olena; Rebenok, ValentynaThe article explores the dynamic use of lexical innovations and slang in contemporary international memes, which are prevalent in popular social networks such as Instagram and Facebook. Memes, as a significant phenomenon of digital culture, have evolved into a unique form of communication, blending linguistic creativity with visual content to deliver messages that are often humorous, satirical, or socially reflective. This study analyzes the structural and functional features of memes, focusing on how slang and lexical innovations contribute to their effectiveness in engaging audiences and conveying complex ideas succinctly. By investigating the specific linguistic tools utilized in memes, such as newly coined terms, idiomatic expressions, and non-standard word formations, the research highlights their role in shaping online discourse. The findings also shed light on the cultural and social implications of these linguistic phenomena, emphasizing how they reflect and influence the habits, attitudes, and practices of young people, especially those learning English as a second language. Moreover, the research identifies the primary functions of lexical innovations and slang in memes, including emotional expression, humor, and the creation of shared online identities. The analysis contributes to a broader understanding of how digital communication and language intersect, providing insights into the transformative power of memes in modern Internet discourse.Документ Відкритий доступ Словесна і візуальна метафорика в англомовному біографічному кінодискурсі (на матеріалі сценарію біопіка Крістофера Нолана «Oppenheimer»)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Воробйова, Ольга; Халілов, ЕльманСтаттю присвячено дослідженню ролі та функціонування словесної й візуальної метафорики в біографічному кінодискурсі – сценарії (2022) та фільмі видатного британського режисера Крістофера Нолана «Oppenheimer» (2023). Актуальність проблематики випливає з необхідністі теоретичного осмислення місця таких метафор в англомовному біографічному кінодискурсі та виявлення особливостей їхнього застосування і взаємодії у розглянутому біопіку. Метою дослідження є окреслення тематики та встановлення функційного навантаження словесної та візуальної метафорики в кіноописі життєвого шляху відомого американського фізика Роберта Оппенгеймера. У статті репрезентовано сучасне тлумачення словесної й візуальної (пікторальної) тропеїки в її концептуальному вимірі з огляду на функції (описову, пояснювальну та гуморотвірну), зміст та взаємодію такої тропеїки у сценарному та кінематографічному біографічному наративі. Розкрито роль метафор у створенні образу персонажа, окресленні специфіки його сприйняття світу та комунікації з іншими людьми у професійному та повсякденному колах. З опертям на різнорівневі мовні засоби встановлено низку концептуальних метафор, які відіграють важливу роль у викладенні ключових ідей, теорій та аргументів, втілених у кінострічці у словесному і візуальному форматах. Дослідження застосування візуальних кінометафор для зображення поведінки, мислення і світобачення головного героя, виявів його емоційного стану дозволило чіткіше уявити атмосферу тодішнього академічного й суспільного середовищ США та розкрити ключові теми кінострічки: контраверсійні шляхи наукового прогресу, моральні дилеми, що постають перед вченими, вплив особистих рішень на долю людства та збереження самоідентичності.Документ Відкритий доступ Інтертекстуальність гумору в сучасних англомовних медіаматеріалах на прикладі ситкомів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Влах, Регіна; Володін, Михайло; Демиденко, Ольга; Власюк, ЛюдмилаУ статті здійснено аналіз інтертекстуальних елементів сучасних англомовних ситкомів. Зокрема, автори досліджують особливості використання цитат, пародій, алюзій та інших інтертекстуальних елементів для створення гумору. В статті також розглядається прагматичний потенціал та культурна специфіка різних інтертекстуальних елементів, які використовуються для створення гумористичного ефекту в англомовних ситкомах. Використовуючи порівняльний аналіз англомовних ситкомів, автори визначають різні типи інтертекстуальності та їхній вплив на когнітивне сприйняття аудиторії. У роботі також розглянуто культурну специфіку інтертекстуального гумору та його впливу на процес перекладу.