Цілі сталого розвитку
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Цілі сталого розвитку за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 18 з 18
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Розробка комплексу науково-технічних рішень для створення системи енергоменеджменту закладів освіти МОН України(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2016) Дешко, В. І.; Deshko, Valerii I.; Дешко, В. И.; Кафедра теплотехніки та енергозбереження; Інститут енергозбереження та енергоменеджменту; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»Документ Відкритий доступ Порівняльний аналіз економіки України та peer-групи країн на періоді 1990-2014 років(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2017) Войтко, С. В.Документ Відкритий доступ Побудова інформаційно-аналітичної системи передбачення соціальних лих, викликаних катастрофами і тероризмом(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2017) Савченко, І. О.; Savhenko, Illia O.; Савченко, И. А.; Інститут прикладного системного аналізу; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»Документ Відкритий доступ Матеріали Х науково-технічної конференції Інституту енергозбереження та енергоменеджменту «Енергетика. Екологія. Людина»(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018)Документ Відкритий доступ Інструменти асиметричної відповіді на гібридну агресію в гуманітарній сфері(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018) Гусак, О. О.; Видавничо-поліграфічний інститут; Факультет соціології і права; КПІ ім. Ігоря СікорськогоДокумент Відкритий доступ Розвиток економік країн в умовах Next Normality та Industry 4.0(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Войтко, С. В.Документ Відкритий доступ Економічне зростання, соціальна згуртованість та захист навколишнього середовища як пріоритети Європейського Союзу(Києво-Могилянська академія, 2020) Кривда, Олена Віталіївна; Кривда, Дмитро ОлександровичДокумент Відкритий доступ Екологічний стан поверхневих вод р. Дніпро в межах М. Запоріжжя в контексті сталого розвитку Запорізького регіону(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Троїцька, О. О.Документ Відкритий доступ Реалізація міжнародного співробітництва на засадах циркулярної економіки в умовах Індустрії 4.0(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Хмілевська, Анастасія Олександрівна; Войтко, Сергій ВасильовичУ дипломній роботі розглянуто сутність циркулярної економіки та міжнародного співробітництва в умовах Індустрії 4.0. Подано 30 трактувань поняття «циркулярна економіка», доведено взаємозв’язок між циркулярною економікою, Індустрією 4.0 та Цілями сталого розвитку. Проведено дослідження реалізації міжнародного співробітництва на засадах циркулярної економіки в умовах Індустрії 4.0 шляхом співставлення міжнародних індексів та подана оцінка реалізації циркулярної економіки у світі та Україні. Також визначено найбільш нагальні дії для світової та української спільноти в рамках міжнародного співробітництва для просування циркулярної економіки та розроблено рекомендації щодо удосконалення міжнародного співробітництва на засадах циркулярної економіки в Україні.Документ Відкритий доступ Механізми підвищення якості життя населення України як пріоритет соціальної політики держави(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Стоколос, Владислав Васильович; Акімова, Олена АндріївнаМагістерську роботу присвячено дослідженню соціальної політики держави та якості життя в контексті забезпечення сталого розвитку суспільства. Розглянуто історіографію виникнення самого явища соціальної держави та механізмів подальшої наукової трансформації. Проаналізовано нормативно-правову базу, яка регулює соціальну політику та історію її створення. Окреслено траєкторії розвитку правових механізмів щодо покращення моделей функціонування інституцій соціальної політики та запропоновано власну систему поглядів щодо різних теоретичних викликів, які містяться в інтелектуальній традиції забезпечення сталого розвитку суспільства. У роботі детально проаналізовано пенсійну систему та ринок праці в Україні. Розглянуто основні аспекти якості життя, як індикатора ефективності соціальної політики. Роботу актуалізовано в основі сучасних комунікативних реалій та проведено аналіз перспектив розвитку соціальних моделей в епоху пандемії коронавірусу. Підкреслені проблеми управління якості життя та запропоновано власне бачення системи соціальних цінностей. В роботі підкреслюється модель імплементації міжнародного досвіду, як субсидіарний інструмент щодо покращення сучасного стану соціальної політики України. Зазначено перспективи розвитку соціальної політики в пропорції компаративістики з іншими державами. Окреслено та проаналізовано теоретичний виклик, щодо можливості побудови профільної інституційної бази соціальної політики в Україні. Описано систему поглядів, щодо моделей покращення якості життя в епоху сучасних неоліберальних трансформацій.Документ Відкритий доступ Кластеризація і прогнозування стану країн ООН за показниками сталого розвитку(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Самсонюк, Максим Вікторович; Бідюк, Петро ІвановичМагістерська дисертація: 158 с., 31 рис., 54 табл., 1 додаток, 23 джерела. Дана робота присвячена дослідженню методів інтелектуального аналізу даних у задачах кластеризації, а також методів прогнозування часових рядів у сфері сталого розвитку. Об’єктом дослідження є показники сталого розвитку країн ООН. Предметом дослідження являються методи машинного навчання, статистичні критерії адекватності, критерії якості кластеризації, часові ряди. Метою дослідження є побудова системи, яка дозволятиме виконувати якісну кластеризацію даних та короткострокові прогнози показників сталого розвитку. Актуальність роботи полягає в необхідності розробки такої системи, яка би дозволила виділити кластери тих країн, які відстають від плану сталого розвитку світу та виокремити ті цілі сталого розвитку, які найгірше виконуються кожною країною ООН. Результатом роботи являється система підтримки прийняття рішень, яка виконує кластеризацію за вхідними даними – показниками сталого розвитку для країн ООН, а також виконує прогнозування показників на короткостроковий період. Новизною роботи являється розробка нової оригінальної системи підтримки прийняття рішень, яка надає ряд переваг стосовно обробки даних, зокрема, можливість подубови ряду моделей інтелектуального аналізу даних, їх адаптації до вхідних даних, комбінування отриманих результатів кластеризації.Документ Відкритий доступ Гендерні аспекти управління персоналом на державній службі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Тверітінова, Маргарита Вікторівна; Іщенко, Анна МиколаївнаДокумент Відкритий доступ До проблеми вивчення психологічного здоров’я особистості(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Москаленко, Ольга Володимирівна; Блохіна, Ірина ОлександрівнаДокумент Відкритий доступ Технології Індустрії 4:0 у цифровій парадигмі розвитку глобальної економіки(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Петько, С. М.Стаття присвячена дослідженню технологій Індустрії 4:0 у цифровій парадигмі розвитку глобальної економіки. Для досягнення поставленої мети автором були використані такі методи дослідження, як-от: метод компаративного аналізу, наукової абстракції та аналітичного методу. Проведено комплексне дослідження технологічного прогресу цивілізації; визначено основні технології Індустрії 4:0 та їх взаємозв’язок з цифровою економікою; презентовано корпорації-лідери технологічного та інноваційно-цифрового бізнесу з вартісним виміром ринку передових технологій; проаналізовано урядову програму Республіки Корея «I-KOREA 4:0» у цифровій парадигмі економічного розвитку країни з виокремленням 10 основних галузей та 5 сервісів. Доведено, що завдяки бурхливого розвитку ІКТ, основними бенефіціарами від технологічного прогресу стали технологічні та ІТ-корпорації «передових» технологій Індустрії 4:0. Визначено, що беззаперечними лідерами у глобальному цифровому бізнес-середовищі стали США та Китай. Значущість результатів дослідження полягають у практичному дослідженні реалізації урядової програми «I-KOREA 4:0» в Республіці Корея, що забезпечить країні довгострокове економічне зростання та конкурентне лідерство на глобальному ринку «передових» технологій. Беручи до уваги досвід Республіки Корея, а саме: створення гіперконективної smart-інфраструктури та національної НДДКР системи на основі технологій Індустрії 4:0, зможе підвищити якість життя українського населення та конкурентоспроможність вітчизняних виробництв шляхом використання технології 5G у процесі побудови післявоєнної інноваційно-цифрової екосистеми.