Документ Відкритий доступ Тропеїко-стилістичний аспект відтворення мотиву шлях до слави в українськомовному перекладі біографії Роберта Оппенгеймера(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Воробйова, Ольга; Жирко, ДанилоУ статті схарактеризовано шляхи відтворення тропеїчних маніфестацій мотиву шляху до слави в українськомовному перекладі відомого біографічного твору Кая Берда та Мартіна Шервіна «American Prometheus: The Triumph and Tragedy of J. Robert Oppenheimer» (2021), присвяченого перипетіям життєвого шляху Роберта Оппенгеймера як батька атомної бомби. Метою дослідження є систематизація способів втілення метафорики шляху до слави, розкриття її ролі у формуванні відповідного мотиву та визначення особливостей адекватного відтворення цих одиниць в українськомовному перекладі. Мотивологія шляху в ракурсі мiтологем та метафоричної образності останнім часом привертає увагу дослідників біографічної літератури як у жанрі художньої, так і документальної біографії. Саме тому у статті було виокремлено ключові метафори як маркери мотиву шляху до слави, які було сгруповано за тематикою життєвого вибору героя (КАР’ЄРА Є ШЛЯХ), його освітнього досвіду (УНІВЕРСИТЕТСЬКЕ СЕРЕДОВИЩЕ Є ЯРМАРОК МОЖЛИВОСТЕЙ) та комунікативної поведінки, зокрема крізь призму інтелектуальної конкуренції (РОЗУМОВА ДІЯЛЬНІСТЬ − ЦЕ РУХ У ПРОСТОРІ) та гри (РОЗУМОВА ДІЯЛЬНІСТЬ − ЦЕ ГРА). Кожна із зазначених груп словесних метафор корелює у досліджуваному біографічному творі з відповідними концептуальними метафорами, які висвітлюють сенсорну образність, фізичні процеси та стани як вияви авторської та персонажної динаміки мислення. Це передбачає узагальнення та систематизацію способів відтворення цих метафор у тексті перекладу, які охоплюють низку перекладацьких трансформацій – від уточнень і модуляцій до стилістичної нейтралізації, яких ця метафорика зазнає в іншому лінгвокультурному контексті. Задіяну у творі наративну тенденцію висвітлення когніції у динаміці руху можна представити як сукупність перетинів семантичних полів, що формують контури мотиву шляху до слави.Документ Відкритий доступ Комунікативні стратегії в письмовій комунікації будівельної індустрії(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Волощук, Ірина; Буділовська, КатеринаСтаття присвячена дослідженню комунікативних стратегій письмової англомовної комунікації технічного спрямування у сфері будівництва та будівельних матеріалів. Розглядаються функціональні та прагматичні аспекти англомовної технічної комунікації дискурсу будівельної галузі та описуються найбільш поширені комунікативні стратегії. Згадуються останні напрацювання українських та іноземних науковців в студіях про комунікативні стратегії та мовні засоби їх реалізації в письмовій комунікації. Розглядаються такі жанри письмової комунікації будівельної індустрії, як технічні карти, брошури та листівки, паспорти безпеки, сторінки на відповідних сайтах компаній, дописи в соціальній мережі Інстаграм та виокремлюються найбільш вживані комунікативні стратегії. Описують функції різних типів письмової комунікації, розглядаються маркетингова, креативна та медійна контент стратегії технічної письмової комунікацій, наводяться приклади мовних засобів, що використовуються для реалізації комунікативно-прагматичного потенціалу матеріалів технічного спрямування, що належать до дискурсу будівельної галузі, опублікованих на офіційних сайтах трьох компаній–виробників будівельних матеріалів МАРЕІ, CERESIT та MC-Bauchemie. Отримані результати дають можливість зрозуміти особливості відтворення функціональних та прагматичних аспектів письмової англомовної технічної комунікації та відповідних комунікативних стратегій в будівельному дискурсі в українському контексті, виявити труднощі та виклики для перекладачів та маркетологів у сфері будівельної галузі, а також розробити рекомендації щодо покращення ефективності та якості перекладу технічної комунікації у цій сфері. Перспективи подальших досліджень полягають у розширені знань у сфері локалізації та маркетингу з точки зору міждисциплінарного аспекту, розробці рекомендацій щодо покращення ефективності та якості перекладу технічної комунікації у будівельній індустрії. Стаття може бути особливо корисною для фахівців, що працюють у галузі виробництва та реалізації будівельних матеріалів та будівництва загалом.