Документ Відкритий доступ Україна як глобальний гравець у світовій економіці в третьому десятилітті ХХІ століття(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Войтко, С. В.Метою дослідження є виявлення перспектив розвитку національної економіки та трансформації інфраструктури України у післявоєнній відбудові на основі вивчення ресурсної бази, інтелектуального потенціалу та бачення фахівцями інших країн розвитку нашої країни. Методика дослідження – критичний аналіз стану та перспектив розвитку елементів соціально-економічної системи засобами рейтингування, компаративного аналізу та логічних суджень. Доведено високий ресурсний потенціал України. Виявлено суттєвий вплив економічної системи країни на фондовий ринок, на ринки енергоносіїв, продовольства та добрив. Російсько-українська війна призвела до зниження рівня світового ВВП на 1,0% та зростання до 3,0% глобальної інфляції у 2022 році. Практична значущість результатів полягає у можливості розвитку національної економіки України на основі наявної ресурсної бази з врахуванням інтелектуального потенціалу з метою підняття суб’єктності країни на рівень глобального гравця і успішної інтеграції до когорти країн з розвиненими соціально-економічними системами.Документ Відкритий доступ КПІ на шляху формування енергоефективного суспільства. 25-річний досвід(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Денисюк, Сергій Петрович; Шовкалюк, Марина МихайлівнаЗважаючи на енергетичну залежність нашої держави, раціональне використання ресурсного потенціалу – стратегічний напрямок розвитку економіки України. Підвищення енергоефективності є важливою умовою успішної реалізації кліматичної політики України. Сучасний ринок енергоефективних послуг потребує значної кількості підготовлених спеціалістів у сфері енергоаудиту, енергоменеджменту, управління енергоспоживання, сертифікації енергоефективності, тепло- та електротехніки, автоматизації процесів в промисловості і житлово-комунальному господарстві. У 2021 році Навчальнонауковий інститут енергозбереження та енергоменеджменту (НН ІЕЕ) КПІ ім. Ігоря Сікорського, який з 1997 року є спадкоємцем гірничого факультету (ГФ), факультету гірничої електромеханіки і автоматики (ФГЕМА), гірничо-технологічного факультету (ГТФ), відмічав 75 років з Дня заснування. А вже в поточному 2022 році маємо іншу знаменну і приємну подію – 25 років створення спеціальності «Енергетичний менеджмент». Спільним наказом Міносвіти та Держкоменергозбереження України (№137/45 від 07 травня 1997 року) ІЕЕ було визначено базою для підготовки фахівців за цією спеціальністю. В статті висвітлено головні етапи становлення і розвитку інституту, наукові здобутки, внесок колективу у справу підготовки і підвищення кваліфікації кадрів та просвітницьку діяльність в сфері енергоефективностіДокумент Відкритий доступ Документ Відкритий доступ Interdisciplinary Projects and Gender Initiatives of Engineering Schools Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute. 25 Years of Actions by Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute in the Interdisciplinary Dimension of the Gender Sphere(Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute, 2025) Sydorenko, S. I.; Akimova, O. A.; Strebkova, Yu. V.; Yudkova, K. V.; Zhovta, I. I.Interdisciplinary projects and gender initiatives of the engineering schools of Igor Sikorsky KPI (nuclear technologies, energy, space, materials science) are described, which define the gender dimension in teaching, learning, and research. The Gender Equality Plan (GEP), introduced at the university in 2024 in accordance with UNESCO strategies, the requirements of the European Commission, and the directives of the EU programme "Horizon Europe", is presented. Es werden interdisziplinäre Projekte und Gender-Initiativen der Ingenieurschulen des Igor Sikorsky KPI (Kern-Technologien, Energie, Weltraum, Materialwissenschaft) beschrieben, die die Gender-Dimension in Lehre, Ausbildung und Forschung bestimmen. Der Gender Equality Plan (Der Aktionsplan zur Umsetzung der Prinzipien der Geschlechtergleichstellung), der 2024 an der Universität gemäß den Strategien der UNESCO, den Anforderungen der Europäischen Kommission und den Richtlinien des EU-Programms „Horizont Europa“ eingeführt wurde, wird vorgestellt.