Документ Відкритий доступ Лінгвопрагматичні особливості текстів публіцистичного стилю(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Сотников, Андрій; Кобилінська, ІринаСтаття присвячена лінгвістичним та прагматичним особливостям текстів публіцистичного стилю, які в нашому сьогоднішньому інтернет-світі займають ключові ролі при творенні думки суспільства та безпосередньо породжують вплив на читачів. Публіцистичний стиль займає значне місце в медійному сегменті, що направлений на різноманітні галузі – соціальні, культурні та політичні. У статті висвітлено основні прагматичні та лінгвістичні механізми, які надають певну аргументованість, емоційність та впливовість текстам публіцистичного стилю. Увага зосереджується на залученні стилістичних, синтаксичних, лексичних прийомів, які використовуються задля досягнення комунікативних намірів. За умови використання стилістично забарвленої лексики, автор чи промовець досягає перлокутивного ефекту, змушуючи цільову аудиторію діяти у відповідності до інтенцій автора. Синтаксичні, яскравими представниками яких можна вважати повтори, інверсії та риторичні питання, надають вищого рівня експресивності та підвищують потенціал впливу. Вивчено також прагматичні аспекти змістовності тексту, що підтримують сучасну комунікацію. Також увага була приділена процесу маніпуляції, яка здійснюється через свідомість аудиторії через залучення до тексту прийомів, які прищеплюють та вимальовують уявлення та ставлення щодо певних обставин та до певних осіб, які є героями в тексті публіцистичного стилю. Дослідження показує, що дієвість текстів цього стилю може ще залежати від грамотності при поєднанні інформативної та впливової функцій, які автор добре розуміє та використовує ці прийоми при передачі певного посилання на цільову аудиторію. Таким чином стаття показує, як лінгвопрагматичні особливості публіцистичних текстів мають здатність глибоко впливати на стан читача і тим самим підсвідомо формувати його власну позицію по відношенню до певних обставин або героїв тексту. Це дослідження має вагомий внесок для розуміння того, як публіцистичний стиль має вплив на сучасні комунікативні інтенції та їх реалізацію.Документ Відкритий доступ Основні тактики та способи перекладу англомовних комедійних фільмонімів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Шуменко, Ольга; Сердюк, АлінаСтаття присвячена дослідженню основних тактик і способів перекладу англомовних комедійних фільмонімів українською мовою. У роботі розглядається поняття фільмонім як різновид власної назви, що ідентифікує кінострічку та являється її своєрідним брендом. Фільмонім відіграє ключову роль у сприйнятті фільму, спонукаючи глядачів переглянути конкретний кінопродукт. У ході дослідження використано методи спостереження, аналізу, індукції, дедукції та узагальнення. Визначення необхідних понять здійснювалося за допомогою описового методу, а за допомогою зіставно-порівняльного методу порівнювалися оригінальні фільмоніми та їхні українські відповідники з метою виявлення лінгвістичних розбіжностей та особливостей перекладу. У роботі визначаються основні функції фільмонімів, зокрема номінативна, рекламна, інформативна, прагматична та прогностична функції. Аналізуються три основні тактики перекладу англомовних фільмонімів українською мовою: прямий переклад, трансформація та непрямий переклад. Матеріалом дослідження є назви англомовних комедій, які вийшли в прокат протягом 2023 року загальною кількістю понад сто двадцять прикладів, обраних із кінобази українського вебсайту Кіно-театр. UA. Найбільш поширеною виявилася тактика прямого перекладу, що передбачала використання таких способів перекладу, як транскодування, вибору варіантного відповідника та калькування. Тактика трансформації назви здійснювалася за допомогою прийомів компресії, декомпресії, конкретизації значення, транспозиції, часткової контекстуальної заміні, смислового розвитку, експресивації та описового перекладу. Найменше використовувалася тактика непрямого перекладу або повної заміни назви кінострічки, що стосувалася відтворення жанрової специфіки та культурної адаптації фільмонімів. Дослідження демонструє важливість урахування лінгвокультурологічних аспектів під час перекладу назв кінострічок, адже неправильно підібрана тактика може призвести до втрати культурно-специфічної інформації або незрозумілості для цільової аудиторії. Практична цінність одержаних результатів полягає у можливому подальшому використанні узагальнень наукового дослідження у роботах з аналізу англомовних фільмонімів та особливостей їхнього перекладу, у лекційних курсах із мовознавства та перекладознавства, а також на заняттях з практики перекладу з англійської мови.